Сучасні тенденції підготовки молодших спеціалістів комерційного профілю

Аналізуючи актуальні питання підготовки молодших спеціалістів комерційного профілю, слід зазначити, що в умовах докорінної перебудови економіки та управління нею найважливішим завданням є якісне вдосконалення структури, змісту та форми підготовки кадрів такої ланки.

На перший план нині висувається проблема виховання працівника нового типу - робітника, фермера, менеджера і т.п. Їх найприкметнішими рисами мають бути професійна гнучкість та мобільність, тобто здатність у разі потреби швидко перекваліфікуватися чи змінити професію. Обов'язковими елементами кваліфікації сучасного працівника Г.В. Щокін називає також солідну загальну освіту, широку професійну підготовку, високий культурно-технічний рівень, уміння постійно поновлювати та поповнювати знання. Нинішній фахівець практично з будь-якої сфери діяльності мусить набувати вміння економічного мислення, адаптуватися до роботи в творчих колективах, мати підготовку в галузі маркетингу, а також чітко уявляти собі господарські, соціальні і культурні аспекти застосування нових технологій. Певна річ, йому, окрім того, мають бути притаманні дисциплінованість, ініціативність, почуття відповідальності, комунікабельність, відданість і творче ставлення до справи. Це так звані екстрафункційні характеристики, тобто такі, що виходять за рамки професійних якостей; на Заході їх називають соціальною кваліфікацією.

Таким чином, сутність кваліфікації змінюється: посилюється суб'єктивний бік, зростає роль соціально-психологічних факторів. Видозмінюється і саме поняття освіченості: під нею мається на увазі не просто обсяг знань, а методологічна підготовка плюс комп'ютерна грамотність і певний рівень інформаційної культури. Водночас формується і нове поняття "третьої грамотності" - культура спілкування, естетичне виховання, широка інтелектуальна діяльність, у якій вбачається загальна культура людини [70, с. 126].

До кваліфікаційної характеристики комерційного профілю відносяться

володіння ним:

• економічними знаннями;

• правовими і соціальними питаннями;

• бухгалтерським обліком та аналізом балансу.

Адже підприємець потрапляє в умови, коли, з одного боку, його технічні знання мають забезпечити якість і продуктивність обраної ним професійної діяльності, а з іншого - комерційна кваліфікація допомагати йому в пошуках ринку збуту продукції. Цьому вельми прислужується знання основ маркетингу. Молодші спеціалісти, котрі закінчують вищі професійні училища (ВПУ), технікуми і коледжі, мають проходити також підготовку,підвищення кваліфікації, але за більш поглибленою програмою. Така програма повинна включати основні навчальні курси з таких предметів:

• маркетинг;

• основи спілкування з клієнтом;

• ведення бухгалтерського обліку;

• виробничий контроль;

• фінансування і капіталовкладення;

• електронне опрацювання даних;

• основи сучасної організації праці;

• управління співробітниками і його мотивація;

• правові питання в галузі оподаткування і соціального забезпечення;

• оптимальне оподаткування;

• особливості трудового законодавства;

• передача й успадкування підприємства.

Широке впровадження в усі сфери діяльності підприємств нової інформації та комунікаційної техніки зумовило збільшення частки праці на персональних комп'ютерах і прискорило опрацювання інформації в інтелектуальних мережах.

Ці зміни вказують на те, що випускники за фахом "Комерційна діяльність", мусять володіти відповідними професійними навичками, щоб швидко перебудовуватися залежно від зміни напрямків розвитку галузі. У цьому плані на комерційного фахівця, котрий працює на малому або середньому підприємстві (на відміну від керівників великих підприємств), покладена відповідальність за вирішення найрізноманітніших питань. Він повинен не тільки виконувати певні трудові процеси, а й постійно контактувати з клієнтами та постачальниками.

Учень у навчальному закладі оволодіває вмінням самостійно працювати і вчитися, набуває комунікативних здібностей, здатності системного мислення та діями, зорієнтованими на ринок, отримує новий імпульс щодо вивчення іноземних мов. Отже, освіта виконує соціальне замовлення суспільства, виразником якого є держава.

Час одинаків-дилетантів минув: без відповідної освіти неможливо успішно конкурувати на ринку товарів і послуг. Тому ставка в бізнесі робиться на людину, яка маєпостійно навчатися. Як наслідок - виникає нова форма праці: труд добре навченого, дисциплінованого працівника, що має чуття нового, високу мотивацію до творчості та винахідливості, мислить нестандартно, не озираючись на "авторитети" [70, с. 134].

Нинішня концепція освіти виходить із того, що людина, яка претендує на диплом фахівця в сфері бізнесу, повинна мати ґрунтовні знання не тільки з базового предмета (професії), а й низки суміжних дисциплін, вміти інтерпретувати їх з урахуванням сучасної ситуації, аналізувати все, що відбувається навколо, і робити з цього правильні висновки, бути ознайомленою з вітчизняним та закордонним досвідом зі свого фаху.

Тепер в Україні триває перебудова ринкових структур на базі розширення малого і середнього підприємництва при одночасному обмеженні державної і приватної монополії. Це - одна із найважливіших проблем економічної політики. Від успішного її вирішення значною мірою залежать економічне зростання і технологічне переоснащення виробничого апарату.

Водночас виникає необхідність у визначенні кваліфікаційної характеристики фахівців із комерційної діяльності.

Загалом діяльність людини є активністю суб'єкта у просторі суб'єктно-

об'єктних відносин, при цьому в ролі суб'єкта діяльності можуть виступати конкретні індивіди, різні соціальні групи, суспільство або людство в цілому.

Слово "комерція" походить від латинського коттегсіит, що означає торгівля. У підручнику Л. В. Осипової та І. М. Синяєвої таке визначення комерційної діяльності: "Комерційна діяльність - це сукупність процесів та операцій, що спрямовані на здійснення купівлі-продажу товарів з метою задоволення купівельного попиту та отримання прибутку".

Тлумачний словник С. І. Ожегова дає визначення комерції як торгівлі, торговельних операцій. Таким чином, комерційну діяльність можна визначити як професійну активність суб'єкта діяльності у сфері торгівлі та торговельних операцій з метою отримання прибутків. [70, с. 136].

Суто торговельними (комерційними) процесами називають такі, що спрямовані на здійснення актів купівлі-продажу і пов'язані зі зміною форм вартості. Дотичними до них є також такі торговельні процеси, без яких неможливе нормальне здійснення операцій купівлі-продажу: це - організація комерційних зв'язків між продавцями і покупцями, вивчення купівельного попиту на товари, збутова реклама, сервісне обслуговування покупців, страхування товарів під час їх доставки покупцям. Для досягнення мети комерційної діяльності слід враховувати такі основні принципи:

• тісний зв'язок комерції з маркетингом;

• гнучкість комерції, її спрямованість на врахування вимог ринку, що постійно змінюється;

• передбачення комерційних ризиків;

• визначення пріоритетів;

• вияв власної ініціативи;

• висока відповідальність за виконання прийнятих зобов'язань за домовленостями купівлі-продажу;

• спрямованість на досягнення кінцевого результату — прибутку.

Комерсантові потрібно набагато більше знань, аніж спеціалісту будь-якого

іншого профілю, оскільки комерсант - це насамперед організатор, котрий

повинен визначати мету, уміти використовувати різноманітні ресурси для досягнення цієї мети, керувати комерційною діяльністю, аналізувати її. Окрім того, комерсантові слід знати основи маркетингової і фінансової політики, бути добрим психологом, уміти реалізовувати принципи, закладені у фундаменті комерційної діяльності, дотримуватися етичних правил поведінки.

Отже, управлінсько-комерційна діяльність - це ланцюг постійного прийняття рішень, морально і матеріально обґрунтованих, що унеможливлюють будь-які моральні втрати.

Процес отримання освіти в навчальних закладах за всіх часів був не лиши накопиченням обсягу знань за фахом, але й розширенням кругозору, різнобічним вихованням особистості, опануванням додаткових дисциплін.

Готуючи фахівців із комерційної діяльності, варто пам'ятати про такі важливі для ефективної роботи речі, як уміння упорядковувати ділові документи, користуватися оргтехнікою, організувати свій робочий день тощо. Сьогодні важко уявити собі наш офіс без телефону, факсу, копіювально-множильної техніки, комп'ютера, кондиціонера та інших засобів. Але не слід забувати, що вся ця техніка працює на електроенергії, тому конче треба знати техніку безпеки в роботі з нею та правила розміщення її у кабінеті.

Знання законів психології прислужиться фахівцям у комерційній сфері, щоб уміти привертати до себе людей, переконати іншого в своїй правоті або повчитися у нього, толерантно спілкуватися з колегами по бізнесу. У роботі комерсантів, як, мабуть, ні в якій іншій сфері діяльності, дуже тісно переплітаються найрізноманітніші аспекти професійних знань, що часто навіть не можуть бути чітко класифіковані, настільки вони взаємозалежні.

Кваліфікація - це складова частина компетенції спеціаліста, яка означає інтегральну якість особистості з її професійними знаннями та вміннями, індивідуальними особливостями, ставленням до праці та соціального оточення.

Підготовку фахівців із комерційної діяльності неможливо проводити без врахування певних основоположних принципів та положень, на яких би така підготовка базувалася. Чим сумлінніше учні засвоїли знання, тим надійніше в них виробляються гнучкі та стійкі навички й уміння. Неможливо сформувати професійні знання, не застосовуючи їх на практиці. І навпаки: марно формувати професійні навички і вміння, не оволодіваючи знаннями, не поглиблюючи та не вдосконалюючи їх. Ефективність професійного навчання значною мірою зумовлюється виховним впливом на учнів викладача, його педагогічним хистом та вмінням виформовувати фахівця, психологічно готового до комерційної діяльності.

Якісну підготовку майбутніх фахівців із комерційної діяльності необхідно забезпечувати шляхом інтенсифікації навчання. При цьому враховуються індивідуальні можливості учнів з метою їх повної реалізації, тобто відбувається процес індивідуалізації навчання. Високоякісній підготовці майбутніх фахівців-комерсантів сприяють сучасні технології навчання у створеній навчально-тренувальній фірмі.

Цей етап у підготовці фахівців із комерційної діяльності викликав необхідність нової організації навчального процесу. Його реалізація неможлива без щонайширшого використання сучасних технічних засобів навчання (ТЗН), зокрема обчислювальної техніки із програмним забезпечениям, а також дидактичних матеріалів, відповідних цим технічним засобам. Комплексне використання ТЗН та носіїв навчальної інформації - одна з основних особливостей теперішньої педагогічної технології.

Отже, основними компонентами професійної компетенції фахівця із комерційної діяльності є:

1. Спеціальна компетенція - підготовленість до виконання різноманітних професійних завдань, об'єктивної оцінки результатів своєї праці, постійне прагнення до самоосвіти.

2. Соціальна компетенція - уміння уживатися з колективом, налагоджувати співпрацю з діловими колами інших сфер виробництва, готовність узяти на себе відповідальність за результати власної діяльності, дбати про навколишнє середовище, пошановува-ти історико-культурні цінності нашої держави.

3. Індивідуальна компетенція - неперервне, повсякчасне підвищення кваліфікації, мотивація до самовдосконалення у професійній сфері [70, с. 142].

Підготовка нового покоління фахівців із комерційної діяльності зумовлена невпинним розвитком малого та середнього бізнесу в Україні, що вимагає висококласних спеціалістів-професіоналів.

Дата добавления: 2015-07-20