М'яким знаком [ь] позначається

- м'якiсть приголосних (д, т, з, с, ц, л, н) у кiнцi складу та слова: сядь, боротьба, бальзам;

- м'якiсть приголосних у серединi складу перед о: чотирьох;

- у суфiксах - ськ-, -зьк-, -цьк-, -ньк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк -, -iсiньк-, -усiньк- -юсiньк-: учнівський, козацький, малесенький, гарнюсiнький;

- м'якiсть кiнцевих приголосних у родовому вiдмiнку множини iменникiв жiночого роду м'якої групи I вiдмiни i середнього роду II вiдмiни на - нн(я), -ц(е ): земель, черешень, знань, сподiвань, сердець;

- м'якiсть приголосного у дiєслiвних формах дiйсного та наказового способу: сидять, сядьте, роблять, робiть.

Знак м'якшення не пишеться

- пiсля р у кiнцi слова та складу: Харкiв, буквар, лiкар (але Горький - вiдповiдно до вимови у росiйськiй мовi);

- пiсля н перед ж, ч, ш, щ та перед суфiксами - ств(о), -ськ(ий): iнший, тонший, меншість;

- якщо приголоснi с, з, к не утворюють суфiксiв: рiзко, в'язкий, баский;

- пiсля ц у кiнцi iменникiв чоловiчого роду iншомовного походження: кварц, палац, шприц та iн.; на межі морфем: шістсот.

Чергування голосних

В українськiй мовi (на вiдмiну вiд росiйської) звуки О, Е у вiдкритому складi часто чергуються з I у закритому складi. Таке чергування вiдбувається:

а) при словозмiнi: нiч - ночi - нiччю; радiсть - радостi - радiстю; Київ-Києва (але Київський); сiм - семи; Канiв - Канева; вартість-вартості;

б) при словотвореннi: будова - будiвник; село - сiльський; робота - робiтник;

в) якщо звуки О, Е вставнi чи випаднi, то вони чергуються з нулем звука: земля - земель; вiкно - вiкон; вiтер - вiтру.

О, Е не чергуються з I, якщо

а) у словi є повноголоснi групи -оро-, -оло-, -ере-, -еле- та групи з неповноголоссям -ор-, -ов-, -ер- мiж приголосними: сторож, подорож, берег, борг, смерть, торг (але корова - корiвка);

б) у родовому вiдмiнку множини iменникiв середнього роду на -ення: значень, оголошень, повiдомлень;

в) в абревiатурах i в похiдних формах: колгосп, торгпред;

г) у словах iншомовного походження: iнженер, форум, агент. Але в словах давнозапозичених таке чергування вiдбувається: колiр - кольору; папiр - паперу.

Дуже давнiм є чергування Е з О пiсля шиплячих та Й:

а) пiсля ж, ч, ш, щ, дж, й перед м'яким приголосним, а також перед складом з Е та И (яке походить з давньоруського И) пишеться Е: вечеря, вишень, учень, щемiти;

б) якщо ж далi стоїть твердий приголосний, а також склад з А, О, У, И (що походить вiд давньоруського Ы) то пишеться О: бджола, пшоно, чоловiк.

Але необхiдно запам'ятати, що О пiсля шиплячих та Й перед м'якими приголосними пишеться в iменниках жiночого роду III вiдмiни в суфiксi -ост(i): меншостi, свiжостi;

в) у давальному й мiсцевому вiдмiнках однини деяких iменникiв: бджолi, щоцi, на вечорi; г) у закiнченнях родового та орудного вiдмiнкiв прикметникiв, займенникiв, числiвникiв прикметникового типу жiночого роду: гарячої, нашої, першої.

У дiєслiвних основах голоснi А та И пишуться, якщо в наступному складi з’являється голосний А, переважно наголошений, а голоснi Е та О пишуться, якщо голосний А у наступному складi вiдсутнiй: застелити - застилати; допомогти - допомагати. Винятки: проводити - проводжати; змерзнути - змерзати.

Дуже часто чергування О // А в дiєслiвних формах змiнюють значення слова, а саме: дiєслова з О звичайно позначають тривалу дiю, одноразову, а дiєслова з А - повторювану, багаторазову: гонити - ганяти; котити - качати; схопити - хапати.

За традицiєю пишуться такi слова, як богатир, борсук, коровай, монастир, багатир, хазяїн та деякi iншi.

Дата добавления: 2015-07-08