Мовний етикет майбутнього фахівця

Мовний етикет – це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення (фр.: Етикет – ярлик, етикетка). Призначення – встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості.

Структуру мовного етикету визначають такі основні елементи: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо.

Ввічливе ставлення до людини виражається різними лексико-граматичними засобами, серед яких: звертання, власні імена, займенники (ти - Ви, історично – звертання на ти – східнослов’янське, на ви – західноєвропейське, диференціація звертань почалася з XVII ст. і мала не лише етичний, а й соціальний зміст; неввічливо в присутності особи говорити він (вона). Особу треба називати на ім'я та по батькові або безпосередньо звертатися до неї: ви сказали, Ви говорите), вставні слова і словосполучення (слова, які пом'якшують відмову, на жаль, шкода), наказовий спосіб дієслів – різні способи наказати: писати! – пишіть – пишімо – потрібно писати – потрібно було б писати – чи не писали б ви – чи не могли б ви написати.

Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго ранку! Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Доброго здоров'я! Вітаю Вас! Моє шанування! Радий вітати вас! Поради: Вітаючись, дивіться в очі, посміхайтесь. Не тримайте руки в кишенях. Молодший вітається першим. Той, хто зайшов – першим. Жінку вітає чоловік. Підлеглий вітає керівника. В гостях: першою – господиню, потім – господаря, тоді – гостей. В Україні також уживають такі вітання: Слава Україні! – Навіки слава! Слава Ісусу Христу! – Слава навіки! Христос рождається! - Славімо його! (на Святвечір, Різдво). Христос воскрес! – Воістину воскрес! (на Великдень), Щасливих Вам свят!

Етикетні одиниці, якими виражається прощання: Прощайте! До зустрічі. До побачення! Щасливо! Бувай! Я з вами прощаюсь. Ми ще побачимось.

Вислови вибачення: вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, перепрошую (характерно для подільських, волинських та інших південно-західних говірок, виникло під впливом польської мови), не гнівайтесь...

Заперечення: Нас це не влаштовує. Я не згоден (згодний). Це не точно. У жодному разі. Це неможливо. Я заперечую. Ви помиляєтесь. Ви не маєте рації. Шкодую, але мушу відмовитись. Це даремна трата часу.

Кожна ситуація потребує певних мовних засобів. Згоду, наприклад, можна висловити так: Добре! Із задоволенням! З радістю! Є у мові ціла низка ввічливих форм відмови: Ні, дякую. Дякую, не треба. На жаль ні. Перепрошую, але не можу.

Подяку краще висловити продуманим, спеціально дібраним відповідно до ситуації словом. За дрібну послугу можна сказати: Дякую! Спасибі! Якщо зроблене щось значне: Сердечно Вам дякую! Прийміть мою найщирішу вдячність! Дозвольте висловити вам подяку!

Знайомство супроводжується особливими формулами мовного етикету: Дозвольте відрекомендуватися... Дозвольте познайомити Вас із... Дуже радий з Вами познайомитися.

Існує поняття „ мовний етикет науки, науковців ". Наприклад, під час публічного захисту дисертацій (а також курсових робіт, дипломів). Звертання: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради (екзаменаційної комісії)! Глибокошановні члени комісії! Шановні колеги! Вирази подяки: Дозвольте подякувати керівнику роботи... опонентам.... Подяка: Дякую за зауваження! Дякую за запитання! тощо. Те ж саме – у відгуках: Вагомі наукові здобутки, Слушною є думка, Справедливо стверджувати, Без сумніву, автор має рацію.... У наукових працях існує „авторська множина" – наші, ми. „Я" створює враження самовихваляння, а „ми" – залучає слухачів, переконує.

ОСНОВИ КУЛЬТУРИ УСНОЇ МОВИ

Дата добавления: 2015-07-08