Та наукового стилю.

Офіційно-діловому стилю властиві такі синтаксичні особливості:

1) Здебільшого переважає прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями.

2) Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Наприклад: Уміле використання синонімів (слів, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням) робить мовлення багатшим, досконалішим. Отже, до термінів висуваються такі вимоги.

3) Щодо структури речень ділових документів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: За сьогоднішньої економічної реорганізації всього суспільного життя виникає потреба перегляду усного ділового мовлення.

4) Поширеними є пасивні структури типу: вимоги ставляться, наказ виконується.

5) Вживання інфінітивних конструкцій: обіймати посаду, зважати на обставини, залучити до роботи.

6) Важливою ознакою є часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості. Наприклад: Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, називається штампом.

7) Крім того, у діловому листуванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.

8) Стислість викладу інформації визначає і специфіку синтаксису. Найчастіше перевага надається простим реченням. Наприклад: Кожний документ складається з окремих елементів – реквізитів. Якщо використовуються складні, то вони невеликі: одне-два підрядних речення.

9) У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються у конкретній виробничій або адміністративно-виробничій ситуаціях, зокрема: взяти до уваги; взяти на себе зобов’язання тощо.

Науковому стилю властиві такі синтаксичні особливості:

1) Здебільшого переважає прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. Наприклад: Кінематика вивчає рух фізичних тіл.

2) Важливою ознакою є часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають тексту стислості. Наприклад: Таким чином, закон збереження енергії дозволяє, не розв’язуючи рівняння руху, дослідити загальні властивості руху частинки, порівнюючи значення повної і потенціальної енергій. Між електричними і магнітними полями існує глибокий внутрішній зв’язок, пов’язаний з можливістю перетворення цих полів.

3) Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Наприклад: Таким чином, момент сили – це вектор, який визначається векторним добутком сили і радіуса-вектора.

4) Щодо структури речень, слід зауважити, що майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: Електростатичне поле завжди переміщує заряди так, щоб різниця потенціалів зменшувалась.

5) Поширеними є безособові структури типу: знайдемо спочатку об’єм...; тоді отримаємо..., розглянемо замкнену систему.

6) Вживання інфінітивних конструкцій: закон формулюється, визначається, інформація зберігається.

7) Крім того, при викладанні певної інформації переважає непряма мова. Наприклад: Модус – умови, на яких може бути укладена угода, прийнятна для обох сторін.

8) Найчастіше перевага надається складним (переважно складнопідрядним) реченням. Наприклад: Якщо провідником тече струм, то потенціал в різних точках провідника неоднаковий, а поверхня не є еквіпотенціальною. Однак, вживаються й прості речення, які надають стислості викладу інформації. Наприклад: Електричний струм – це спрямований рух електронів у провіднику. Одиниця опору називається омом.

8.6. Основні правила української пунктуації

І. Розділові знаки в простих реченнях

Тире між підметом і присудком може ставитися лише тоді, коли іменний складений присудок стоїть після підмета, а дієслівна зв’язка пропущена:

коли підмет і присудок виражені іменниками у називному відмінку: Контракт – особлива форма трудового договору. або Внутрішня енергія – однозначна функція термодинамічного стану системи.

якщо присудок виражений числівником: Сім мінус три – чотири;

якщо перед присудком стоять слова це, то, значить, ось: Переміщення – це найкоротша відстань між двома точками траєкторії.

Кома ставиться між однорідними членами речення, якщо вони не з’єднані сполучниками, а лише перелічувальною інтонацією: Фізична природа коливань може бути різною, тому поділяють коливання на механічні, електромагнітні, оптичні та інші.

Двокрапка ставиться при однорідних членах речення, коли є узагальнюючі слова, які стоять перед однорідними членами речення:

Відповідно до форм власності можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства та ін.

Тире ставиться при однорідних членах речення, якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів: Зниження витрат виробництва, підвищення якості виробленої продукції, освоєння нових ринків, зростання обсягу продаж – головні шляхи підвищення конкурентоспроможності фірми в ринковому середовищі.

Комою відокремлюються другорядні члени речення, які для підсилення їхньої граматичної і смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією, а на письмі розділовими знаками:

Означення неузгоджені, узгоджені і прикладки (Асоціації, договірні об’єднання, створюються з метою постійної координації господарської діяльності.)

Додатки (Окрім легенд, є дані наукові .)

Відокремлюються вставні або вставлені компоненти (слова, словосполучення, речення)

комою: Таким чином, момент сили – це вектор, який визначається векторним добутком сили і радіуса-вектора.

тире: Відповідно до обсягів господарського обороту та чисельності працівників - незалежно від форм власності - підприємство може бути віднесено до категорії малих підприємств.

дужками: Мікропідприємства – це суб’єкти малого підприємництва з чисельністю працюючих за звітний період до десяти осіб включно, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

ІІ. Розділові знаки в складних реченнях

Речення, що складається з двох або кількох простих, об’єднаних змістом, інтонацією й граматичними засобами, називається складним. Наприклад: Постійні реквізити друкуються при виготовленні бланка, змінні фіксуються на бланку в процесі заповнення.

Складне речення, частини якого поєднуються за допомогою лише інтонації, називається безсполучниковим. (Світовий досвід і практика господарювання показують: найважливіша ознака ринкової економіки – існування та взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення.)

Складне речення, частини якого поєднуються за допомогою сполучників та інтонації, називається сполучниковим (Своєрідною модифікацією чистої монополії є так звана природна монополія, що має місце в тих сферах господарської діяльності, в яких конкуренція небажана або несприйнятлива форма економічних відносин).

Розділові знаки – один із засобів загальноприйнятої унормованої писемної мови, вони допомагають передавати на письмі речення, їх сполучення та різновиди структур.

Складні речення поділяються на складносурядні та складнопідрядні.

1. Складносурядні речення

Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за змістом і зв’язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними.

У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки:

кома - між простими реченнями, що входять до складносурядного, перед сполучниками і, та, а, але, проте, однак, зате, або, чи-чи, то-то тощо.

крапка з комою – у складносурядних реченнях перед єднальними і зрідка протиставними сполучниками а, та, якщо прості речення далекі одне від одного за змістом або мають вже розділові знаки.

тире – у складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (у значенні і), якщо між ними існує причинно-наслідковий зв’язок або йдеться про швидку зміну подій.

У складносурядному реченні кома не ставиться між двома сурядними реченнями, з’єднаними неповторюваними сполучниками і, та (у значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний член речення.

2. Складнопідрядні речення

Складні речення, в яких одне з простих речень за смислом підпорядковане іншому і пов’язане з ним сполучником підрядності або сполучним словом, називаються складнопідрядними.

Підрядне речення в складнопідрядному на письмі відокремлюється від головного комою, якщо воно стоїть перед головним або після головного речення. Наприклад: Якщо стискати газ ізотермічно від точки Е, то точка, яка зображує стан газу, буде підніматися по ізотермі вгору. Серед термінологічної лексики є низка слів, якими послуговуються представники різних галузей.

Якщо підпорядковане речення стоїть у середині головного, то воно виділяється комами з обох боків. Наприклад: Установи та окремі особи, які займають місце між підприємством та споживачем, є представниками посередницьких структур.

При складних сполучниках тому що, через те що, для того щоб, після тогояк, замість того щоб, так що, незважаючина те що, внаслідоктогощо кома ставиться один раз (або перед усім складним сполучником, або перед сполучниками що, щоб, як, залежно від змісту, інтонації). Наприклад: Це відбувається внаслідок того, що при внесенні діелектрика в електричне поле, виникає поляризаційний заряд, зв’язаний зі зміщенням центрів позитивного та негативного зарядів діелектрика.

---

Дата добавления: 2015-07-08