Доповідна записка

18.01.09

Про відрядження Степанової І.І.

Прошу відрядити доцента кафедри Степанову І.І. до м.Ужгорода з 25 по 30 січня 2009 року для виступу з доповіддю на науковому семінарі в Ужгородському університеті.

Завідувач кафедри (Підпис) Розшифрування підпису

Зразок пояснювальної записки:

	Деканові фізичного факультету проф. Гурову А.В. студента І курсу спеціальності “Екологія” Суркова П.Г.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Про порушення навчальної дисципліни   25 грудня 2008 року через погану роботу транспорту я спізнився на І пару і не був допущений на заняття. За домовленістю з викладачем цю тему відпрацюю у консультаційний день доц.Тимощука О.В. 29 грудня 2008 року. Підпис 26.12.08

Зразок службової записки:

Економіко-правовий факультет	Завідувачеві кафедри української філології і культури доц. Лукаш Г.П.
СЛУЖБОВА ЗАПИСКА 20.12008 Про подання пропозицій для складання розкладу роботи викладачів   Прошу в термін до 30 грудня 2008 року подати диспетчеру інформацію про навантаження викладачів кафедри для своєчасного і раціонального складання розкладу занять на ІІ серестр 2008/2009 навчального року. Диспетчер Підпис Розшифрування підпису

Завдання 57. Написати автобіографію та резюме. Пояснити різницю між цими документами.

Завдання 58. Оформити документ, у якому Карпенко Василь Петрович просить надати йому відпустку з 10 по 20 грудня 2005 року у зв’язку з сімейними обставинами.

Завдання 59. Написати заявуна ім΄я директора підприємства, установи, закладу.

Скарга – це документ, у якому особа (чи установа) вказує на порушення прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити заходів для ліквідації такого порушення.

Реквізити:

- адресат (назва установи або посада, прізвище та ініціали особи, яка має повноваження щодо розгляду цієї скарги у дав.відм.);

- адресант (прізвище, ім’я та по батькові у род.відмінку, посада, за потреби – домашня адреса й паспортні дані особи, яка подає скаргу);

- назва документа;

- текст;

- дата;

- підпис і засвідчення підпису (якщо потрібно).

Голові Макіївської міської Ради народних депутатів Васильєву С.Т.

мешканців будинку № 24 по вулиці Чапаєва

Скарга

Протягом опалювального сезону минулого року у нашому будинку не працювали прилади опалювання. Температура повітря в кімнатах знижувалась до +8 - +10 градусів. Ми неодноразово звертались до ЖЕКу-7 (начальник Кушніренко В.С.) з проханням відремонтувати чи замінити частину труб, але на наші прохання ніхто не відреагував. Настає новий опалювальний сезон, і в наших квартирах знову холодно. А в нашому будинку мешкають люди похилого віку, інваліди Великої Вітчизняної війни, є молоді сім’ї з маленькими дітьми. Просимо Вас вжити заходів щодо ремонту системи опалення, а також притягнути до відповідальності винних у байдужому ставленні до мешканців нашого будинку.

10.10.03. (Підписи) Прізвища

Завдання 60. Прочитайте текст “Національні особливості ділового спілкування”.

Мова існує в усній та писемній формах спілкування. Усна форма мови – це мова, яка звучить і розрахована на слухове сприйняття. Писемна форма мови – мова, зафіксована на письмі відповідними графічними засобами і розрахована на зорове сприйняття. Обидві форми мають свою специфіку в дотриманні норм літературної мови і характеризуються використанням різних стилістичних засобів.

Усяке мовлення – усне чи писемне, побутове чи офіційне, художнє чи публіцістичне – передбачає співрозмовника. А це вимагає, щоб обидва комуніканти були коректними у виборі мовних засобів. З цього починається етика спілкування.

У словнику лігнвістичних термінів вказано, що мовний етикет – це національно специфічні правила мовної поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і виразів, що рекомендуються для використання в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співрозмовником, зокрема під час привітання, знайомства, звернення до співрозмовника, висловлення подяки, прощання тощо. Кожна ситуація обслуговується в українській мові групою висловлень, які нерідко утворюють синонімічні ряди: добрий день, здоровенькі були, будь ласка, прошу, до побачення, до зустрічі, прощавайте тощо.

Основні правила спілкування такі:

1. Будтьте завжди ввічливими, привітними й доброзичливими, з повагою ставтеся до співрозмовника.

2. Умійте слухати інших і ніколи не перебивайте.

3. Не бійтеся розпочинати розмову з незнайомими людьми, але не будьте нав’язливими.

4. Говоріть (пишіть) про те, що може зацікавити слухачів (читачів), враховуйте їх вік, характер, інтереси.

5. Не завдавайте людям шкоди словом. Не ображайте, не говоріть неприємного іншим, не виявляйте своєї неповаги, не вживайте грубих слів.

6. Намагайтеся ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши людину своєю відмовою.

7. Використовуйте в спілкуванні звертання і ввічливі слова: будь ласка, вибачте, не ображайтесь, чи не могли б ви, на жаль тощо, слідкуйте за культурою мовлення.

8. Намагайтеся, щоб спілкування з вами було для людей корисним і приємним, вмійте допомагати людям словом і ділом.

Однією з найважливіших форм привернення уваги, встановлення контакту зі співрозмовником є звертання. Українська мова протягом століть виробила цілий ряд звертань, які задовольняють потреби мовця в найрізноманітніших ситуаціях спілкування.

При звертанні до незнайомих осіб чи в офіційній обстановці використовують:

Дорогі друзі! Дорогий друже!Панове! Пане! Пані! Вельмишановні пані та панове! Добродії! Добродію! Добродійко! Товаріші! Громадяни! Громадянине! Громадянко! Пане капітане (капітан)! Шановна громадо! Шановне товариство! Шановні колеги! Господарю! Юначе! Дочко! Сину! Тату! Батьку! Бабо! Та ін. Лікарю! Сестро! Професоре! Діти! Учні! Хлопчики! Дівчатка!

У державній установі, на роботі: Петре! Миколо! Віро! Маріє Іванівно! Володимире Васильовичу!

Варто пам’ятати, що в українській мові звертання обов’язково повинно мати форму кличного відмінка.

Треба розмежовувати прикметники шановний, високошановний, глибокошановний, вельмишановний, високоповажний, дорогий, щоб вони були щирими і точно виражали ставлення адресанта до адресата. Так, напр., під час захисту кваліфікаційної, дипломної чи магістерської роботи звичайно говорять: Глибокошановний голово екзаменаційної комісії! Шановні члени екзаменаційної комісії!

Добре вихована людина добиратиме форму звертання відповідно до характеру стосунків, ситуації і не допустиме фамільярності.

Етика спілкування висуває вимоги до вживання займенників ти і ви. Ти вживається при звертанні до рідних, друзів, колег і здебільшого інтимізує текст, а іноді принижує співрозмовника.

Сьогодні ти і ви – мовні засоби етики, вживати їх потрібно для досягнення доброго тону і стилю.

У наковому стилі (в лекціях, доповідях, наукових працях) використовують так звану «авторську множину»: ми вважаємо, нам вдалося виявити, як свідчать наші дослідження, ми зробили висновок тощо. Я створює враження самовихваляння, надмірної уваги до себе, а ми – залучає слухачів до активного сприйняття тексту.

Звертання до ділових партнерів на ви – необхідний інструмент підтримання нормальних службових відносин і трудової дисципліни в колективі та встановлення партнерських стосунків з клієнтами.

Вітання – один з найважливіших знаків мовленнєвого етикету. З вітання починається спілкування. Існує чимало слів вітання. Формули вітання тісно пов’язані з формулами побажання, оскільки найчастіше ми не лише вітаємо, але й проявляємо інтерес, підтримуємо встановлені відносини й контакти.

Добрий день! Доброго дня! Добридень! Здрастуйте! Здорові дудьте! Добрий ранок! Доброго ранку! Добраніч! На добраніч! Вітаю! Поздоровляю Вас! Зі святом Вас! На здоров’я! Моє шанування!

Після вітання найчастіше додають: Як живете? Як життя? Як справи?

У жодному випадку не варто казати: Здоров! Драстє! Прівєтік! – це просторічні кальки.

Прийшовши в гості, передусім вітають господиню, потім господаря, інших чоловіків і жінок у порядку, в якому вони сидять. Вибираючи вітальну формулу, потрібно зважати на час спілкування: ранок, день чи вечір.

Український мовленнєвий етикет має різноманітні формули прощання:

До побачення! Усього найкращого! Усього доброго! На все добре!До зустрічі! До завтра! Хай щастить вам! Бувайте! Бувайте здорові! Дозвольте відкланятися! Вибачте, мені час іти! На жаль, я поспішаю.

Прощаючись, за звичаєм, подають руку, а близьких людей, рідних – цілують.

Часто мовленнєвий етикет, культура спілкування впливають на поведінку співрозмовників більшою мірою, ніж предметний зміст мовлення. Етикетність спілкування полягає не тільки в нормативному застосуванні формул етикету в стандартних ситуаціях. Вона охоплює комунікативну поведінку людини загалом.Тому етикетність мовлення іноді називають куртуазністю людського спілкування.

Етикет спілкування – явище загальнолюдське, йому притаманні етнічні особливості, національна своєрідність. Напр., мовленнєвий етикет українців свідчить про їхню побожність, шану до батьків, до жінки, демократизм, емоційність, естетизм, делікатність тощо.

Стратегії ведення етикетної комунікації теж національно-культурно обумовлені. Так, українцю дивною видається заборона на розпитування про дружину, її здоров’я, успіхи, а також про дітей у розмові між чоловіками-адигами. Це є свідчення того, що східні слов’яни менше схильні, ніж на Заході та в деяких культурах Сходу, відокремлювати особисту сферу від суспільної.

Крім того, важливою складовою національної етикетизації спілкування є комунікативні табу, тобто мовні, тематичні та контактні заборони у спілкуванні.

Серед мовних табу найпоширенішими є заборони на вживання нецензурних та матірних слів. Але в різних культурах спостерігаються також заборони на вживання певних імен і термінів спорідненості.

Прикладом заборон тематичного табу є ситуація у черкесів: не можна три дні розпитувати гостя, хто він, звідки, куди йде, тощо: необхідно спершу надати йому почесті як гостю.

Отже, мовний етикет, попри наявність спільних структурних елементів у багатьох етносів (формули прощання, вітання, висловлювання співчуття тощо), має національно-культурну специфіку. Знання цієї специфіки – важлива складова комунікативної копметенції носія інших культурно-мовних традицій, необхідна умова успішної міжкультурної комунікації. (За Ф.С.Бацевич. Основи комунікативної лінгвістики.-К.,2004.)

Завдання 61. Визначити складові частини тексту завдання 61. Написати реферат. Назвати типові мовні конструкції для вступу, основної частини, висновку.

Дата добавления: 2015-07-08