Методологічна, теоретична та емпірична основа дослідження

Методологічну основу дослідження складає сукупність методів: діалектичний, формально-юридичний, системно-функціональний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний, системно-структурний, історико-правовий.

Основні положення і висновки, подані у роботі, ґрунтуються на аналізі чинного законодавства України у сфері права інтелектуальної власності з питань охорони суміжних прав, їх особливостей, досягнень цивільно-правової науки, а також на аналізі міжнародних нормативно-правових актів та зарубіжного законодавства, що розглядає питання охорони прав, які у вітчизняному законодавстві визначаються як суміжні права.

Теоретичною базою для висновків, зроблених у дисертації, є праці вчених юристів: Б.С.Антимонова, Ч.Н.Азімова, Д.В.Бобрової, М.М.Богуславського, В.І..Борисової, В.А.Ваксберга, Є.П.Гаврилова, М..В.Гордона, О.В.Дзери, І..І..Дахно, А.С.Довгерта, Н.Л.Зільберштейна, В.Я.Іонаса, О.С.Іоффе, В.И.Корецького, В.М.Коссака, Н.С.Кузнєцової, Ю.М.Капіци, Ю.Г.Матвєєва, А.В.Малька, А.С.Мартем’янова, Б.С.Мартинова, В.Л.Мусіяки, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, І.А.Покровського, Н.А.Райгородського, С.Н.Ландкофа, Н.А.Саніахметової, О.Д.Святоцького, А.П.Сергєєва, В.І.Серебровського, М.М.Сібільова, Л.П.Тимофієнка, Ю.К.Толстого,. Е.Н.Трубецького, Є.О.Харитонова, І.Я.Хейфец, Т.А.Фаддєєвої, Є.А.Флейшиц, Ю.С.Шемшученка, Я.М.Шевченко, Г.Ф.Шершеневича, В.С.Щербини та ін.

Емпіричну основу дослідження складає законодавство України, міжнародні нормативно-правові акти та законодавство зарубіжних країн.

Об’єкт дослідження: Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері охорони суміжних прав.

Предмет дослідження: Предметом дослідження є юридична природа суміжних прав, сфера їх правової охорони, характеристика об’єктів суміжних прав, співвідношення суміжних прав з іншими інститутами права інтелектуальної власності, місце інституту суміжних прав у цивільному праві.

Наукова новизна одержаних результатів: У дисертації обґрунтовується низка нових положень та висновків, а також таких, що мають елементи новизни.

Дисертація є комплексним дослідженням, присвяченим питанням цивільно-правової охорони суміжних прав в Україні. На основі аналізу наукової літератури, чинного законодавства України, міжнародних нормативно-правових актів, зарубіжного законодавства деяких країн були сформульовані теоретичні висновки та практичні пропозиції, що відрізняються науковою новизною і конкретизовані у наступних положеннях:

- Знайшло подальше обґрунтування існування суміжних прав, як самостійного інституту права інтелектуальної власності, а також розглядається питання співвідношення суміжних прав з іншими інститутами права інтелектуальної власності.

- Визначено поняття суміжних прав в об’єктивному значенні (авторське).

- Проаналізовані теоретичні питання охорони права, його змісту, розглянута термінологія, що вживається для характеристики цих понять. Відповідно до вказаних положень вперше у вітчизняній юридичній науці сформульовано поняття охорони суміжних прав.

- Дістало подальший розвиток обґрунтування наявності творчого характеру у діяльності суб’єктів суміжних прав та вперше у вітчизняній юридичній науці визначено критерій творчості суміжних прав.

- Продовжено дослідження та розширено перелік суттєвих ознак суміжних прав, дана правова характеристика результатам творчої діяльності на предмет їх відповідності цим ознакам, досліджено характер та межі цивільно-правового регулювання відносин, що виникають у процесі їх створення, формування складових частин та використання з позиції доцільності представлення деяких результатів творчої діяльності для підвищення їх вартісної оцінки. Визначені особливості договірного регулювання відносин між авторами, твори яких використовуються при створенні результатів, які підпадають під охорону суміжних прав та між суб’єктами суміжних прав.

- Вперше у вітчизняній юридичній науці обґрунтовується позиція щодо розширення сфери правового впливу суміжних прав на інші результати творчої діяльності такі як аудіовізуальні твори, аранжування, інструментовка, оркестровка, опера, оперета, сценографія, що відповідають, на думку дисертанта, змісту поняття та ознакам суміжних прав поряд з нормативно закріпленими.

- Вперше у вітчизняній юридичній науці проведено аналіз нових результатів творчої діяльності, невідомих законодавству України у сфері охорони суміжних прав, дістало подальший розвиток дослідження прав виконавців, виробників фонограм та організацій телерадіомовлення.

- Розглянуті питання щодо можливості надання окремо правової охорони фонограмі, відеограмі та примірникам фонограм, відеограм, а також питання, відносно визначення суб’єктного складу виробників фонографічної продукції та доцільності надання їм статусу суб’єктів підприємницької діяльності.

- З метою упорядкування тлумачення деяких термінів, що вживаються у науковій літературі та нормативно-правових документах, присвячених розгляду питання суміжних прав, дані поняття розповсюдження фонограм, відеограм і опублікування фонограм, відеограм та окреслені відмінні ознаки, що відрізняють ці поняття. Вперше у вітчизняній юридичній науці проводиться аналіз та визначено особливість відеограми.

- Дістало подальший розвиток визначення поняття випуск в обіг примірників аудіовізуальних творів та фонограм, фіксації програм чи передач організацій телерадіомовлення та запису. Також, проаналізовано співвідношення понять фіксації та запису.

- Охарактеризовано процес виробництва фонограми та створення телевізійних та радіомовних програм, передач на противагу існуючої думки про те, що це суто технічна діяльність. Аргументується позиція творчого характеру зазначених видів діяльності. Проведено дослідження питань, що вказують на значення технічних засобів при створенні, фонограм, програм, передач організацій телерадіомовлення, яким на думку дисертанта відводиться допоміжна роль. Також розглянуто питання, що стосується моменту визначення права на охорону фонограм, відеограм.

- Продовжено дослідження специфічних особливостей запису передач чи програм організацій телерадіомовлення та визначені правові наслідки даного процесу, що призводять до появи фонограми та відеограми. Також висловлені пропозиції відносно розширення переліку виключних прав організацій телерадіомовлення.

- Вказані рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України та пропозиції відносно внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів з питань правової охорони суміжних прав, зокрема запропоновані нові визначення понять обігу примірників аудіовізуальних творів чи фонограм, фіксації, тиражування, опублікування фонограм, повідомлення виконань, тощо, пропонується передбачити у законодавстві термін ретрансляції, висловлена пропозиція щодо внесення відповідних змін у ст.41 і ст.42 Закону України “Про авторське право і суміжні права” та у ст.36 Закону України “Про телебачення та радіомовлення”, також вказані пропозиції відносно змін нормативних положень, що розглядають питання встановлення терміну охорони об’єктів суміжних прав.

Дата добавления: 2015-07-10