Два віденскі процеси

Підчас війни відбулись в Відні два політичних, процеса з обвиненєм руских в державній ізміні. Першій з 11 червня по 21 серпня 1915 г., в котрім обвинялись:

Дмитрій Андреєвич Марков, депутат парлям.;

Владимір Михайлович Курилович, деп. парл.;

Кирил Сильвестрович Черлюнчакевич, адвокат в Перемишлі;

Іван Николаєвич Драгомірецкій, адвокат в Золочеві;

Дмитрій Григорієвич Янчевецкій, віденскій корреспондент „Нового Времени” в Петрограді;

Фома Дяков, селянин із с. Вербіжа;

Гавриїл Мулькевич, кузнец (коваль) із Каменки Струмілової.

Подібно, як на процесі Бендасюка і тов. во Львові виступали свідками-обвинителями українофіли, з адвокатом із Коломиї, д-ром Кирилом Трильовским во главі, так і тут, но в єще значно більшім числі свідками-обвинителями відзначились самі „чільні” українофіли: адв. із Золочева Федор Ваньо, проф. львов. унів. д-р Кирил Студинскій, проф. Львов унів. д-р Александр Колесса, депутат парлям. Семен Вітик, адв. із Перемишля д-р Феофіл Кормош, деп. парл. о. Стефан Онишкевич, деп. парл. Вячеслав Будзиновскій, деп. парл. Євг. Петрушевич, деп. парл. д-р Кость Левицкій і др.

А в обороні руских обвинених виступав свідком чех, проф. віден. унів. д-р Вацлав Вондрак.

В другім же віденскім процесі, в 1916 г., судились як обвинені:

Свящ. о. Касіян Богатирец, православний настоятель прихода с. Версиченка, на Буковині;

Іларіон Цурканович, редактор, Чернівці;

Д-р Семен Булик, адвокат в Мушині;

Свящ. о. Гавріїл Гнатишак, наст. прих. в Криниці;

Свящ. о. Роман Прислопскій, наст. прих. в Жегестові;

Д-р Александр Гассай, адв. кандидат в Мушині;

Д-р Іван Черлюнчакевич, адв. в Скалаті;

Д-р Александр Савюк, адв. в Сяноку;

Д-р Ярослав Сьокало, адв. кандидат в Галичі;

Свящ. о. Маркил Раставецкій, Громно;

,,,, Николай Винницкій, Галич;

,,,, Корнилій Сеник, Бережниця Корол,;

Дмитрій Вислоцкій, студент унів., Лабова;

Свящ. о. Іоанн Мащак, с. Липиця верхня;

,,,, Іоанн Станчак, с. Висоцко;

Евстафій Цюк, Самбор;

Іван Андрейко, студент унів., с. Тилич;

Федор Мохнацкій, поміщик, с. Мохначка;

Алекс. Милянич, учитель, с. Поворозник;

Мефодій Трохановскій, учитель, Криниця

Свящ. о. Феодосій Дуркот, с. Ждиня;

Николай Громосяк, крестянин, Криниця:

Лука Старицкій, дяк із Знесеня возлі Львова;

Яков Гадзюк, крестянин, с. Шипота.

В сім процесі свідками-обвинителями виступали українофіли: д-р Евген Олесницкій, д-р Евген Петрушевич. д-р Степан Баран, д-р Лонгин Цегельскій, д-р Лев Бачинскій, деп. парл. Николай Василько, д-р Кость Левицкій, о. Плятон Філяс, о. Стефан Онишкевич, Лев Гузар, Іля Семака, д-р Альфред Говикович. Омелян Константинович і др.

Підсудимі в обох тих віденских процесах були засуджені на кару смерти через повішенє майже всі, бо за ісключенєм сих 7 осіб із другого процеса: Я. Сьокало. Е. Цюк, Ф. Мохнацкій, А. Милянич, М. Трохановскій, о. Ф. Дуркот і Я. Гадзюк - котрі були засуджені на пожизненну або вообще довгосрочну тюрьму. В тюрьмі умер о. Г. Гнатишак.

Всі засуджені в обох процесах на кару смерти були пізнійше, по ходатайству царя Николая ІІ, через іспанского короля Альфонса XIII, помиловані Францем Іосифом на пожизненну тюрьму, а по єго смерти (осеню 1916 г.), імп. Карпом увільнені із тюрьми. Молодий імператор созвав на сесію парлямент, но то був не парлямент, а,,лямент” жалоби і стони покривджених народів на безчисленні вопіющі о пімсту до неба, воєнні убійства і цивільні злодійства. І посли-українофіли підняли „бучу” в обороні прав „українців”. Лиш за руских не було кому заступитись, бо їх посли одні томились в Талєргофі, другі в кріпостних тюрьмах. За них заступився чешскій депутат і вождь Стржібрний. розсказуючи всю правду о невиннім мученичестві руского народа в двуєдиній імперії і рисуючи потрясающу картину Талєргофского пекла. Сесію парлямента прійшлось як найскорше закрити, но молодий імператор уже знав, що належит перше всего зділати: він випустив на свободу всіх засуджених в обох віденских процесах і в маю 1917 г. роспустив і закрив Талєргофске узилище.

Дата добавления: 2015-08-10