Поняття конфлікту

У житті працівників організації можуть виникати конфлікти: виробничі, політичні, національні, соціальні, сімейні. Конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — зіткнення суперечливих або несумісних інтересів. Конфлікт - це елемент людської діяльності й існування. Причини конфліктів бувають об'єктивного й суб'єктивні: розходження з метою, обмеженість ресурсів, розходження в сприйнятті цінностей. У світі бізнесу конфлікти проявляються дуже яскраво. Існують конфлікти між фірмами, організаціями, асоціаціями, у рамках однієї організації. Ці конфлікти називають організаційними, зокрема це диспути, конфронтації, протиріччя.

Конфлікти виконують не тільки негативну, але й позитивну роль. Вони «струшують» колектив, рятують організацію від «загнивання», приводять або до конструктивних, або до деструктивного (розвалу колективу) наслідків. Таким чином, конфлікти в самому загальному виді можуть кваліфікуватися як конструктивні (з позитивним знаком) і деструктивні (з негативним знаком).

Конфлікти виникають між людьми із приводу рішення тих або інших питань життєдіяльності. Однак не всяке протиріччя може привести до конфлікту. Конфлікт виникає лише тоді, коли протиріччя загострюються.

Конфлікт починається з конфліктної ситуації, що складається з учасників конфлікту й обсягу конфлікту, є причини, через які опоненти вступають у протиборство. Учасників конфлікту називають опонентами, іноді суперниками.

Опоненти вступають у конфлікт, володіючи різної «силою», що і визначає можливість перемоги. Характеристика «сили» називається рангом опонента. Опонентом першого рангу називають людину, що виступає від власного імені й переслідує особистісні цілі. Опонентом другого рангу називають особистість, що переслідує групові цілі, опонентами третього рангу - структури, організації.

Початком конфлікту є інцидент, дії, спрямовані на створення конфлікту. Інцидент може виникнути випадково, а конфліктна ситуація досвідченими опонентами може створюватися навмисно, для досягнення певних цілей.

Крім того, у кожного опонента крім об'єктивних обставин існує й своя власна причина - предмет конфлікту. Внутрішня причина (предмет конфлікту) відрізняється від об'єкта конфлікту тим, що об'єкт стосовно опонентів виступає як зовнішні розбіжності й протиріччя. У конфлікті важливі не слова, а наміри, від яких залежить протікання конфлікту, поводження його учасників і способи їхньої дії.

Важливий елемент конфлікту становить психологічний бар'єр. Бар'єри можуть бути внутрішніми й зовнішніми. Зважитися на щось і діяти - значить переборювати.

Психологи виділяють чотири основних види конфліктів:

· внутришньоособистісний конфлікт виникає в силу того, що вимоги організації не збігаються з особистими потребами або коли до особистості пред'являються суперечливі вимоги;

· міжособистісний (найпоширеніший тип конфліктів) – це психологічне зіткнення людей з різними поглядами, темпераментом, цінностями, в свою чергу діляться на горизонтальні (конфлікти між співробітниками одного рівня) і вертикальні – між керівником і підлеглим;

· конфлікт між особистістю й групою виникає найчастіше тоді, коли особистість має інтереси й позиції, відмінні від інтересів всієї групи;

· міжгрупові – кожна організація складається з безлічі груп (формальних і неформальних), тому це насамперед конфлікти між формальними групами, між організацією й неформальними групами.

По швидкості протікання конфлікти діляться на швидкоплинні й затяжні. Швидкоплинні, у свою чергу, можуть бути гостродинамічними (небезпечними для життя) і динамічними (небезпечними для здоров'я). Затяжні конфлікти діляться на гостростатичні (небезпечні для психологічного стану) і статичні (ті, що знижують активність особистості).

Дата добавления: 2015-11-14