Безсполучникове складне речення

Речення, в яких окремі прості речення об’єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише інтонацією, називаються безсполучниковими.

Між реченнями у безсполучниковому складному на письмі ставляться кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

Кома ставиться між частинами безсполучникового складного речення, якщо вони вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо.

Крапка з комою ставиться між частинами безсполучникового складного речення, якщо воно не пов’язані за змістом між собою або дуже поширені, або в середині їх вже є розділові знаки. Наприклад: Гравітаційні сили належать до фундаментальних сил, фізична природа їх пов’язана зі скривленням всесвітнього простору тілами дуже великої маси; І. Кеплер, узагальнюючи спостереження астрономів, встановив закони планетних рухів, які привели І. Ньютона до відкриття закону всесвітнього тяжіння.

Тире між реченнями, що входять у безсполучникове складне речення, ставиться:

коли йдеться про швидку зміну подій або несподіваний наслідок. Наприклад:

коли зміст одного речення протиставляється змісту другого.

коли зміст першого речення порівнюється із змістом другого.

коли в другій частині речення вказується на наслідок або висновок з того, про що мовиться у першому.

Практичні завдання:

1.1. Перекладіть текст з вашого фаху українською мовою (100 слів). Проаналізуйте його синтаксичні особливості.

1.2. Знайдіть варіанти правильних відповідей, випишіть їх.

1. Між підметом і присудком, коли присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку за відсутності дієслова-зв’язки:

а) тире ставиться;

б) не ставиться.

2. Між підметом і присудком, коли один із цих членів речення (або обидва) є інфінітивом:

а) тире ставиться;

б) не ставиться.

3. Між підметом і присудком перед ЦЕ (ЦЕ Є), ОЦЕ, ТО, ОСЬ, (ЦЕ) ЗНАЧИТЬ, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, сполучається за допомогою цих слів до підмета:

а) тире ставиться;

б) не ставиться.

4. На місці пропущеного члена речення (переважно на місці пропущеного присудка): а) тире ставиться; б) не ставиться.

5. Перед узагальнюючим словом, яке стоїть після однорідних членів речення:

а) тире ставиться;

б) не ставиться.

6. Після переліку, якщо перелік іде за узагальнюючим словом і не завершує речення:

а) тире ставиться;

б) не ставиться.

7. Для виділення прикладок, якщо вони розташовані у кінці речення й перед ними легко вставляється А САМЕ, при цьому зміст речення не змінюється:

а) тире ставиться;

б) не ставиться.

8. Між частинами заперечного порівняння:

а) тире ставиться;

б) не ставиться.

9. Коли однорідні члени речення не з’єднані сполучниками, кома між ними: а) ставиться; б) не ставиться.

10. Коли однорідні члени речення з’єднані повторюваними сполучниками (і...і, ні...ні, то...то, чи...чи, або...або), кома між ними:

а) ставиться;

б) не ставиться.

11. Коли однорідні члени речення з’єднані протиставними сполучниками (а, але, однак, проте, зате, так, хоча), кома між ними:

а) ставиться;

б) не ставиться.

12. Перед сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, що приєднується до попередніх членів речення, кома:

а) ставиться;

б) не ставиться.

13. Перед другим з парних сполучників не тільки...а й, як...так і, не так...як, не стільки...скільки, вживаних при однорідних членах речення, кома:

а) ставиться;

б) не ставиться.

14. Перед словами а саме, як-от, як тощо, що стоять у реченні з однорідними членами у реченні після узагальнюючого слова, кома:

а) ставиться;

б) не ставиться.

15. При повторі слова для наголошення великої кількості предметів або наголошення тривалості дії, посилення згоди або заперечення, кома:

а) ставиться;

б) не ставиться.

16. Між двома дієсловами однакової форми за умови вказівки однією з них на мету дії, кома:

а) ставиться;

б) не ставиться.

17. Між двома однаковими слова із заперечною часткою між ними, кома:

а) ставиться;

б) не ставиться.

18. Перед єднальними і розділовими сполучниками, що вжиті один раз між однорідними членами речення, кома:

а) ставиться;

б) не ставиться.

19. Перед першим повторюваним сполучником, що з нього починається перелік, кома:

а) ставиться;

б) не ставиться.

20. Перед повторюваним сполучником між однорідними членами речення, якщо останні становлять тісну смислову єдність (наближається до фразеологізму), кома:

Розділові знаки у складних реченнях

Складносурядні речення

Завдання: знайдіть варіанти правильних відповідей, випишіть їх.

1. Між частинами складносурядних речень, якщо одна з частин подає висновок або наслідок дії першого, ставиться:

а) кома; б) крапка з комою; в) тире.

2. Між частинами складносурядних речень, якщо частини складносурядного речення поширені або в середині них уже є розділові знаки, ставиться:

а) кома; б) крапка з комою; в) тире.

3. Для відокремлення речень, що входять до складу складносурядного речення, ставиться: а) кома; б) крапка з комою; в) тире.

4. Для відокремлення речень, що об’єднуються за допомогою повторюваних сполучників і...і, ні...ні, або...або, то...то, ставиться: а) кома; б) крапка з комою; в) тире.

5. Якщо є спільне повнозначне слово або спільне головне чи підрядне речення: а) ставиться кома; б) ставиться крапка з комою; в) не ставиться кома.

6. Між однотипними частинами складносурядного речення: а) ставиться кома; б) ставиться крапка з комою; в) не ставиться кома.

Складнопідрядні речення

Завдання: знайдіть варіанти правильних відповідей, випишіть їх.

1. Для відокремлення підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних, ставиться:

а) кома;

б) тире;

в) дужки.

2.Перед ЯК у виразах ЯК СЛІД, ЯК ТРЕБА, ЯК ГОДИТЬСЯ тощо, коли нема ясно визначеного підрядного речення:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

3. Перед одиничним займенниками та прислівниками, які є частиною непрямого питання:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

4.Якщо перед підрядним реченням стоять частки НЕ, І:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

5. Усередині складеного сполучника, якщо підрядне речення стоїть перед головним:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

6.Якщо перед сполучником ЯК, НІБИ стоять слова МАЙЖЕ, ЗОВСІМ:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

7. Якщо неповні підрядні речення і порівняльні звороти приєднуються до головного сполучниками МОВ, НЕМОВ, ЯК, НІБИ, НІЖ, ЩОБ:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

8. Перед ЯК у зворотах НЕ ХТО ІНШИЙ ЯК, НЕ ЩО ІНШЕ ЯК:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

9.Перед складеними сполучниками НАВІТЬ ЯКЩО, ТОДІ ЯК, ЛИШЕ КОЛИ, У ТОЙ ЧАС ЯК, ПЕРШ НІЖ:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

10. Один раз при складених сполучниках і сполучних словах ТОМУ, ЩО; ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО; ДЛЯ ТОГО, ЩОБ; НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ,ЩО; ПІСЛЯ ТОГО, ЯК; ВНАСЛІДОК ТОГО, ЩО; ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучником ЩО, ЩОБ, ЯК – залежно від змісту та інтонації:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире.

Розділові знаки у безсполучникових реченнях

Завдання: знайдіть варіанти правильних відповідей, випишіть їх.

1. Якщо частини безсполучникових речень відносно рівноправні:

а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире;

г) ставиться двокрапка..

2. Якщо частини складносурядного речення поширені, далекі за змістом або в середині них уже є розділові знаки: а) ставиться кома;

б) не ставиться кома;

в) ставиться тире;

г) ставиться крапка з комою.

3. Якщо друга частина виражає причину того, про що говориться у першій:

а) ставиться кома;

б) ставиться двокрапка;

в) ставиться тире;

г) ставиться крапка з комою.

4. Якщо друга частина доповнює або розкриває зміст першої:

а) ставиться двокрапка;

б) ставиться кома;

в) ставиться тире;

г) ставиться крапка з комою.

5. Якщо одна з частин подає висновок або наслідок дії першого:

а) ставиться двокрапка;

б) ставиться кома;

в) ставиться тире;

г) ставиться крапка з комою.

6. Якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій:

а) ставиться двокрапка;

б) ставиться кома;

в) ставиться тире;

г) ставиться крапка з комою.

7. Якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється:

а) ставиться двокрапка;

б) ставиться кома;

в) ставиться тире;

г) ставиться крапка з комою.

9. Література

Основна література

Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. Навчальний посібник. – К.: «АртЕк», 1999. – 264 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов ред. В.Т.Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.

Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с.

Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: А.С.К., 2000. – 400 с.

Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Слов.-довід. – К.: Вища шк., 1995. – 319 с.

Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування.- Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003.- 480

Зубков М. Мова ділових паперів – Х.: Фоліо, Майдан, 2002. – 288 с.

Зубков М. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – Х.: Торсінг, 2002. – 208 с.

Козачук Г. О. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посібник. – 2-ге вид., стер. – К.: Вища шк., 1997. – 272 с.

Мироненко Г.І. Методичні вказівки до викладання дисципліни “Українська мова професійного спрямування” (розділ “Методика перекладу технічного тексту”) для студентів денної та заочної форм навчання усіх спеціальностей. – Запоріжжя: ЗДІА, 2002. – 24 с.

Новий російсько-український словник-довідник: Близько 65 000 слів / В.І.Єрмоленко, К.В.Ленець, Л.О.Пустовійт. – К.: Довіра, 1996. – 797 с.

Орфографічний словник української мови: Близько 120 000 слів / Уклад.: С.І.Головащук, М.М. Пещак, В.М.Русанівський, О.О. Тараненко. – К.: Вид-во «Довіра», 1994. – 864 с.

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 296 с.

Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник.-3-тє вид., перероб. І доп.- Тернопіль: Начальна книга-Богдан, 2000.- 248 с.

Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навчальний посібник,-К.: Либідь, 1999.- 240 с.

Російсько-український загальнотехнічний словник / Л.І.Мацько, І.Г. Трегуб В.Ф. Христенок, І.В.Христенок. – К.: Вища шк., 1994. – 173 с.

Російсько-український словник з інформатики та обчислювальної техніки з покажчиком українських термінів / В.Я.Карачун, Г.Г. Гульчук, О.О.Карачун, Ю.З.Прохур – К.: Рось, 1994. – 361 с.

Російсько-український словник наукової термінології: Математика, Фізика, Техніка. Науки про Землю та Космос / В.В.Гейченко, В.М.Завірюхіна, О.О.Зеленюк та ін. – К.: Наук. думка, 1998. – 892 с.

Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наук. думка, 1993. – 240 с.

Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П.Бибик, І.Я.Михно, Л.О. Пустовійт, М. Сюта. – К.: Довіра: УНВЦ «Рідна мова», 1998. – 507 с. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. Навчальний посібник. – К.: Літера, 2000. – 479 с.

Додаткова література

Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад. шк., 1986. – 222 с.

Дзятківська М.П., Скрипник Л.Г. Власні імена людей. Словник-довідник (за ред. В.М.Русанівського). – К.: Наукова думка., 1996. – 335

Новый иллюстрированный энциклопедический словарь / Ред кол.: В.И.Бородулин, А.П.Горкин, А.А.Гусев, Н.М.Ланда и др. – М.: Большая Российская энцикл., 1998. – 912 с. (856 – 866)

Олійник І.С. і Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. 2-е вид., доп. та перероб. – К.: «Рад.школа». – 1978. – 446 с.

Пентилюк М.П. Культура мови і стилістика: Пробний підруч. Для гімназій гуманіт. профілю. – К.: Вежа, 1994. – 240 с.

Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. – 477 с.

Потело Н.Я. Українська мова і ділове мовлення: Підручник. – 2-не вид., перероб. І допов. – К.: МАУП, 1998. – 248 с.

Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки / Андерш Й.Ф., Воробйова С.А. та ін. – К.: Наук. думка, 1994. – 600 с.

Російсько-український словник фізичних термінів / Уклад.: Ю.В.Караван та ін.; За ред. О.Б.Лисковича. – К.: Вища шк., 1994. – 311

Російсько-український та українсько-російський словник фінансової термінології / За заг. ред. проф. М.В.Афанасьєва, д. е. н. Н.М.Вітренко, проф. А.П. Ярещенка. – Х.: Прапор, 1997. – 400 с.

Русско-украинский словарь иностранных слов / Под. ред. Ярещенко А.П. – Харьков: Прапор, 1999. – 389 с.

Сліпушко О.Н. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові (політика, економіка, фінанси, право, історія, наука, культура). – К.: Криниця 1999. – 508 с.

Словник власних імен людей: українсько-російський і російсько-український / За ред. Полторака Л.П. – Запоріжжя: Видавець, 1996. – 144 с.

Дата добавления: 2015-07-08