Технологія імітаційного навчання

У навчально-тренувальній фірмі вживаються поняття "модель" та "імітаційне навчання".

Модель (від франц. modele - міра, зразок, норма) - аналог (схема, структура, знакова система) певного фрагмента природного чи соціального продукту людської культури. Цей аналог слугує для зберігання і розширення знання (інформації) про оригінал, його властивості і структуру, для перетворення чи управління ним. Модель — це "представник", "замінник" оригіналу в пізнанні і практиці.

У сучасних умовах найбільш узагальнений підхід до моделювання пов'язаний з розвитком системних досліджень та їх об'єднанням із методологією моделей. Внаслідок такого об'єднання сформувалася особлива сфера модельного пізнання - системне моделювання. Виокремлюють три основні всезагальні принципи моделювання:

1. Принцип об'єктивної відповідності форми моделі оригіналові. Він накладає обмеження на творчу активність суб'єкта, який займається моделюванням, і показує, що побудова і вибір моделі не можуть бути суто суб'єктивістськи довільними актами. Адже основа, що детермінує увесь процес моделювання, зумовлюється самою об'єктивною структурою того фрагмента реальності, який ми моделюємо з метою розв'язання конкретної соціально-економічної проблеми.

2. Принцип ектраполябельності модельної інформації, який полягає у перенесенні інформації, отриманої на більш простій, ніж реальний об'єкт, моделі, на сам оригінал.

Принцип верифікованості модельної інформації. Він передбачає, що разом із формуванням моделі виробляються все складніші способи її формалізації і перевірки на адекватність. В іншому разі модельна інформація буде позбавлена її головної властивості - слугувати інструментом відносного прогнозування й управління складною соціально-економічною системою в даних умовах, зі заданою метою і певними обмеженнями [70, с. 151].

Сама модель педагогічного процесу, тобто власне педагогічна система, не є чимось застиглим, раз і назавжди даним. Вона може змінюватися, уточнюватися в ході наукового дослідження, наближаючись до найбільш адекватного варіанта педагогічного процесу.

Побудова моделі завжди зумовлюється конкретною метою - максимально оптималізувати процес управління складною системою.

Однією з основних рис системного моделювання складних систем соціального плану, є та, що, на відміну від часто застосовуваних ідеалізованих способів опису складних об'єктів, вона опирається не на прямолінійне відтворення, а на принципи більш опосередковані - принципи імітації, тобто такого наближення і спрощення, яке намагається зберегти, утримати в моделі найважливіші характеристики складного оригіналу і завдяки цьому не викривити його природу або ж звести цей процес до мінімуму в разі, коли повністю уникнути його неможливо.

Практична цінність моделі полягає в тому, що на її основі здійснюється інтенсивний перебір можливих управлінських впливів, який не змінює стану самої реальної системи як об'єкта моделювання, і знаходиться наближено до оптимального управлінського впливу, що приводить сам реальний об'єкторигінал до більш досконалого, за певними критеріями, стану.

Педагогічна система, як і будь-яка інша, будується не на прямому, якомога точнішому та детальнішому відтворенні реальності, а на її імітації, що є одним із основних положень системного моделювання. Імітація (від лат. imitatio) - 1) наслідування (кого, чого); відтворення; 2) підробка; 3) муз. термін. Імітувати (від лат. imitari) - 1) наслідувати, відтворювати з можливою точністю; 2) підробляти. Отже, виходячи зі значення слова "імітація", імітаційне навчання – це є такий процес оволодіння системою знань, умінь і навичок, що ґрунтується на наслідуванні певних способів діяльності, відтворенні її з максимальною точністю.

Таким чином, навчально-тренувальна фірма є спрощеною моделлю реально діючої фірми в конкретній сфері діяльності.

Вивчення досвіду країн Західної та Східної Європи (насамперед Німеччини) в галузі технологій імітаційного навчання показує, що такі фірми дають змогу моделювати внутрішнє середовище організації практично в будь-якій сфері діяльності. Як правило, це торгівля, готельне господарство, банківська справа, туризм. Іноді навчальні фірми створюються у матеріальному виробництві. Використовуючи розробки Майкла Мескона, можна стверджувати, що моделювання внутрішнього середовища організації незалежно від сфери діяльності включає:

• мету, що випливає з основного змісту її діяльності;

• завдання;

• структуру організації;

• персонал;

• технології.

Імітація виробничої діяльності в рамках такої моделі дозволяє не тільки дати учням необхідні знання з конкретних питань діяльності організації, а й сформувати в них потрібні уміння і навички в процесі виконання ними завдань (операцій) на конкретних робочих місцях.

Вимоги до персоналу, застосовувані технології, структура і культура організації праці, що моделюються, визначаються місією і цілями організації, що випливають із неї, та завданнями в конкретній сфері діяльності.

Більше того, вони відповідають "ідеальним" параметрам реально діючої організації з тієї ж сфери діяльності. Це дає змогу тим, кого навчають, легше і швидше адаптуватися в звичайних умовах після закінчення курсу: при починанні нової справи, при влаштуванні на роботу в діючу організацію тощо[70, с. 157].

Навчально-тренувальні фірми об'єднуються в мережу для моделювання зовнішнього середовища підприємств, насамперед стосунків із постачальниками, конкурентами, споживачами - тобто основними факторами зовнішнього середовища прямого впливу партнерського і конкурентного оточення будь-якої організації.

Важливу роль при цьому відіграє правильний вибір спеціалізації навчальних фірм, що входять до мережі. Якщо це, наприклад, готельне господарство, то воно містить у собі навчальні готель, ресторан, перукарню та інші блоки готельної інфраструктури. Кожен із цих навчальних блоків має самостійне значення з огляду на мету навчання і формування в тих, кого навчають, конкретних умінь і навичок на робочих місцях. Водночас усі навчальні блоки, що входять до готельного господарства, тісно пов'язані між собою і працюють на основі принципу взаємодоповнєння як єдиний комплекс.

Спеціалізація навчально-тренувальних фірм на стадіях технологічного ланцюжка уможливлює моделювання навчально-виробничих комплексів у конкретній галузі. Ці комплекси, як і окремі навчальні фірми, що входять до їх складу, можуть вступати в ділові стосунки з аналогічними навчальними комплексами і фірмами на іншій території (навчально-виробничі комплекси, що об'єднують декілька технологічно пов'язаних між собою фірм, розташовуються в одній будівлі або на одній території). Так, готельне господарство може виступати в ролі навчально-виробничого комплексу, адже до його складу входять самий готель (самостійна навчальна фірма), ресторан (самостійна фірма), перукарня (самостійна фірма), магазин (самостійна фірма), і все це міститься під одним дахом.

Таким чином, до мережі навчально-тренувальних фірм можуть входити фірми одного профілю, технологічно пов'язані між собою. Вони ведуть ділове листування, проводять переговори й укладають угоди між НТФ, імітуючи дії реальних агентів конкурентного оточення будь-якої організації - постачальників, конкурентів, споживачів [70, с. 164].

Імітаційне навчання в рамках мережі НТФ має незаперечну перевагу щодо формування в майбутніх менеджерів умінь та навичок контролю основних параметрів прямого впливу зовнішнього середовища. За традиційною моделлю навчання вирішення даного завдання, в кращому випадку носить фрагментарний характер.

Навчально-тренувальна фірма є однією з найперспективніших форм підготовки фахівців, що довела ефективність технології навчання "learning by doing".

З іншого боку, вона вигідно відрізняється від виробничої практики як форми навчання на конкретному робочому місці, (це було і нині існує в нашій країні), насамперед тим, що створює оптимальні умови для досягнення мети навчання - формування в учнів знань, умінь і навичок на прикладі роботи еталонної організації і створення умов для вільного прийняття рішень, не ризикуючи безпекою й ефективністю роботи реального підприємства. У рамках виробничої практики досягти такої мети вкрай складно. По-перше, тому, що учні є "баластом" для організації чи підприємства і по-справжньому не підключаються до живої роботи, а найчастіше виконують якісь другорядні вправи (копіювання, сортування, ремонт тощо). По-друге, ще складніше забезпечити професійне навчання учнів-практикантів не на якомусь одному робочому місці (наприклад, у комерційному відділі чи в бухгалтерії), а послідовно на всіх ділянках в організації. У рамках же навчально-тренувальної фірми це завдання вирішується успішно.

Імітаційне навчання дає змогу:

а) створювати, розвивати й обігравати різні виробничі ситуації;

б) передбачати наслідки прийнятих комерційних рішень;

в) моделювати внутрішньовиробничі взаємозв'язки між структурами організації і відтворювати атмосферу ділового спілкування, ділових комунікацій безпосередньо в процесі навчання [70, с. 168].

Вирішення подібного завдання при застосуванні звичайних технологій навчання, навіть у рамках таких навчальних програм, як "Маркетинг", "Менеджмент", надзвичайно важко. Бо використання ділових і рольових ігор дає уявлення лише про окремі аспекти діяльності організації, а не про всю систему внутрішньовиробничих зв'язків і не представляє організацію як живий організм, що взаємодіє з іншими навчально-тренувальними фірмами, які входять до мережі.

Таким чином, технологія імітаційного навчання, заснованого на відтворенні умов реально діючої організації, в конкретній сфері діяльності відкриває нові можливості для навчання початкуючих підприємців і менеджерів конкретним професіям та спеціальностям для удосконалення системи підвищення кваліфікації і перекваліфікації. Це пов'язане насамперед із комплексним, системним підходом до організації навчального процесу на навчально-тренувальній фірмі, а також із впровадженням тренінгових програм: на їх основі відпрацьовуються конкретні уміння та навички з виконання тих або інших операцій. Тому навчально-тренувальні фірми іноді називають тренінговими, а завдання, які виконують ті, кого навчають, - симуляцією. Однак, симуляції і тренінги (з психології, керування, медитації і т. п.) - лише фрагменти навчального процесу, організованого на базі навчально-тренувальної фірми. Ними не вичерпується зміст якісної характеристики технології імітаційного навчання. Вони, як ми уже зазначили, мають загальну мету - виробити в учнів конкретні уміння, навички (техніку) у якійсь певній галузі [70, с. 170].

Технології імітаційного навчання включають тренінг як один із методів навчання, але не зводяться до нього. Їхнє головне призначення -моделювання реально діючого підприємства з метою створення сприятливих умов для формування необхідних знань, умінь і навичок роботи в якійсь професійній сфері діяльності (включаючи менеджмент, маркетинг, фінанси).

Дата добавления: 2015-07-20