Кличний відмінок

Особливiстю iменникiв чоловiчого та жiночого роду є їх здатнiсть утворювати кличний вiдмiнок, яким ми користуємось при звертаннi до когось (рiдше до чогось): Олено, брате, земле тощо.

Звертання бувають простими (складаються з одного слова) i поширеними (складаються з двох i бiльше слiв). Якщо до складу поширеного звертання входять прикметники чи займенники, то вони залишаються незмiнюваними, i тiльки iмtнник набуває специфiчної форми: Рiдна мати моя; Ой, Морозе, Морозенку; Україно моя.

Розглянемо звертання, що складаються з двох iменникiв:

Звертання	Форма кличного відмінка
1-й компонент	2-й компонент
Ім’я + ім’я по батькові: Іван Петрович	Іване	Петровичу
Загальна назва +ім’я: друг Сергій	друже	Сергію
Загальна назва + загальна назва: пан професор	пане	професоре
Загальна назва + прізвище: громаданин Іваненко	громадянине	Іваненко(Іваненку)

Чоловiчi iмена по батьковi у формi кличного вiдмiнка мають стале закiнчення

-у, жiночi iмена по батьковi – стале закiнчення -о: Вiкторовичу, Степановичу, Валентинiвно, Романiвно.

Iменники I вiдмiни

твердої групи у кличному вiдмiнку мають закiнчення -о: дружино, Миколо; м'якої та мiшаної групи - -е: земле, робiтниц е;

м'якої групи пiсля голосного та апострофа - -є: Марiє, сiм’є;

деякi пестливi iменники м'якої групи - -ю: Галю, доню, бабусю;

Дата добавления: 2015-07-08