Використовування музично-дидактичних ігор в процесі ритмічних рухів

Одним з видів музичної діяльності дітей є ритмічні рухи. На занятті значна частина часу відводиться розучуванню різних рухів під музику. Діти вчаться прискорювати і уповільнювати рухи, невимушено рухатися відповідно до музичних образів, різноманітного характеру, динаміки музики. В процесі систематичних занять з руху у дітей розвивається музично-слухове сприйняття, що необхідно їм надалі в самостійній музичній діяльності. Дітям доводиться постійно вслухуватися в музику для того, щоб одночасно точно виконувати рух.

Дітям молодшого віку властиві наслідувальні рухи. Тому для малюків 2 років бажано використовувати в музично-дидактичних іграх різноманітні іграшки, за допомогою яких можна спонукати дітей до виконання нескладних дій під музику. Наприклад, перед заняттям вихователь або музичний керівник надягає на руку ляльку бібабо (петрушку, зайчика, півника) і запрошує дітей в зал. Діти весело марширують, наслідують рухи петрушки, які він показує: плескають в долоні, сідають, кружляють і т.п. З лялькою або ведмедиком дітям цікавіше виконувати рухи у вправі «Гуляти-відпочивати» М. Красєва або танцювати під народну мелодію. Ведмедик впродовж всього заняття «спостерігає» за дітьми, і це також вносить елемент цікавості.

Умінню погоджувати рухи з музикою слід навчати дітей з раннього віку. Починати краще з найпростіших рухів: притупування, плескання, помах хусточкою. Дворічні діти із задоволенням виконують танці, що складаються з цих елементів. На музичних заняттях необхідно спонукати кожного малюка до дій. Хай малюк спочатку не братиме участь в танці, а просто буде спостерігати за дітьми. Поступово, спочатку дуже боязко, потім сміливіше, він стане виконувати з усіма дітьми ті або інші рухи, включаючись в загальний ритм. Активність рухової реакції при цьому визначатиметься і музичним твором, і іграшкою в руці вихователя. Все це говорить про те, що музичний керівник і вихователь повинні ретельно продумати весь хід проведення на занятті з музично-ритмічних рухів, особливо внесення музично-дидактичної гри, різних ігрових дій, привабливих для малюка.

Якщо в ранньому дитинстві ритмічна діяльність малюків характеризується наслідувальністю, то діяльність старших дошкільників відрізняється відчуттям ритму, що дозволяє їм достатньо виразно виконувати рухи. Велика увага надається умінню самостійно діяти під музику: виконувати різні перешиковування, запам'ятати послідовність рухів танцю, придумати свій танець, використовуючи знайомі танцювальні рухи. Всьому цьому дітей навчають на заняттях. Творчі завдання в музично-ритмічних рухах потрібно намагатися поєднувати з ігровими моментами. Наприклад, під знайому п'єсу «Клоуни» Д. Кабалевського запропонували дітям придумати свої рухи. Показати різні ілюстрації з танцюючими клоунами, нагадати про циркові враження з участю клоуна, при цьому відзначити, що рухи клоуна повинні бути музичними і веселими. Ігрова форма розучування рухів допомагає дитині правильно виконати ритмічний малюнок, спочатку простій, потім складніший. З перших занять необхідно розвивати в дітях прагнення самостійно з творчими елементами виразності рухатися під музику (спочатку це танцювальні мелодії, потім невеликі п'єси).

Таким чином, треба активно розвивати і збагатити рухову реакцію дітей. В цьому велику допомогу можуть надати музично-дидактичні ігри. Наприклад, в грі «Хто з лісу вийшов?» діти б років повинні не тільки визначити за характером музики, хто вийшов з лісу: ведмідь, лисиця, зайчик і ін., але і передати рухом незграбного, поволі ступаючого ведмедя, швидкого, боязкого зайчика і т.д. Кожна дитина по-своєму застосовує уміння і знання в цій грі.

Цікаві ігрові творчі завдання бажано проводити після повторного слухання нового музичного твору. Наприклад, звучить мелодія незнайомої польки. Діти визначають веселий, бадьорий танцювальний характер музики. Дитина говорить: «Це музика — танець, вона весела, і танцювати треба легко, весело». Інша дитина може придумати цікавий ритмічний малюнок, проплескати його. І ось вже знайомий крок польки можна було побачити в рухах інших дітей.

У вільний від занять час можна запропонувати дітям завдання: придумати композицію танцю, при цьому організували як би змагання між підгрупами — хто більше і краще придумає рухів. Діти домовлятимуться між собою, які елементи рухів включити в загальний танець. Звичайно ці танці найбільш подобаються дітям, і можна вводити їх в сценарій ранків.

Для дітей старшого віку можна використовувати магнітофон, програвач. Барвистість звучання оркестрового виконання знайомих творів емоційно впливає на дітей. Деякі заняття для дітей старшої групи потрібно починати із звучання маршу у виконанні духового оркестру. У дітей з'являється більш піднесений настрій і при цьому велика чіткість у виконанні рухів.

Прослуховування грамзапису народних мелодій знайомить дітей з іншим характером виконання відомих творів. Використовування грамзапису у вільний від занять час дає можливість дітям самостійно імпровізувати рухи, складати нескладні композиції танців, хороводів, ігор. А це є змістом таких музично-дидактичних ігор, як «Моя улюблена мелодія», «Визнач танець» і ін. Оволодіння дітьми різними музичними навичками дає можливість проводити ці ігри більш цікаво.

Організовуються ці ігри частіше за все в другу половину дня. Вихователь лише стежить за ходом гри. З одного боку, він не заважає дітям вільно імпровізувати, а з іншою — при необхідності може спрямувати увагу дітей на характер музики, її темпові зміни.

Рухи танців, хороводів, розучених на занятті, діти включають в свої ігри, використовуючи при цьому озвучені іграшки і музичні інструменти.

Коли діти влаштовують концерти для ляльок, вони, як правило, складаючи програму цього концерту, включають танці з елементами імпровізації, а деякі пісні драматизують. Наприклад, пісню «Савка і Грішка» (білоруська народна мелодія в обробці В. Герчик) діти можуть обіграти, зробивши для діда огорожу і лавку, необхідні за змістом пісні. З метою розвитку у дітей творчості вихователі мають пропонувати обігравати пісні без музичного супроводу. Хтось з дітей бере участь в драматизації, інші можуть співати пісню.

Таким чином, музично-ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично-дидактичними іграми, з виконанням творчих завдань.

Дата добавления: 2015-07-20