Лекція 6-7. Географія населення. Розселення. Урбанізація. Демогеографічні процеси та просторові особливості їх перебігу в світі.

Населення. Предмет географії населення та її взаємозв’язок з іншими науками. Структура дисципліни. Населення – це сукупність людей певної території або земної кулі в цілому, яка постає як біологічне явище, але упродовж демографічної історії розвивається і функціонує як соціальне явище. Розділ суспільної географії, що вивчає населення, називають географією населення. Проблемами розміщення населення, формування систем поселень різного типу займається географія розселення.

Розуміння предмета географії населення, а також підходи до місця цієї науки серед інших, змінювалося з розвитком суспільної географії. Найкоротше визначення дав в свій час В.В. Покшишевський “Географія населення - галузь економічної географії, що вивчає склад та розміщення населення й населених пунктів”. Але згодом предмет цієї науки розширювався, «відривався» від суто економічної географії і зараз географія населення і розселення вивчає географіч­ні відмінності складу і відтворення населення, територіальний роз­поділ і переміщення населення, трудові ресурси і географічні відмін­ності їх використання, населені пункти та їх територіальні системи, урбанізацію і руральні поселення.

Спрощено місце географії населення в колі географічних наук можна відобразити наступним чином (за проф.М.Д.Пістуном):

Або так (за проф. О.Г.Топчієвим):

У першому випадку географія населення розглядається як складова соціальної географії, у другому випадку – як самостійний блок дисциплін наряду з соціально-географічними дисциплінами.

Структуру географії населення можна представити наступним чином:

Демогеографія вивчає географічні закономірності природного відтворен­ня населення. Це наука, яка формується на межі географії та демографії.

Етнічна географія досліджує геопросторову організацію етносів, особ­ливості етнічних процесів, формування етнічного складу населення окре­мих територій, особливості життєдіяльності етносів у певних географіч­них, соціально-економічних і політичних умовах. Це міждисциплінарна наука, яка є на межі географії та етнології.

Географія праці (географія трудових ресурсів) - наукова дисципліна, яка вивчає територіальні закономірності формування, розташування та від­творення працересурсного потенціалу, використання трудових ресурсів, регіональні особливості ринку праці. Географія праці є саме тією ланкою, що пов'язує географію з економікою.

Географія міграцій досліджує геопросторові закономірності міграцій­них процесів та їхній вплив на формування кількості і складу населення, на етнокультурну безпеку окремих територій.

Географія розселення вивчає географічні закономірності розміщення на­селення, формування поселень та їхніх територіальних систем. Оскільки населення світу проживає у двох типах поселень - сільських і міських, то розрізняють дві наукові дисципліни - георуралістику (географію сільсь­ких поселень) та геоурбаністику (географію міських поселень). Науку про розселення (про формування та еволюцію людських поселень) грецький архітектор К. Доксіадіс запропонував називати „екістикою".

Дата добавления: 2015-11-14