Організаційно-технологічний цикл проведення апробації

Щорічно за наказом Міністерства освіти і науки України визна-чаються переліки навчальної літератури, які підлягають апробації, термін апробації, регіони, де буде проведено апробацію (як прави-ло, 5 регіонів), відповідальних за організацію апробації та узагаль-нення результатів.

Однак одразу постає ряд проблем, які ускладнюють процеду-ру апробації та знижують її ефективність. По-перше, практика за-свідчує, що наказ Міністерства надходить із запізненням, по-друге, через неритмічне або неповне фінансування частина підручників надходить після початку навчального року, а частина — не надхо-дить узагалі. Тому ні підготуватися належним чином, ні розпочати апробацію вчасно навчальні заклади регіонів не мають змоги.

Організація апробації в регіонах здійснюється обласними інс-титутами післядипломної педагогічної освіти або іншими методич-ними установами за наказом місцевих органів управління освіти. Ними контролюється хід апробації у визначених навчальних за-кладах регіону, узагальнюються матеріали й у вказані терміни по-даються звіти про результати апробації до науково-методичного центру середньої освіти. Заходи щодо проведення апробації нав-

буються. Їх вибір здійснюється відповідно до вимог соціологічних досліджень.

Апробація навчальної літератури повинна здійснюватися за методичними рекомендаціями і матеріалами, що має розробля-ти Інститут інноваційних технологій і змісту освіти спільно з Ака-демією педагогічних наук та іншими науковими і методичними установами. До розробки цих матеріалів можуть залучатися авто-ри навчальних видань, що апробуються. Обласні інститути після-дипломної педагогічної освіти або методичні установи, яким до-ручено проводити апробацію, до 1 жовтня поточного року мають надавати Інституту інноваційних технологій і змісту освіти ін-формацію про навчальні заклади і вчителів, які будуть здійснюва-ти апробацію.

Не варто також забувати й про те, що на сьогодні значна части-на видавництв видає пробні підручники власним коштом і власним коштом організовує проведення апробації.

Унаслідок цього результати апробації мало впливають на де-ржавне замовлення, хіба що у разі скасування грифів на той чи інший підручник, і тому щоразу при визначенні номенклатури державного замовлення Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, фахівці Міністерства, Колегія Міністерства освіти та тендер-ний комітет змушені приймати рішення, спираючись на власний (а отже – суб’єктивний) професійний досвід.

Підсумовуючи, актуалізуємо основні недоліки апробації:

• фактична відсутність апробації;

• формальний характер;

• порушення термінів надходження підручників (або взагалі відсутність підручників, зазначених у наказі);

• низький рівень науково-методичного забезпечення апроба-ції;

• відсутність оплати вчителям, які апробують підручники;

• недовіра до результатів апробації, що здійснюється коштом видавництв.

Дуже часто обговорюється проблема відсутності попередньої ап-робації підручників, що надходять у школи на конкурсних засадах від-повідно до переходу на новий зміст, структуру та термін навчання.

кошти видавництв — зрівнялівці тут не місце) повинні перерахову-ватись на спеціальний рахунок. Відповідальна науково-методична установа укладатиме угоди з безпосередніми виконавцями прове-дення апробації, які визначатимуться обласними органами освіти. Слід чітко виписати юридичну відповідальність методистів, учи-телів, видавців за порушення процедури, недобросовісну апроба-цію, недобросовісну конкуренцію тощо.

Дата добавления: 2015-11-14