Читайте также: |
|
1. З’ясуйте, у якому рядку всі слова належать до службових частин мови.
А | Не тільки...але й, тим часом, ні, без, з-поміж |
Б | Хіба, ніби, відповідно до, ніде, тому що |
В | Якщо, от, упродовж, та ще, лише |
Г | Нібито, як-не-як, понад, не, кінець |
Д | Хоча, нехай, дехто, подібно до, а також |
2. Позначте рядок з похідними прийменниками.
А | Край, для, вздовж, після, коло |
Б | Перед, мимо, поблизу, поруч, на чолі |
В | Поряд, протягом, посеред, наді, довкіл |
Г | Через, спереду, круг, включаючи, уздовж |
Д | Шляхом, крізь, осторонь, заради, кругом |
3. У якому рядку всі прийменники складені?
А | В/інтересах, на/зустріч, слідом/за, в/напрямку, з/метою |
Б | У/вигляді, на/чолі, на/прикінці, поруч/з, праворуч/від |
В | В/наслідок, з/огляду/на, за/допомогою, по/між, на/адресу |
Г | В/силу, у/разі, не/зважаючи/на, на/випадок, не залежно/від |
Д | З/поперед, одночасно/з, близько/від, на/честь, у/зв’язку/з |
4. У якому рядку всі слова – частки?
А | Дійсно, хоча, лише, тільки, аякже |
Б | Ані, навряд чи, власне, все ж, бодай |
В | Невже, еге ж, мабуть, ось, дещо |
Г | Давай, хіба, бо, нехай, мовбито |
Д | Точно, навіть, атож, ніде, уже |
5. Знайдіть рядок з фразовими (модальними) частками.
А | Нехай, невже, таки, авжеж |
Б | Тільки, ось, мовби, хіба |
В | Майже, не, навіть, ледве |
Г | Хтозна, би, лише, хоча |
Д | Оце, так, ніби, де |
6. Позначте рядок, у якому всі частки пишуться через дефіс.
А | Мовби/то, все/таки, бозна/коли, тільки/но, де/то |
Б | Що/небудь, аби/хто, так/то, хоч/би, зробив/таки |
В | Якби/то, казна/де, невідь/як, будь/хто, як/от |
Г | Коли/сь, напиши/ж, ходи/но, що/за, тим/то |
Д | Все/ж, отака/то, де/який, чим/скоріш, хтозна/що |
7. З’ясуйте, у якому рядку всі сполучники складні.
А | Коли, нібито, аби, неначе, чи |
Б | Таж, немов, та, щоб, тому-то |
В | Причому, бо, якби, проте, ані |
Г | Однак, теж, ні, зате, буцім |
Д | Або, якщо, ніби, начебто, притому |
8. У якому рядку всі сполучники однакові за будовою?
А | В міру того як, тому що, тимчасом як, так що |
Б | Як тільки, начебто, неначе, то...то |
В | Притім, ні...ні, адже, неначебто |
Г | Аби, та, мовбито, а також |
Д | Дарма що, бо, отже, для того щоб |
9. Визначіть рядок, у якому всі сполучники належать до підрядних.
А | Щоб, ніби, чи то, неначе |
Б | Наче, як тільки, тому що, коли |
В | Якби, доки, зате, нібито |
Г | Проте, що, після того як, немов |
Д | Та ще, котрий, а, незважаючи на те що |
БУДОВА СЛОВА
Більшість слів української мови членуються на значущі неподільні частини – морфеми. Виділення морфем здійснюється внаслідок порівняння слова зі спорідненими або одноструктурними словами, наприклад: весн а – весн яний – на весн і (виділяється морфема весн-); гарн еньк ий – тепл еньк ий – смачн еньк і (виділяється морфема -еньк).
Розділ науки про мову, який вивчає будову слова, тобто його членування на морфеми, називається морфемікою.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 299 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Поділ сполучників за будовою | | | Види морфем |