Аспекти даної актуальної теоретико-методологічної проблеми.

1. Проблема міжособистісного спілкування. Один з найбільш істотних

психолого-педагогічних факторів, що супроводжують комп'ютеризації навчання, впровадженню персональних комп'ютерів у навчальний процес, пов'язаний з підвищеною можливістю індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Така особливість комп'ютерного навчання сама по собі корисна, оскільки дозволяє диференціювати труднощі навчальних завдань із урахуванням індивідуальних можливостей учнів, вибрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність і об'єктивність контролю й оцінки результатів навчання. Іншими словами, в умовах комп'ютерного навчання значно підвищуються взаємоадаптивні можливості в системі «учень - навчальна програма». Настільки істотний психолого-педагогічний і дидактичний ефект комп'ютерного навчання сприяє рішенню однієї з найбільш актуальних і разом з тим вічних педагогічних проблем - індивідуалізації навчальної діяльності [26, с. 59].

Уже на першому етапі навчання, у процесі постановки цілей і завдань майбутньої пізнавальної діяльності учнів учитель бере участь опосередковано. Безпосереднє пред'явлення завдань учневі здійснює комп'ютер. Звичайно, учитель повинен (у всякому разі в перспективі) приймати саму активну участь у складанні навчальних програм, що визначають послідовність дій учня в рішенні того або іншого завдання. Але факт залишається фактом: у реалізації найважливішої психолого-педагогічної функції навчання — пред'явленні й, що саме головне, прийнятті учнями цілей і завдань навчально-пізнавальної діяльності — в умовах комп'ютеризації можливий гострий дефіцит безпосереднього спілкування вчителя й учня, живого слова вчителя, що виконує найважливіші функції: виховну, розвиваючу, освітню [23, с. 47].

На цьому етапі учень повинен опанувати методом рішення завдань певного класу, зрозуміти його суть і закріпити засвоєний метод рішення в процесі вправ. Мова йдепро саме головне — навчання діяльності. Цей процес і в умовах традиційного навчання проходить складно й при всій значимості самостійної роботи учня вимагає постійного спілкування із учителем, що демонструє способи рішення завдань, що направляє й коректує відповідні пізнавальні зусилля того, кого навчають. Формально, комп'ютер цілком може взяти на себе виконання навчальних функцій, не говорячи вже про функції тренувального характеру, орієнтованих на закріплення знань, умінь і навичок.

Однак і на цьому етапі варто зважати на можливий дефіцит людського спілкування, прикрашеного емоційно-особистісними відносинами й психологічним мікрокліматом, що у вирішальній мірі сприяє стимулюванню навчально-пізнавальної активності учня.

На виконавському етапі навчально-пізнавальної діяльності, здавалося б, проблема спілкування не настільки важлива — учнем надається можливість самостійно виконати те або інше завдання. Але цей етап самим безпосереднім чином пов'язаний з контролем і оцінкою ходу й результатів виконаної роботи, коли поряд з об'єктивними показниками результативності винятково важливого значення набуває суб'єктивний фактор — думки вчителя й товаришів, їхнє відношення до результатів навчальної праці кожного учня. Саме система відносин у міжособистісній взаємодії всіх учасників процесу навчання й визначає в остаточному підсумку його виховну ефективність.

Тому, в умовах комп'ютерного навчання необхідно звернути саму серйозну увагу на організацію колективних форм навчальної діяльності. У численних психолого-педагогічних дослідженнях переконливо показано, що такі найважливіші якості особистості, як незалежність суджень, критичність до чужої думки, самостійність вчинків, готовність надати допомогу товаришеві й т.п., формуються насамперед у колективній діяльності. При всій незаперечній виховній значимості спілкування в різновікових групах заслуговує на серйозну увагу й вивчення спілкування один з одним дітей і підлітків одного віку - однолітків [67, с. 51].

Дата добавления: 2015-07-20