Витоки та вплив

Давайте швидко оглянемо першоджерела конкурентної та викликаючої розбрат моделі.

Не вдаючись дуже глибоко в деталі, очевидним є те, що еволюція суспільства включала довгу історію конфліктів, дефіциту та дисбалансу. В той час як ведуться дебати

77 В області людської генетики, «Мітохондріальною Євою» називають матрилінійний найбільш недавній загальний предок (ННЗП) сучасної людини. Іншими словами, вона була найбільш недавньою жінкою від якої походять всі сучасні люди по їх материній лінії. Ми всі одна сім’я. Крім того, було виявлено, що всі характеристики расової різниці (риси обличчя, колір шкіри) пов’язані з умовами навколишнього середовища, в якому такі підгрупи людей жили та еволюціонували. Відтак це все штучні відмінності, які служать засобами зовнішньої дискримінації.

щодо природи суспільства впродовж періоду часу, який передував Неолітичній революції (78), планета Земля з того часу стала полем битви, на якому незліченна кількість життів була втрачена заради конкуренції, матеріальної або ідеологічної (79).

Цей загальновизнаний шаблон став в дійсності настільки поширеним, що багато хто сьогодні приписує схильності до конфліктів та домінування до непримиренних, імпульсивних характеристик нашої людської природи роблячи висновок, що людина просто нездатна діяти в соціальній системі, яка не основана на таких конкурентних умовах і що будь-які такі спроби призведуть до вразливості, яка буде експлуатуватися через зловживання владою, виражене явними конкурентними та домінантними рисами (80).

В той час як тема самої людської природи не стоїть у рамках цього есе (81), варто зазначити, що припущення «емпіричного зловживання владою» є в більшій мірі частиною захисту конкурентної та породжуючої розбрат моделі при загальному широкому розгляді історії як базису для його життєздатності. Тим не менше, специфіка умов тих періодів, в поєднанні з відомою гнучкістю людини часто зневажається або ігнорується в таких оцінках (82).

Історичні зразки конфліктів просто не можуть розглядатися в ізольованому вигляді. Необхідно детально посилатися на умови та обставини. Як факт, цілком ймовірно, що правильніше казати, що схильності до конфлікту та домінування, які вочевидь є ймовірною реакцію майже всіх людей в нашій потребі самозбереження та виживання взагалі (83), скоріше провокуються примусом ніж являються джерелом негативної реакції. Коли ми досліджуємо як масова нацистська армія могла морально виправдовувати свої дії в Другій Світовій Війні, ми часто забуваємо про величезну пропагандистську компанію, яка велася тим режимом та працювала задля експлуатації по суті цієї біологічної вразливості (84).

Справжній «егоїзм»

Поняття «егоїзму» вочевидь є властивим людині задля її загального спонукання до виживання. Це є достатньо очевидним та це дуже легко простежити історично по тому, як

78 Інколи також її називають аграрною революцією. Це була перша історично доведена революція в сільському господарстві. Це був широкий перехід багатьох людських культур від мисливського та збиральницького способу життя до землеробства та осілості, які підтримувалися більш значною кількістю населення і які стали основою сучасної соціальної моделі.

79 Лише в 20му столітті, статисти підрахували кількість людських смертей від війни, що складає від 180 до 220 мільйонів людей, не враховуючи того, що дехто кидає виклик таким цифрам наводячи докази збільшення їх кількості у 3 рази в багатьох місцевих випадках: (http://www.sciencedaily.com/releases/2008/06/080619194142.htm)

80 Класичним текстом, який служить основою для такого страху була книга Фрідріха фон Гайєка «Шлях до кріпацтва». «Людська природа» мала там досить очевидний підтекст, який доводився в основному історичними тенденціями тоталітаризму, з яким, як вважається, пов’язана сумісна чи планова економіка.

81 Про це буде більше йтися в есе під назвою «Останній аргумент: людська природа».

82 Дискусії про роль виховання та природних факторів у формуванні людини були створені як фальшива двоїстість у сфері вивчення біологічної та еволюційної психології поведінки. Реальність полягає у постійному взаємозв’язку з посиленням їх значущості, яка в кожному випадку змінюється. Тим не менше, тут має значення дослідження «спектру поведінки» людини, а саме того, наскільки ми є адаптивними та гнучкими.

Джерело: Why Zebras Don't Get Ulcers, Robert Sapolsky, W. H. Freeman, 1998

83 Зазвичай це називають «реакцією «бий або біжи»» (або емоційним шоком), що вперше було описано американським психологом Уолтером Бредфордом Кенноном.

84 "Ну звичайно ж люди не хочуть війни. Чому якийсь бідний фермер, який живе у лайні, хоче ризикувати своїм життям йдучи на війну, якщо найкраще, що він може від неї отримати це повернутися назад цілим у свій колгосп? Ясно, що звичайні люди не хочуть війни ні в Росії, ні в Англії ні в даному випадку в Німеччині. Це зрозуміло. Але, врешті-решт, саме лідери цих країн визначають політику, а втягнути народ у війну завжди було легкою справою незалежно від того чи це демократія, фашистська, парламентська чи комуністична диктатура. Голосуй - не голосуй, а народ завжди може бути втягнутий у торги лідерів. Це просто. Все, що тобі треба зробити це сказати йому, що на нього нападають, звинуватити миротворців у відсутності патріотизму та підставити країну під загрозу. Це працює однаково в будь-якій країні» - Герман Вільгельм Герінг (керівний член Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини; з інтерв’ю з Гілбертом в тюремній камері Герінга під час Нюрнберзького судового процесу у військовому трибуналі, 18 квітня 1946 року).

базова потреба особистого виживання, часто поширена на сім’ю а потім і на «плем’я» (суспільство), затвердило етап для викликаючої розбрат протекціоністської парадигми, в якій ми сьогодні існуємо. З точки зору історії можна очікувати, що велика кількість економічних теорії також буде будуватися на понятті конкуренції та нерівності, як наприклад, в роботах Адама Сміта. Він вважається батьком «вільного ринку», який популяризував припущення, що якби кожен мав мораль піклуватися тільки про себе, то світ прогресував би як спільнота (85). Таке поняття «невидимої руки» людського прогресу, яке поставало лише з одного вузького персонального егоїзму, можливо було напів-працездатною філософією багато років назад, коли простота самого суспільства базувалася на тому, що кожен щось виробляв (86). Тим не менша, природа суспільства дуже змінилася з часом через ріст населення, повністю інші структурні ролі та експоненціальний розвиток технологій. Сьогодні доведено, що ризики пов’язані з таким способом мислення є більш небезпечними ніж корисними, а справжнє значення «егоїзму» приймає більш широкий контекст ніж будь-коли раніше.

Чи не входить у список Ваших власних інтересів захист та турбота про навколишнє середовище, яке підтримує Ваше життя? Чи не входить у список Ваших власних інтересів дбати про суспільство в цілому, забезпечуючи його членів таким чином, щоб наслідки позбавлень, такі як, наприклад «злочини» були зменшені наскільки це можливо задля підвищення Вашої безпеки? Чи не входить у Ваші інтереси обміркувати наслідки імперіалістичних війн, які можуть тільки розпалювати люту шовіністичну ненависть на одній стороні планети, лише для того, щоб мати, скажемо, вибух чемоданної бомби поряд з Вами в ресторані як наслідок відчайдушного мстивого акту відплати? Чи не у Ваших інтересах забезпечити всіх дітей суспільства найкращим вихованням та освітою, щоб Ваше майбутнє та майбутнє Ваших дітей могло проходити у відповідальному, освіченому та значно продуктивнішому світі? Чи не входить у Ваші інтереси забезпечити виробництво, яке буде організованим, оптимізованим і науково точним настільки наскільки це можливо, щоб ми не створювали низькопробні, дешеві технології, які можуть можливо спричинити проблеми в майбутньому при можливій відмові.

Суть в тому, щоб ситуація в сьогоднішньому світі змінилася, а Ваш егоїзм збігався із соціальним інтересом. Конкуренція з іншими, самоорієнтація, «вбивство» інших має лише негативні наслідки в довгостроковому результаті, тому що це заперечує усвідомлення синергічної систем якою ми поєднані. Дешево побудована атомна станція в Японії може не мати особливого значення для народу Америки. Тим не менше, якщо ця станція зазнає масштабної технічної поломки, радіоактивні опади та забруднення можуть досягнути американських будинків. Це доводить що Ви ніколи не будете в безпеці в довгостроковій перспективі доки не буде досягнуто глобальної свідомості.

В решті-решт, лише погляд зі сторони свідомості представника людського виду планети Земля може забезпечити задоволення справжнього особистого егоїзму, а відтак, в багатьох аспектах, також забезпечити нашу соціальну «еволюційну пристосованість» (87).

85 “Ми очікуємо отримати свій обід не від доброзичливості м’ясника, пивовара чи пекаря, а від їх нагороди відповідно до їх корисливості. Ми звертаємося не до їхньої гуманності, а до їхнього егоїзму. І ми ніколи не говоримо з ними про наші власні потреби, замість їхніх власних вигод». (Дослідження про природу і причини багатства народів, Адам Сміт, Том 1)

86 Соціолог Торстейн Бунде Веблен, який писав у 1917 році, зробив це гостре спостереження щодо змін у суспільстві і як вони відображають первісні передумова ринкової економіки. «Стандартні теорії економічної науки приймають права власності та угоди у якості самоочевидних передумов та первинних умов аналізу; і їхні теорії зазвичай набувають певної форми, яка б підійшла під умови ремісного виробництва та дрібної торгівлі… ці теорії… здаються в цілому логічними коли ми застосовуємо їх до економічної ситуацію ранніх часів… Проте коли ми намагаємося застосувати ці стандартні теорії до пізнішої ситуації, яка вийшла за межі ремісництва, то вони стають надуманими та не вартими уваги». («Дослідження природи миру і умов його підтримки»). Він також передбачив підйом «інвестиційного класу» оскільки сьогодні такі невиробничі фінансові інститути як банки та фондовий ринок стали набагато більш прибутковими ніж фактичне виробництво справжніх товарів.

87 Еволюційна пристосованість це біологічний термін який в загальному означає «ймовірність того, що рід, який походить від індивіда з його специфічними особливостями не вимре». В цьому контексті ми пов’язуємо соціальну поведінку людини з ідеєю виживання виду.

Сама ідея бажання підтримати «Вашу країну» та ігнорувати або навіть насолоджуватися невдачами інших країн є дестабілізацією системи цінностей.

Війна

Часи практичної війни залишилися далеко позаду. Нові технології, які з’явилися на горизонті дають можливість створювати зброю, яка робить атомну бомбу набагато потужнішою за римську катапульту (88).

Кілька століть назад, війни загалом могли зводитися до міжусобиць лише певних сторін. Сьогодні, під загрозою стоїть весь світ. Сьогодні існує більше 23 000 ядерної зброї, яка може стерти все людське населення з поверхні Землі кілька разів (89).

В багатьох аспектах, в даний час стає під питання сама наша соціальна зрілість. Бійки з палками та каменями у якості зброї можуть перенести багато людських збочень та злісних намірів. Тим не менш, в світі нано-технологічної зброї, велетенська руйнівна сила яких може бути розроблена в маленьких лабораторіях, наш розвинутий егоїзм потрібно стримувати, а військові інститути повинні бути систематично закриті. Для того, щоб це зробити, нації повинні технічно об’єднуватися та ділитися своїми ресурсами та ідеями, а не утримувати їх заради конкурентного само-поліпшення, що вважається нормою сьогодні. Такі інститути як Організація Об'єднаних Націй стали в цьому плані повністю непрацездатними, тому що вони по суті стають інструментом будівництва імперій завдяки поділу країн та домінуванню орієнтації соціально-економічної системи на права власності, грошовий прибуток та конкуренцію, які закладені в її природі.

Не достатньо буде просто зібрати міжнародних лідерів за столом переговорів для обговорення своїх проблем. Сама структура потребує змін задля підтримки іншого типу взаємодії між цими регіональними «групами», в яких усувається вічна «загроза» властива національним державам.

В решіт решт, немає ніякого емпіричного володіння ресурсами чи ідеями. Так само як всі ідеї послідовно розвиваються в культурі через груповий розум, так і ресурси планети є однаково скороминучими в своїй функції, тож їх можливе застосування повинно визначатися науковим чином. Планета Земля це єдина система, разом з законами природи, які нею керують. Або людське суспільство визнає це і починає діяти й організовуватися відповідно цій природній логіці, або ми страждаємо в довгостроковій перспективі.

88 Посилання: Applications for Warfare

(http://crnano.typepad.com/crnblog/2005/05/applications_fo.html)

89 Джерело: Nuclear Weapons: 20 Facts They Don't Want You to Think About, Jim McCluskey, 2011 (http://www.wagingpeace.org/articles/db_article.php?article_id=253)

-ОСТАННІЙ АРГУМЕНТ: ПРИРОДА ЛЮДИНИ-

«Людина з народження через спадковість отримує біологічну будову, яку варто розглядати як фіксовану та незмінну, включаючи природні спонукання характерні для людського виду. На додаток, впродовж свого життя, вона набуває культурну будову, яку вона переймає у суспільства через комунікації та через багато інших видів впливу. Саме ця культурна будова, яка з плином часу підлягає змінам, визначає у великій мірі стосунки між індивідом та суспільством (90)»

- Альберт Ейнштейн

Дата добавления: 2015-07-10