Читайте также:
|
|
Ігри мають барвисто оформлюватися (при цьому використовуються малюнки і ілюстрації із старих дитячих книг і журналів). Такі ігри використовуються і під час занять, і у вільний від занять час у всіх вікових групах з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Організовуються ці ігри під керівництвом вихователя. Результативність навчання в музично-дидактичній грі створюється тоді, коли вихователь сам бере активну участь в цій грі, стає її повноправним учасником. Гра — прекрасна форма діяльності, яка сприяє прищепленню уміння наблизити, викликати до себе прихильність всіх дітей, у тому числі і малоактивних. Керуючи грою, вихователь стежить, щоб діти дотримували правила, точно виконували завдання, пов'язані із змістом гри.
Музично-дидактичним іграм передують заняття, на яких поступово ускладнюються задачі, що вимагають самостійних дій в грі. Для самостійної гри дітей, характерне наслідування дорослим, але пряме наслідування властиве все ж таки іграм молодших дошкільників. Тому вихователь при проведенні гри звертає увагу, щоб дитина, слідуючи зразку вихователя або інших дітей, проявляла ініціативу, вигадку, елементи творчості.
Музично-дидактичні ігри проводяться з різним за чисельністю складом дітей (всією групою, підгрупою і індивідуально). Зі всіма дітьми одночасно можна провести ігри «В лісі», «Матрьошки», «Колобок», «Знайомі пісні», з підгрупою — «Де мої дитинки?», «Колобок», «Хто в будиночку живе?».
При об'єднанні дітей треба враховувати особливості кожного. Наприклад, малоактивна і соромлива дитина відмовляється включатися в ігри, де бере участь багато дітей, зате з бажанням відгукується на пропозицію іншої дитини організувати гру тільки для двох. Це «Хто перший?» або «Визнач і повтори». Дитина може відгадувати музичні загадки товариша, виконуючи мелодії на різних дитячих інструментах. Музично-дидактичні ігри, що знаходяться в музичних куточках, треба періодично міняти, враховуючи інтереси і бажання дітей. Організовуючи самостійні ігри дітей, необхідно уникати стихійності. Адже музична гра, як і будь-яка інша, має в собі великі педагогічні можливості. В ході гри складаються стосунки між дітьми, виявляються риси вдачі. От чому вихователь пильно, уважно стежить за грою і у разі потреби приходить дітям на допомогу. Наприклад, діти часто мають труднощі з вибором ведучого. Звичайно одна і та ж дитина постійно знаходиться в цій ролі. Тактовно треба підказати дітям, ввести черговість у виборі ведучого. Або дитина довгий час грає на одному і тому ж інструменті, нікому не поступаючись. Треба вміло пояснити, що всі в грі підкоряються загальним правилам.
Організовуючи музичні ігри, необхідно надавати дітям більше самостійності. Практика показує, що, чим більше довіряєш дітям, тим добросовісніше вони відносяться до доручень. Так, цілком розумно надавати дітям самим вибрати гру, розподілити ролі, інструменти, а при необхідності тільки вирішити конфліктні ситуації.
У грі виникають певні форми спілкування дітей. Спостерігаючи за дітьми, можна помітити, що добре організована гра наступного дня повторюється в тому ж складі. Це і зрозуміло: всі старалися, ще вчора вони домовилися, хто на якому інструменті гратиме, ще вчора вони обрали нового ведучого. Таким чином у дітей розвивається відчуття товариства, взаємодопомоги. В грі у дітей виникає обмін ігровим досвідом.
Для розвитку самостійної музичної діяльності потрібні умови, як прийнято називати, зони самостійної музичної діяльності, де б діти могли самостійно музичити, організовувати різні музично-дидактичні ігри, прослуховувати грамзапис з улюбленим твором і т.д.
Музичні кути створюються в дитячому саду з урахуванням вікових особливостей дітей. В куточках старших груп поміщається картина або фотографія, що зображає самостійну музичну діяльність дітей. Наприклад, діти грають на певному інструменті, танцюють або співають. Тут же знаходяться музичні іграшки: сопілки, домри, дзвоники, балалайки, брязкальця, бубни, дитячі піаніно, металофон, музично-дидактичні ігри, які обіграє вихователь з дітьми в другу половину дня («Що робить лялька?», «Визнач», «Де діти?» і ін.). Для дітей молодшого дошкільного віку в музичні куточки поміщають іграшки-забави, які також обіграються вихователем (ведмедик грає на бубоні, заєць стрибає, дівчинка танцює і ін.). Наприклад, вихователь усаджує дітей півколом, розказує казку про те, як мавпочка хотіла потрапити в дитячий садочок, як вона довго шукала його, а коли знайшла, вирішила повеселитися з дітьми. Мавпочка танцює, а діти плескаюають. Потім вихователь пропонує всім повеселитися з гостею.
У куточках старших груп слід періодично поміщати портрети композиторів, з творчістю яких діти знайомляться. Для того, щоб у дітей постійно підтримувався інтерес до самостійної музичної діяльності, необхідно час від часу (1—2 рази на місяць) обновляти допомоги в музичному куточку, вносити нове обладнання.
Гра на дитячих музичних інструментах порівняльно новий і цікавий вид діяльності, що міцно входить в повсякденне життя дитячого закладу. Цьому питанню слід надавати особливу увагу, оскільки саме гра дітей на інструментах частіше за все зустрічається в музично-дидактичних іграх. Діти включаються в ці ігри з великим бажанням і інтересом. Знайомство „з інструментами здійснюється планомірно. Вже в молодшій групі діти взнають металофон, чують його звучання.
Якщо роботу звістки систематично і послідовно, то в старшій групі всі діти зможуть грати на різних музичних інструментах ансамблем, оркестром. Вони краще проявляють себе в іграх в години дозвілля, стають більш активними на музичних заняттях.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Індивідуальна робота з вихователями | | | Тема 2. Формирование представлений о себе и окружающем мире в специальном ДОУ. |