На українську

Пропонуємо розглянути такі положення даної теми:

1. Рід іменників у російській та українській мовах.

2. Особливості утворення ступенів порівняння прикметників в українській мові.

3. Особливості утворення українських кількісних, порядкових та дробових числівників і їх відмінювання.

4. Дослівний переклад і смисл (вибір слова).

5. Дієприкметниковий зворот і підрядні речення.

6. Особливості перекладу українських прийменників.

Для правильного перекладу текстів слід володіти лексичним матеріалом, уміти користуватися перекладними та термінологічними словниками, знати орфографічні правила та морфологічні особливості сучасної української літературної мови, правильно добирати слова з урахуванням семантичних відтінків та стилістичних особливостей тексту.

Часто трапляються невідповідності щодо вибору роду іменників у російській та українській мовах (кризис – криза; степь – степ); форм числа (сутки – доба, часы – годинник).

Ступені порівняння прикметників в українській мові утворюються і використовуються не зовсім так, як у російській. Українська форма вищого ступеня порівняння може в російській мові виражати найвищій ступінь: «высшая мера наказания» – «найвища міра покарання”. Не слід за аналогією з російською мовою для вираження найвищого ступеня брати слово “самий” “самий близький” – найближчий. У російській мові проста форма ступеня порівняння використовується з родовим відмінком без прийменника (Киев красивее других городов); в українській – з прийменником від та іменником у родовому відмінку, а також з прийменником за та іменником у західному відмінку. (Київ красивіший за інші міста. Київ красивіший від інших міст). В українській мові широко використовується префікс над – (надвисокий), який відповідає російському префіксу сверх – (сверхвысокий). Помилковим є сполучення слів більш або менш з формою вищого ступеня замість форми звичайного прикметника (більш високий, а не більш високіший).

Відмінності між числівниками російської та української мов є в написанні, вимові та відмінюванні.

Складні числівники 50, 60, 70, 80 в український мові відмінюються тільки в другій основі: шістдесяти, шістдесятьох, шістдесятьом, шістдесятьма. Зміненими тільки у другій основі вони залишаються, коли стають частиною складних слів: шістдесятикілометровий, вісімдесятиріччя.

В українській мові, на відміну від російської, з числівниками два, три, чотири в називному відмінку вживаються іменники чоловічого роду в називному відмінку множини (два директори, три зошити).

Слово другий в українській мові є порядковим числівником і має значення російського второй. Російське слово “другой” українською мовою перекладається – інший.

Для спонукання до дії групи осіб, які перебувають разом із суб’єктом, російська мова послуговується сполученням частки давай (те) з формою дієслова першої особи множини дійсного способу доконаного виду майбутнього часу: давайте прочитаем – прочитаймо. Форма ДАВАЙТЕ в українській мові вживається у своєму прямому значенні.

Не завжди дослівний переклад слова з російської мови на українську може відповідати контекстові. Наприклад, російською мовою дієслово считать не завжди перекладається на українську як рахувати. Рахують в математичній дії, рахують кількість. Словосполучення “считать возможным” перекладається українською мовою “вважати за можливе”.

Дієприкметник в українській мові є маловживаним; дієприкметникові звороти під час перекладу слід перетворювати на підрядні речення, а дієприкметник – на дієслово:

(Рос.) Собственность – объективная система отношений между людьми, определяющая монопольную (исключительно в интересах собственника) форму присвоения (пользования, извлечение полезных свойств) средств производства и результатов труда.

(Укр.) Власність – об’єктивна система взаємин між людьми, яка визначає монопольну (виключно в інтересах власника) форму привласнення (користування, вилучення корисних властивостей) засобів виробництва і результатів праці.

Особливо уважними слід бути при перекладі конструкцій з прийменником по, бо з російської мови він перекладається низкою прийменникових та безприйменникових конструкцій:

по собственному желанию – за власним бажанням;

по инициативе – з ініціативи;

по возвращению – після повернення;

сообщить по телефону – повідомити телефон ом та ін.

У будь-якому підручнику граматики української мови знайдіть матеріал про невідповідність перекладу прийменників у російській та українській мовах.

Шукаючи відповіді на запитання теми, варто скористатися звичайними двомовними словниками на переклад конкретного прийменника.

Література: №№ 1 – 32.

Дата добавления: 2015-07-08