Подвоєння букв Унаслідок подовження приголосних

Правила	Приклади
1. Подовжуються м’які та пом’якшені приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш, якщо вони стоять між двома голосними, зокрема: а) в іменниках середнього роду II відміни; б) у деяких іменниках I відміни, а також у похідних від них словах; в) в орудному відмінку однини іменників III відміни;   г) у прислівниках.   2. Подовжується лу похідних формах дієслова лити.	знання, обличчя, Полісся, затишшя, але: знань, облич, поліський Ілля, суддя, рілля, стаття, Іллівна, суддівський, статтею, але: статей папороть – папороттю, туш – тушшю, але: Керчю, нехворощю навмання, зрання, попідтинню, попід-віконню, спросоння ллєш, наллю, зіллю, ллємо, наллють, ллє

Вправа 49. Прочитайте подані слова, поясніть виникнення подвоєння приголосних.

Передгроззя, напіввилинялий, розрісся, настінний, цвітіння, погодинний, беззастережний, бездоріжжя, піддашшя, каруселлю, невинний, оббілований, пастеллю, роззути, співвідношення, піддобрити, буденний, шумовиння, роззолочений, переддень, здивування, заполоччю, віддячити, міськком, передчуття, віддзеркалювати, беззоряний, розіллється, вітрогінний, на узвишші, відділити, Заріччя, наввипередки, життєдайний, Приуралля, беззаконня, спозарання, тваринний.

Вправа 50. Спишіть, вставляючи, де потрібно, букву н; поясніть причини подвоєння.

Вогня…ний, вогнен…ий, несказан…ий, незапрошен…ий, бездоган…ий, нездолан…ий, левин…ий, припинен…ий, височен…ий, апельсин...овий, шален…ий, самовіддан…ий, священ…ий, вітрян…ий, письмен…ий, незлічен…ий, пташин…ий, кін...ий, ячмін...ий, росян...ий, туман...ий, чавун...ий, мідн...ий, бездон…ий, зрошен…ий, востан…є, стомлен…ий, безнастан…о, вікон…ий, незвідан…ий, гостин…ий, стриман…ий, віддан…ий, старан…о, напоєн…ий, притаман…ий, напружен…ість, бездоган…ість, зацікавлен…ість, засніжен…ий, натхнен…ий, здійснен…ий, довгождан…ий, одноден…ий, первоздан…ий, насін...євий, бекон...ий, вчен...я, індичен...я, качин...ий, качан...ий, ен...ий, солом’ян…ий, гарбузин…я, вільшан…ик.

Вправа 51. Вставте, де треба, пропущені літери. Поясніть особливості подвоєння приголосних у словах.

Багатовод...ний – багатовод...я; вміщен...я – вміщен...ий; галуз...ка – галуз...я; вовч...ий – лисич...ин; уклін...ий – вкопан...ий; саван...а – саван...ий; узбереж...я – Поволж...я; собач...а – узбіч...я; знан...я – знан...ь; блакит...ь – блакит...ю; геран...ь – геран...ю; любов... – любов...ю; об...ігати – об...ігнути, стат...я – стат...ей; суд...я – суд...івство – суд...ейський; ріл...я – свин...я; Поліс...я – поліс...ький; нескінчен...ий – нескінчен...ий; лосин...ий – кін...ий; по...дзьобати – на...дзьобати; бад...я – бад...ей; Іл...іч – Іл...єнко; зап’яст...я – передчут...я; напів...ідкритий – напів...зів’ялий; пониз...я – орлен...я; дал...ю – совіст...ю; зріс...я – квіт...я; широчен...ий – присвячен...ий; Трипіл...я – трипіл...ьський, породіл...я – породіл...ей, роздол…я – стел…я, безхліб…я – безгріш…я, обл…ікарня – роз…иратися, задзеркал…я – немовл…я.

Вправа 52. З’ясуйте правопис подібних за звучанням слів. До яких частин мови вони належать? Утворіть словосполучення.

Зцілений (якого зцілили) – зціленний (якого можна зцілити), несказаний (якого не сказали) – несказанний (надзвичайний), примирений (помирений) – примиренний (якого можна примирити), нескінчений (незакінчений) – нескінченний (безконечний), непізнаний (якого не впізнати) – непізнанний (якого не можна пізнати).

Вправа 53. Випишіть спочатку слова, у яких подвоєння виникло на основі подовження приголосних звуків; потім слова, у яких подвоєння виникло на основі збігу однакових приголосних на межі різних частин слова.

1. З блаженних намірів робив я дзвін добра (Д. П.). 2. “І де ж це ви так простудились?” – запитала Марія заради ввічливості (В. Чем.). 3. Варвара з Юстиною раптом стали. Море світла залляло їм очі (М. Коц.). 4. Сніжок, що випав уночі й ліг на тротуари, на підвіконня й карнизи будинків, зробив вулицю широкою, а споруди прозорими (А. Хор.). 5. Хлопці обіч, де глибше, перепливали річку наввпередки (А. Гол.). 6. О не дивуй, о не дивуй мене – моє життя для тебе незбагненне (В. Ст.). 7. Земля нужденна тільки з сіллю гостей останніх зустрічала (Л. Т.). 8. Троє верхівців на потемнілих від безупинного дощу конях проскакали по дерев’яному мосту через Волхов (П. З.). 9. Хлопець смикнув коня і понісся скочки (А. Гол.). 10. М’які, сумирні вересневі дні лункою міддю злегка зазвучали (С. Б.). 11. Юнак беззвучно плакав (В. Чем.). 12. Серед колишніх воїнів був один майор-льотчик з численними планками урядових нагород. 13. Батько одшмагав мене так старанно, як найретельніший колгоспний охоронець. 14. Я стікав потом, немов у Сахарі під тропічним сонцем, поки носив ломаччя. 15. Інженерне управління запросило у військкоматі всі належні документи на офіцера запасу Валентина Весела (В. Логв.). 16. За порогом густою синню курились береги, за порогом непокоїлась осіння вода, підмиваючи зоряні краї неба. 17. І тільки тепер лісник збагнув, що його піддурив оцей жовтодзьоб: у підземеллі ж, крім луни, нікого нема. (М. Ст.). 18. Зблизившись, хлопці, як і завше в подібні хвилини, відчували дружність, бажання показати себе перед іншими, явити свою товариську самовідданість. 19. В дальній кімнаті, за оббитими дверима, знову продовжили словесне змагання два голоси... (А. Хор.).

Вправа 54. Перепишіть, вставляючи, де потрібно, пропущені букви. Поясніть уживання подвоєних приголосних.

1. Рівнини, стомлен...і курганами, зітхають на весь край (М. Нагн.). 2. Сірий, припорошен…ий весн…яною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Гр. Т.). 3. Увесь ранковий ліс гомонів веселим пташин…им співом (В. Мал.). 4. Сіріє, синіє і світиться в...ись над сон…ою сутін…ю саду (Л. Т.). 5. Києве, возніс…я ти на кручах придніпровських дужим богатирем (Р. Іван.). 6. Половецька кін…ота з усього розгону в…ігналася в руські лави, і, здавалось, ніяка сила не змогла б зупинити її (В. Мал.). 7. Килина не знає слів цієї старовин...ої пісні, а тому лише в лад зі мною потиху наспівує її мелодію, де все завертає на ”тьох” та ”тьох” і де поміж того словесного витьохкуван...я інколи вгадуються її зізнан...я в кохан...і і тепла до мене. 8. Моє Жариво бачитимуть через віки: вранці і в...ечері, коли з’являтиметься і зникатиме ден...е світло. 9. Відомо, що дитинство сповнене нескінчен...их відкрит…ів, – їх не перелічити, не назвати. 10. Я стояв з...аду і краєм ока бачив самотню дівочу постать, яку обдимав вітер з усіх боків. 11. Інна Сагайдак сповістила, що начальник політвід...ілу вітає нашу поїздку. 12. Адмірал важко дихав, серце страшен...о калатало, і стогін невільно вирвався з адміралових грудей. 13. Ешелон зупинився біля залізничної станції неподалік від фронту, що гримів антигітлерівською дуел...ю. 14. Ранок у Севастополі випав надто сонячний, золотаво-голубий, і чисте небо від...зеркалювалося у морському просторі (В. Логв.). 15. Навкруги зводився поліс...ький краєвид – чудовий у своїй красі (О. Десн.). 16. Дівчина приїздила неждан...о й одразу, навіть у найбільшому товаристві, звертала на себе увагу. 17. Збиралися у дворі старого замку, що бов...анів над містом напівзруйнован...ими мурами (М. О.). 18. Між туман...ими зорями ловили вітер вітряки, під туман...ими зорями лежала вся її хліборобська сторона, що трималася на рахман...ому житі і добрих спокійн...их орачах. 19. Благословен...а тиша і зорян...і титли стояли над волошковим засніжен...им світом, що на невидимих решетах пересівав сяйво й підтемінь, а на місячних верстатах ткав л...яні рушники. 20. Ліси зустріли його тривожним шумом, а він, як забобон...а людина, черпнув тривогу з Оксаниного подвір’я, і вона бродила по його тілі лихим передчут...ям. 21. Земля від...авала людям, що могла від...ати, і чи то з жалю до себе, чи з жалю до людей, заплакала осін...ьою сльозою й неспокійно в...ійшла в зимовий сон. 22. Під чорним під...ашком брів тракториста чаїться тривога (М. Ст). 23. Літаки володіють піднебес…ям, а низько над радгоспними землями білокрила армія чайок наступає на кузьку. З ран…ьої весни побачиш цих птахів у степу; трактор оре, а вони в’ються за ним білою заметіл…ю, йдуть попаски за плугами, визбирують із ріл…і хробаків (О. Г.).

Дата добавления: 2015-07-08