Змiни в групах приголосних

Якщо основа iменника закiнчується на Г, К, Х, цi приголоснi чергуються З, Ц, С та Ж, Ч, Ш. Таке чергування вiдбувається

- при словозмiнi (форми давального та мiсцевого вiдмiнка однини): рука - руцi - у руцi;

- при словотвореннi: крига - крижаний; безпека - безпечний (але банк - у банку, а не у банцi; шинок - у шинку, а не у шинцi).

У таких групах приголосних, як -стн-, -стл-, -ждн-, -здн-, -слн-, середнiй приголосний спрощується не тiльки у вимовi, але i на письмi: пiд'iзний, чесний, радiсний.

Не вiдбувається таке спрощення у словах запозичених баласт-баластний, контраст-контрастний та у словах кiстлявий, пестливий, хвастливий, зап'ястний, шiстнадцять.

Перед суфiксом -ськ- деякi приголоснi при словотвореннi змiнюються, а саме:

к, ц, ч + -ськ- дають -цьк(ий): Кременчуцький (Кременчук); галицький (Галич);

г, ж, з + -ськ- дають -зьк(ий): запорiзький, празький, французький;

х, ш, с + -ськ- дають -ськ(ий): латиський, волноваський.

Властиве тiльки українськiй мовi таке явище, як подовження приголосних. Воно вiдбувається

- перед я, ю, є, і в усiх вiдмiнках iменникiв середнього роду II вiдмiни (крiм родового вiдмiнка множини): життю, сторiччi, гiлля;

- якщо в родовому вiдмiнку множини iменники середнього роду закiнчуються на -iв: вiдкриттiв, почуттiв;

- перед я, ю, е, i у всiх вiдмiнках деяких iменникiв чоловiчого, жіночого та спільного роду I вiдмiни (за винятком родового множини із закiнченням - ей): Ілля, рілля, суддя ( але: кутя́, свиня́, попадя́);

- перед ю в орудному вiдмiнку iменникiв жiночого роду однини III вiдмiни, якщо в називному вiдмiнку основа їх закiнчується на один м'який або шиплячий приголосний: молоддю, сiллю, тiнню (але молодiстю, повiстю); галуззю;

- перед я, ю у прислiвниках типу зрання, навмання, спросоння;

- перед ю, є у формах теперiшнього часу дiєслова лити: ллю, ллють;

- у iменниках типу козаччина, Донеччина (донеччани).

Завдання 1. Перекладіть текст українською мовою. Поясніть орфограми.

Тесная связь государства и права отражена в понятии источники (формы) права. Источники (формы) права – это государственно-официальные способы выражения и закрепления его норм, придания общим правилам поведения общеобязательного, юридического значения.

Современные правовые системы основываются на нескольких источниках права, среди которых обычно выделяют правовой обычай, судебный прецедент, судебную практику, нормативный договор, правовую доктрину и нормативно-правовой акт. Для каждой правовой системы характерна своя ведущая форма права. Так, в странах англосаксонской правовой системы эту роль играет судебный прецедент, для континентальной системы важнейшим источником права является нормативно-правовой акт, в формировании права большинства стран Африки и Азии, сохраняющих основы традиционного общества, главным источником права служит правовой обычаи.

Правовые обычаи – это устойчивые, сложившиеся в результате многократного их применения, правила общественного поведения людей, которые санкционированы государством и соблюдение которых гарантируется государственным принуждением. Государство санкционирует только те обычаи, которые отвечают его интересам. Обычное право играло огромную роль на ранних этапах правового развития, регулируя прежде всего семейно-брачные, поземельные, имущественные отношения (Підручник).

Завдання 2. Поясніть фонетичні зміни в системі приголосних у поданих словах.

Тиждень – тижневий, честь – чесний, тріск – тріснути, мисль – умисний, ремесло – ремісник, користь – корисний, вік – вічний, серце – сердечний, легкий – легший, масло – масний, блиск – блиснути, простити – прощати, турецький – Туреччина, полтавський – Полтавщина.

Завдання3. Прочитайте речення. Прокоментуйте явища чергування в системі приголосних.

1. Кодифікацію українського права продовжили три сини Ярослава – Ізяслав, Всеволод і Святослав. 2. Врешті онук Ярослава, Володимир Мономах, видав нові закони, особливо про вірителів і боржників. 3. Покривджений мав право гонити слід, себто шукати злодія не тільки в своєму селі, але й в інших громадах. 4. Свідчити могли представники двох родів: видоки, що на власні очі бачили злочин, та послухи – ті, що помагали шукати злочинця. 5. Якщо не можна було ніяк ствердити, хто винуватий, провадили т.зв. божий суд, тобто поєдинок, що мав рішити, по чиєму боці правда. (За Крип'якевичем)

Завдання 4. Утворіть прикметники за допомогою суфiкса -ськ-.

І. Америка, Волноваха, Канада, словак, Оренбург, Австралiя, Японiя, Францiя, Німеччина, Прага, Iталiя, Швецiя, Великобританiя, Чехiя, Iзраїль, Токiо, Париж, Рига, Волга, Кагарлик, Прилуки, Кременчук, Кривий Рiг, Запорiжжя.

ІІ. Волох, печеніг, чех, Полісся, Золотоноша, Ірпінь, Гаага, варяг, чуваш, Владивосток, Кобеляки, місто, Люксембург, Устилуг, Калуш, Калуга, матрос, опортуніст, кравець, басмач, узбек, Дрогобич, Буг, Волинь.

Увага! М’який знак перед суфіксом -ськ- пишеться лише після букви л.

Завдання 5. Запишіть слова, розкриваючи дужки, з одним чи двома приголосними. Поясніть причини написання подвоєних букв.

Гали/ч/ина, небе/з/захисний, істи/н/ий, іме/н/ик, заня/т/я, могутніс/т/ю, Доне/ч/ина, о/б/ризкати, радіс/т/ю, пі/ч/ю, ві/д/ячити, Туре/ч/ина, ві/д/окремити, на/д/ністрянський, свяще/н/ик, яка/н/я, ро/з/умний, гайдама/ч/ина.

Завдання 6. Перекладіть слова українською мовою. Поясніть написання.

Автоматизированный, занятие, бессистемный, бесспорный, беспроволочный, беспрекословный, бульонный, ввосьмером, комбинированный, комплектование, солнце, мгновенно, отсечение, отстаивание, охват, сгорание, ссыпать, удостоверение.

Завдання 7. Перепишіть. Поставте, де треба, м’який знак чи апостроф.

П...ять, цв...ях, з...ясувати, об...єктивний, піс...ня, пам...ять, об...єм, кам...янистий, розв...язання, Ареф...єв, заміс...кий, м...який, камін...чик, різ...кий, фотоз...йомка, торф...янистий, тьм...яний, моркв...яний, черв...як, між...європейський, пів...яблука.

Дата добавления: 2015-07-08