|
Читайте также: |
Полтавчанин за місцем народження, інженер-технолог за ос- вітою, залізничник за родом занять, Коллард був земляком Пет- люри. Але найважливіше те, що разом з Андрієвським, Дмитром Антоновичем та іншими він став співзасновником Революцій- ної Української партії, ідеологом якої був Микола Міхновський. Після розколу РУП на «есдеківську» та «самостійницьку» течії Коллард, правдоподібно, відійшов від активної політичної діяль- ності. Зробити такий висновок дозволяє його послужний список: у 1907—1912 рр. він працював на будівництві Транссибірської залізниці, у 1912—1915 рр. — інженером на Кавказькій, а зго- дом — і на Мурманській залізниці. З падінням романовського
Юрій Коллард
режиму Коллард очолив уп- равління залізниць на Поліссі, вступив до Української партії самостійників-соціалістів, а за часів Української Держави обійняв якусь керівну посаду по залізничному відомству.
Партійна приналежність визначила і політичну орієн- тацію пана Юрія. Всередині антигетьманського табору він належав до групи «само- стійників» Петлюри—Коно- вальця—Андрієвського, яка жорстко опонувала групі Вин- ниченка—Чехівського, що орі- єнтувалася на встановлення в Україні прокомуністично-
го, промосковського режиму. В листопаді-грудні вожді першої групи перебували в Білій Церкві, за місцем дислокації Осадного корпусу; вожді другої перебралися до Вінниці — від гріха подалі. У випадку теоретично можливої поразки це відкривало мож- ливість евакуюватися на територію Галичини, а за найнесприят- ливішого розвитку подій — ще далі.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Гіпотеза автора | | | Державна нарада» неіснуючої держави |