Етапи та методика педагогічного експерименту

Впродовж 2007 навчального року нами проводилося експериментальне дослідження виявлення ефективності застосування інформаційних технологій у процесі формування професійних знань у викладанні спеціальних дисциплін комерційного циклу.

Проведена в процесі дослідження експериментальна робота мала на меті перевірку дидактичної ефективності впровадження інформаційних технологій в процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, їхній вплив на формування професійних знань та навичок майбутніх фахівців комерційної діяльності у Вінницькому міжрегіональному вищому професійному училищі.

Експериментальне дослідження проходило у декілька етапів: діагностичний (вивчення сучасного стану проблеми застосування інформаційних технологій у педагогічній теорії, визначення в передовому і новаторському досвіді важливих джерел ідей для вирішення проблеми застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців у вищому професійному закладі, логічний аналіз основних дефініцій проблеми, аналіз навчальної документації, планування навчального процесу та побудова змісту навчання, враховуючи застосування інформаційних технологій, психологічна, наукова і методична підготовка викладачів до застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців); прогностичний (формулювання цілей і завдань експериментального дослідження, побудова та уточнення гіпотези); організаційно-підготовчий (заходи щодо узгодження і затвердження експерименту, добір об'єктів для проведення експерименту, підготовка та розробка комплексів методичного забезпечення дисциплін комерційного циклу із застосуванням інформаційних технологій); практичний (визначення заходів констатувального експерименту, змісту і строків констатувального та формувального експерименту (заходи, теми, програма), особливостей логічної схеми експерименту, визначення методів отримання інформації про хід педагогічного процесу та його результати (анкетування, тестування, метод експертної оцінки); педагогічний аудиторний експеримент (проведення дослідних занять); узагальнюючий (обробка отриманих даних, аналіз даних та формулювання висновків); застосування (застосування на практиці).

У процесі діагностичного етапу був проведений аналіз навчальної документації та досвіду застосування інформаційних технологій викладачами училища. Завдання даного етапу дослідження полягало у вивченні та оцінці сучасного стану проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців комерційної діяльностів в умовах застосування інформаційних технологій. Нами були використані методи емпіричного рівня наукового пізнання, що безпосередньо пов'язані з вивченням педагогічної реальності і забезпечують накопичення, фіксацію та узагальнення дослідного матеріалу, а саме: аналіз педагогічної документації та результатів діяльності, педагогічне спостереження, опитування, анкетування. З цією метою було опрацьовано педагогічну літературу, на основі якої визначено особливості професійної підготовки фахівця в умовах застосування інформаційних технологій, вимоги до професійної підготовки фахівця, передумови застосування інформаційних технологій в навчальному процесі у професійному училищі, проведено спостереження за професійною підготовкою учнів.

У результаті вивчення сучасного стану та особливостей застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців комерційної діяльності у вищому професійному училищі, аналізу навчальних планів та програм, а також досвіду застосування інформаційних технологій викладачами коледжів та професійних училищ на діагностичному етапі експериментального дослідження були визначені передумови застосування інформаційних технологій в навчальному процесі, серед яких ми виділяємотакі, як телекомунікаційні засоби доступу, інтегровані пакети прикладних програм, технології і системи мультимедіа, гіпертекстові, гіпермедійні технології.

На прогностичному етапі експериментального дослідження нами були сформульовані мета та завдання дослідження, уточнена гіпотеза.

Мета нашого дослідження - виявлення ефективних педагогічних умов

застосування інформаційних технологій в умовах ВПУ.

Проведені на діагностичному етапі спостереження за процесом викладання в умовах традиційної системи навчання, проаналізовані умови проведення занять, зміст навчального матеріалу, зміст питань викладача, відповідей учнів допомогли зробити нам деякі передбачення причинних закономірностей спостережуваних явищ і висновки про зв'язок між застосовуваними в навчальному процесі інформаційними технологіями та їх ефективністю, сформулювати робочу гіпотезу: професійна підготовка фахівців набуває ефективності за умови застосування інформаційних технологій в навчальному процесі.

На другому, організаційно-підготовчому, етапі було визначено та підібрано об'єкти для проведення експерименту, визначено інформаційні технології, що впливають на рівень професійної підготовки майбутнього фахівця, підготовлено методичні матеріали, розроблено комплекси методичного забезпечення дисциплін, які в ході організації навчально-виховного процесу із застосуванням інформаційних технологій постійно доповнювалися, перероблялися та удосконалювалися, уточнено організаційні форми перевірки робочої гіпотези щодо формування професійних знань, вмінь та навичок майбутнього фахівця комерційної справи та труднощі, які виникають у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця.

Після того, як було вироблено робочу гіпотезу дослідження, уточнено
організаційні форми перевірки гіпотези на наступному етапі експерименту -
практичному, виникла необхідність звернутися до педагогічного аудиторного експерименту. Важливість експерименту полягала у вивченні реального стану та визначенні впливу інформаційних технологій на якість професійних знань та вмінь учнів, на рівень сформованості інформаційної культури, мотивації застосування інформаційних технологій.

Експериментальні заняття відрізнялись від традиційних тим, що їх проведення супроводжувалось використанням інформаційних технологій.

Констатувальний експеримент був застосований для визначення рівня

професійних знань, умінь і навичок учнів, сформованості рівня інформаційної культури, рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій за певний період часу або ж безпосередньо перед навчальним експериментом, та проведений у Вінницькому міжрегіональному вищому професійному училищі групах I курсу на основі неповної середньої освіти зі спеціальності „Комерційна діяльність" впродовж 2007 навчального року.

Метою констатувального експерименту була перевірка ефективності
традиційних підходів у професійній підготовці фахівців, вивчення
педагогічного явища в умовах дії існуючого складу факторів, тобто тих, які
були визначені до експерименту і не змінювалися; визначення рівня
інформаційної культури, рівня мотивації щодо застосування інформаційних
технологій, рівня професійних знань, умінь та навичок.

Завданням констатувального експерименту було вивчити думку учнів, викладачів щодо застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутнього фахівця комерційної діяльності.

Для проведення констатувального експерименту було визначено ті базові знання, вміння та навички, які дозволяють застосовувати інформаційні технології у професійній підготовці в училищі. Серед них варто виділити: вміння здійснювати текстовий набір на комп'ютері; користування комп'ютерною технікою (текстовими редакторами, графічними пакетами програмного забезпечення); використання методів пошуку інформації в Інтернеті; вільне використання програми для створення робочихкреслень; знання та вміння використовувати матеріально-технічне забезпечення; вміння працювати з тестовими комп'ютерними програми.

Одним з завдань нашого констатувального експерименту було також визначення рівня якості професійних знань, умінь та навичок учнів за певний період часу навчального експерименту з метою корекції. Тому в усіх групах, охоплених експериментом, була проведена діагностика рівня професійних знань, вмінь і навичок учнів з дисциплін „Основи менеджменту", „Основи економічної теорії та маркетинг".

У дидактиці пропонується багато характеристик якості знань. В.Ф.

Паламарчук [55, с. 5-17] пропонує таку характеристику якості знань, як правильність, повнота, усвідомленість, дієвість, системність, міцність. Оцінюючи якість професійних знань і умінь, у дослідженні ми будемо використовувати такі рівні: високий, середній, низький, а також незадовільний, їх ми враховували при складанні діагностичних контрольних робіт, тестів.

Рівень якості професійних знань визначався нами на констатувальному етапі експерименту за допомогою констатувальних зрізів у вигляді тестів з метою порівняння та корекції рівня професійних знань, умінь та навичок учнів груп училища, охоплених експериментом, що дало можливість забезпечити однакові умови проведення експерименту. Констатувальні зрізи виділяли такі: початковий, проміжний, кінцевий. Враховуючи те, що проміжні і кінцевий зрізи використовувалися нами з метою перевірки результативності експериментальних педагогічних дій, будемо визначати їх як контрольні.

Тестові завдання ми оцінювали відповідно до теорії В.П. Безпалько [5, с. 102], ввівши в якості обов'язкового, нормативний коефіцієнт засвоєння знань, який враховує: рівень засвоєння знань, складність виконання робіт, якість виконання завдань. Наприклад: 0,9 - 1,0 - високий рівень засвоєння знань; 0,8 - 0,9 - середній рівень засвоєння знань; 0,7 - 0,8 - низький рівень; менше 0,7 - незадовільний рівень засвоєння знань (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Дата добавления: 2015-07-20