Можливості нових інформаційних технологій у навчальному процесі

В інформаційному суспільстві важлива роль належить комп'ютеризованому навчанню, під яким розуміють педаго­гічну систему, до складу якої входять педагог, персональний комп'ютер, навчальна книга, звичайні засоби навчання. Ке­рівна роль у цій системі належить педагогові. Системоутворювальною властивістю такої системи є взаємодія між викладачем і учнем; між окремими учнями та їх групами в процесі спільної діяльності; учня з собою (саморегуля­ція, рефлексія). Взаємодія «учень - комп'ютер» належить до одного з перерахованих видів у тих випадках, коли педа­гогічні функції безпосередньо виконує комп'ютер.

Комп'ютеризація освіти, як зазначають науковці, сприяє інтенсифікації навчання. Розв'язати проблему інтенсифікації навчання без додаткових перевантажень учнів допомагає впровадження педагогічних програмних засобів (ППЗ).

Програмний засіб навчального призначення — це такий засіб, у якому віддзеркалюється певна предметна сфера, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпе­чуються умови для виконання різних видів навчальної діяль­ності [56, с. 113].

Серед педагогічних програмних засобів, які пропону­ються останнім часом, чинне місце займають ППЗ, які охоп­люють значні за обсягом матеріалу розділи навчальних кур­сів або повністю навчальні курси. За ними закріпилась назва «електронні підручники» (ЕП), ефективному використанню яких у навчальному процесі присвячено багато наукових праць. Такому типу ППЗ властивим є гіпертекстова структура навчального матеріалу, наявність систем керування з еле­ментами штучного інтелекту, модулів самоконтролю, розви­нених мультимедійних складових.

Електронні підручники — новий вид на­вчальних посібників, спеціально підготов­лених для цілей освіти й самоосвіти на ос­нові останніх досягнень

мультимедійної техніки та педагогічної науки [65, с. 45].

У більшості електронних підручників реалізовано кілька режимів нав­чання:

- безперервний — заняття зачитується вчителем без пе­рерви і займає невеликий проміжок часу (10 -15 хв,). Можливі зупинка й повернення назад;

- покроковий — заняття викладається невеликими фраг­ментами. Користувач може повернутися до будь-якого з по­передніх кроків, на будь-яку кількість частин чи кроків. Вик­ладається матеріал частинами, потім учень може знову прослухати цю частину або перейти до наступної;

- контрольний — навчання триває у покроковому режи­мі. Після кожного кроку учневі дається контрольне запи­тання або пропонується виконати деяку операцію. Якщо учень не може сам виконати завдання, йому надається можли­вість скористатися підказкою;

- тестовий — учневі висуваються завдання за темою минулого заняття, які необхідно виконати. У цьому режимі можна користуватися підказкою [60, с. 29].

За характером взаємодії учня й комп'ютера пропо­нується така класифікація підручників:

- інформаційні (виклад у класичному вигляді);

- запитання — відповідь (виклад з акцентуванням на конк­ретні запитання, проблеми й завдання);

- інформаційно-контролюючі (чергування навчального матеріалу й запитань, що пропонуються для перевірки);

- із зворотним зв'язком (інтерактивний підручник, що пе­редбачає постійну оцінку знань учня й надання рекоменда­цій для подальшого «руху» вперед за матеріалами підручника;

- з пороговими рівнями контролю (перехід до наступної частини матеріалу тільки після позитивного подолання конт­рольних запитань). За результатами відповідей учня мо­же здійснюватися кінцева оцінка рівня його знань, видавати­ся рекомендації щодо засвоєння матеріалу на наступних стаді­ях, роз'яснюватися помилкові відповіді [60, с. 37].

В. Корнєв, ураховуючи ознаки ППЗ, розподіляє їх таким чином:

- за функціональним призначенням: навчальні, інформа­ційні, контролюючі, ігрові, комбіновані;

- за способом програмування: лінійні, розгалужені, ком­біновані;

- за здатністю адаптуватися до рівня знань студентів з ок­ремої дисципліни: адаптовані, неадаптовані [27, с. 58].

Свою класифікацію ППЗ пропонує К.Обрізан: інформа­ційні, демонстративно-моделюючі, тестові (контрольні) та ре­петитори [27, с. 27].

Інформаційні навчальні засоби призначені для односто­роннього зв'язку з учнем. До цього класу можна віднести су­часні мультимедійні засоби, в основу більшості яких покладе­но технологію гіпертекстових документів. Якщо зображення з екрана мультимедійного комп'ютера спроектувати на вели­кий екран або на екран демонстраційного телевізора, а звук підсилити так, щоб чула вся аудиторія, то можна отримати чу­довий універсальний засіб для ілюстрації (унаочнення) роз­повіді вчителя.

До цього класу програмних засобів К.Обрізан відносить електронні: підручники, посібники, енциклопедії, словники, довідники.

Впорядковані матеріали, оснащені автоматизованою системою пошуку, ілюстровані відеоматеріалами — програми такого класу вже увійшли в практику використання нав­чальними закладами. До інформаційних навчальних засобів можна віднести й так звані хелпери — оперативні засоби до­помоги у вивченні того чи іншого предмета. До розряду хелперів належить і більшість довідкових систем сучасних програмних продуктів.

Програми мають певні недоліки вищевказаного класу:

- вони орієнтовані на самостійну (індивідуальну) роботу, а не на використання їх під час заняття;

- відсутня можливість вносити корективи до змісту прог­рамного засобу, змінювати або доповнювати його.

Демонстративно-моделюючі програмні засоби. Ха­рактерними ознаками цих програмних засобів є їх викорис­тання на етапах пояснення нового навчального матеріалу, фронтальна демонстрація моделі об'єкта вивчення.

Умовно до демонстраційно-моделюючих програмних за­собів також можна віднести записані на цифрових носіях відеофрагменти, які використовуються при вивченні різних навчальних дисциплін, інтерактивні демонстраційні довідко­во-інформаційні системи, аудіофрагменти, які використову­ються при поясненні нового матеріалу.

Тестові (контролюючі) програмні засоби. Призначені для автоматизації процесу контролю знань. Ці програмні за­соби пропонують учневі завдання, порівнюють уведену відповідь з еталонною відповіддю, записаною в програмі, по­відомляють про правильність чи неправильність відповіді, вве­деної учнем, а також про результат тестування. Крім то­го, тестові програми можуть виконувати статистичну оброб­ку відповідей учнів із подальшим записуванням їх результатів до бази даних або виведенням на зовнішні носії.

Тестові програмні засоби можна застосовувати в проце­сі самоконтролю й у контролюючому режимі (поточний та підсумковий). Результати поточного контролю можна вико­ристати для коригування процесу навчання. Тестові завдання повинні не просто відтворювати раніше подану інформацію, а й активно опрацьовувати її, стимулювати активність учнів, спонукати їх думати.

Репетитори. Такі програмні засоби, що поєднують функ­ції інформаційних і тестових програм, використовуються для відпрацювання засвоєння практичних навичок із певної дис­ципліни. Особливістю таких програм є те, що вони мають ко­ригувати, надавати допомогу учневі, вказувати на типові помилки, автоматично добирати рівень складності завдання, мають невелику за обсягом інформаційну базу, але розвине­ну інтелектуальну тестову частину.

Педагогічні програмні засоби, призначені для визначен­ня рівня навчальних досягнень, використовуються для інди­відуальної роботи учнів і реалізуються, відрізняючись спо­собом формулювання й подання навчальних завдань, спосо­бом уведення реакції учнів, способом організації і подан­ня результатів. Зазвичай ці ППЗ можуть використовуватися й для самоконтролю, у режимі тренування. Педагогічні про­грамні засоби цього типу доречно поділити на такі групи:

1. За способом організації роботи у мережі:

Ø ППЗ для використання на окремому комп'ютері, з фікса­цією результатів на його зовнішньому запам'ятовуючому прис­трої та наступним аналізом результатів викладачем, який отри­мує ці дані копіюванням на змінний носій (дискету, компакт-диск), або копіюванням з використанням локальної мережі;

Локальна мережа – будь-яка мережа, яка працює з високою швидкістю передачі даних і на невеликих відстанях[18, с. 362].

Ø мережеві програмні засоби, які виконуються на ком­п'ютері учня, а результат фіксується на сервері;

Ø мережеві засоби з виконанням і фіксацією результатів на сервері.

2. За ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання:

Ø відкриті програмні засоби, предметне наповнення яких може редагуватися й поповнюватися викладачем;

Ø закриті для користувача програмні засоби, предметне наповнення яких не може редагуватися й поповнюватися викладачем.

3. За структурою й повнотою опанування навчального курсу:

Ø програмні засоби, які є автоматизованими навчаючими
курсами (АНК) або так званими – «електронними підручника­ми», тобто поєднують програмне забезпечення, призначене для подання, закріплення, перевірки рівня навчальних досяг­нень без втручання або з мінімальним втручанням викладача;

Ø програмні засоби, призначені для використання у ме­жах однієї (або кількох) тем.

4. За способом реалізації фактичного діалогу з учнем::

Ø програмні засоби типу предметно орієнтованого діяльнісного середовища, в яких здійснюється протоколюван­ня дій користувача (наприклад, клавіатурний тренажер із протоколюванням дій учня, збереженням відомостей про помилкові дії, формуванням частотної програми помилок, діяльнісне середовище з протоколюванням кількості звернень по допомогу при розв'язанні задач);

Ø програмні засоби з розділеним у часі поданням учневі навчального завдання та введенням його реакції (управ­ляючих впливів).

5. За способами формулювання або подання учневі навчальних завдань:

Ø графічне подання змісту навчального завдання;

Ø вербальне (текстове) подання змісту навчального зав­дання;

Ø графічно-текстове подання змісту навчального завдання.

6. За способом уведення реакції учня (уведення командних впливів користувача):

Ø формулювання відповіді введенням тексту або набору символів, синтаксис яких відповідає природній мові або іншим погодженням, які є складовими предметної галузі, що вивчається, з клавіатури;

Ø вибір одного з кількох варіантів відповіді, сформульованих у вигляді тексту, графічно-текстового меню;

Ø виконання наперед обумовлених дій віртуальними органами керування, екранні подання яких відповідають реальним органам керування об’єкта, або реальними органами керування (їх фізичними моделями) [7, с. 125].

Різні способи реалізації педагогічних програмних засобів контролюючого типу визначають і різні критерії оцінки їх придатності для використання у навчальному процесі. Суттєвими є ознаки п.1 (ППЗ за способом організації роботи у мережі), оскільки вони визначають не тільки зручність використання ППЗ у кабінеті інформаційно-комунікаційних технологій навчання, який обов’язково має локальну мережу, а й може бути використаним у системах дистанційного навчання.

Дистанційне навчання – навчання на відстані з використанням підручників, персональних комп’ютерів і мереж ЕОМ [18, с. 360].

Ознака п.2 (ППЗ за ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання) визначає мобільність ППЗ, їх адаптивність щодо змін змісту освіти.

Із ретельно вивчиного педагогічного досвіду, а також психолого-педагогічної літературу з означеної проблеми пропонується така структура ППЗ для підготовки фахівців комерційної діяльності:

1. Вступ. У вступній частині подається мотиваційна та ор­ганізаційно-практична характеристика навчального матеріа­лу, її мета—мотивувати діяльність і пояснити, як слід викорис­товувати цю навчальну програму.

2. Основний текст програми. Пропонується формування певних понять, знань, умінь, навичок з даної дисципліни. Скла­дається вона з «кроків», розділів або циклів, що допомагає забезпечити поступове засвоєння знань, закріплення, само­контроль і самокорекцію. Крок включає інформацію, завдан­ня для операції, контроль і оцінку виконання завдання на да­ному кроці. При правильному виконанні завдання програма спрямовує учня до наступного кроку, метою якого може бути закріплення вивченого матеріалу або інформація про новий матеріал. Якщо завдання виконане неправильно, пот­рібен коментар, пояснення учням, аж поки відповідний матеріал не буде засвоєно.

Програмні матеріали з комерційних дисциплін застосову­ються залежно від навчальної мети і відповідних ситуацій на заняттях: в одних випадках необхідно грунтовніше зрозуміти потреби учня, в інших — бажано проаналізувати знання і, насамкінець, вирішальну роль може відігравати врахування психологічних принципів навчання.

Подання інформації за допомогою мультимедійних тех­нологій дозволяє змінити і необмежено збагатити зміст педа­гогічної освіти.

3. Підсумок. Узагальнення роботи з навчальною програмою.

Принципи складання навчальних програм мають відпові­дати всім вимогам, що ставляться до методичних посібників та дотримуватися дидактичних принципів нав­чання.[7, с. 69].

В Україні, як і в усьому світі, на сьогодні набуто досить значний досвід використання комп'ютерних технологій нав­чання у професійних закладах освіти. Розроблена й використовується певна кількість педа­гогічних програмних засобів (ППЗ) різного рівня складності і для різного застосування. Серед педагогічних програмних засобів, що пропонуються останнім часом, певне місце зай­мають ППЗ, які охоплюють значні за обсягом матеріалу роз­діли навчальних курсів або повністю навчальні курси. Зазна­чені ППЗ інколи мають характерні ознаки автоматизованих навчальних курсів (АНК), основні теоретичні засади ство­рення і використання яких розроблялися ще на початку сім­десятих років. Ефективність застосування у навчальному процесі навіть найсучасніших гіпермедійних засобів навчання також не зав­жди відповідає очікуванням.

Гіпермедіа – метод дискретного представлення інформації на вузлах, які з’єднані за допомогою посилань. Дані можуть бути представлені у вигляді тексту, графіки, звукозапису, фотографій або виконуючоїдокументації [18, с. 360].

Причиною неефективності може бути певна невідповідність між організаційними формами навчання (колективними, груповими під час практичних за­нять) та індивідуальною роботою учня з ППЗ. Найбільша ефективність застосування ППЗ у навчальному процесі виявляється тільки при здійсненні викладачем безпосереднього керівництва навчальним проце­сом. Індивідуального використання учнями вимагають переважно знаряддєві ППЗ та ППЗ типу діяльнісного середо­вища. Програмні засоби моделюючо-демонстраційного ти­пу найбільш ефективно використовувати для демонстрацій і виконання фронтальних навчальних завдань. Значний ефект дає індивідуальне використання контролюючих ППЗ, яке за­безпечує ефективний моніторинг навчального процесу (зно­ву ж таки, використання зворотного зв'язку виявляється на­йефективнішим за безпосередньої участі в навчальному про­цесі викладача).

Однак викладене вище не означає, що в навчальному процесі важко знайти місце «електронному підручнику», тобто комплексному ППЗ з ознаками АНК, призначеному для індивідуальної роботи.

Необхідною умовою інформатизації освіти є готовність педагогів до використання нових технологій навчання в процесі передавання знань, що означає постійну, неперервну самоосвіту. Між тим, вибираючи комп'ютер для навчальних цілей, слід добре усвідомлювати ті цілі, які до того ж змінюються із розвитком самого суспільства.

Будь-який технічний засіб навчання, у тому числі й комп'ютер, може давати вагомі результати в навчанні лише тоді, коли з'являються покоління педагогів, які готові і бажають використовувати комп'ютери, а також тоді, коли з'являються методисти, здатні розробити методику застосування їх в навчальному процесі, тобто скласти досить значну кількість прикладів, на основі яких навіть так званий пересічний викладач зможе користуватися комп'ютером.

Як відомо, комп'ютери в освіті у нас стали активно використовувати понад десять років тому.

Комп'ютер - це лише механізм для обробки інформації, досить складний і могутній. Він може ефективно ввійти в існуючу технологію навчання, стати її ланкою, на його основі можна формувати нові технології навчання. Проте, механічно перекладати методичний досвід застосування старих засобів на цей, принципово новий, не можна [6, с. 18].

На сучасному етапі чітко визначились три головні напрями використання комп'ютерів у навчальному процесі.

По-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного викорис­тання комп'ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп'ютерних мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики, комп'ютерне конструювання і анімація, макетування і верстка і т. ін.).

По-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі.

По-третє, використання комп'ютера як технічного засобу у вивченні основних наук та економічних дисциплін при підготовці фахівців комерційної справи у коледжах, ВПУ [6, с. 19].

Ще одна тенденція закріпилась у навчальних закладах нашої країни щодо організації нового структурного підрозділу – медіатека. Медіатека - це спосіб зберігання і знаходження інформації, уводячи в комп’ютер лише один-два слова [25, с. 21].

Отже, комп’ютерні засоби навчання і побудовані на них нові інформаційні технології здатні докорінним чином змінити систему освіти. З комп’ютером процес пізнання світу та комерційних дисциплін стає настільки захоплюючим, що тільки лінивий не зацікавиться такою формою надбання знань. Захоплення залежить від спільної роботи над цією проблемою викладачів, методистів, програмістів та інших спеціалістів [18, с. 36].

Дата добавления: 2015-07-20