Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Активні процеси в розмовному стилі сучасної української мови: їх характеристика з погляду інтелектуалізму

Активні процеси в сучасній українській мові: вектори інтелектуалізації та дезінтелектуалізації | Лінгвістична оцінка можливостей контамінації біблійної та народнопоетичної фразеології у контексті історичного та психологічного часу. | Фразеологія з погляду лінгвістичної палеонтології культури: вербалізована свідомість homo sapiens | Історико-культурні взаємозалежності функціональних стилів і літературної мови | Особливості стильової семантики староукраїнської літературної мови як інтелектуальний зріз культурної свідомості історичного періоду. | Стильова рефлексія на світ у новому часі: становлення та еволюція нової стильової парадигми | Стиль масової інформації як функціональна система: логіко-класифікаційні, комунікативні, лінгвістичні критерії | Розвиток стилю масової інформації в контексті зміни світоглядних парадигм соціуму: лінгвістичне доведення | Особливості стильової норми в масовій комунікації: штамп, кліше, стандарт як комунікативна характеристика деперсоналізації мовної свідомості | Актуальні процеси словотворення в сучасній масовій комунікації: екстра- й інтралінгвальні зумовленості. |


Читайте также:
  1. A) адамдардың жеке қасиеттерін, мотивтерін, өмір сүру түрін стилін
  2. D) Зрівнянням в правах української старшини з російським дворянством
  3. Describing the employee-­ Характеристика служащего
  4. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
  5. II. 1. Общая характеристика отклоняющегося поведения несовершеннолетних
  6. II. ЛЕ БОН И ЕГО ХАРАКТЕРИСТИКА МАССОВОЙ ДУШИ
  7. II. ПРИЕМЫ ИММОБИЛИЗАЦИИ И ХАРАКТЕРИСТИКА НОСИТЕЛЕЙ

Тенденції розвитку розмовного стилю укр. Мови відбивають глибинну взаємозалежність соціальної та культурної перспективи сучасної держави і статусу в ній літ мови українського народу.

Розмовний стиль як один із найбільш комунікативно динамічних, вербально рефлективних і водночас поліваріантних щодо жанрів тип мовної комунікації постає в сучасному світі вербалізованою реальність, що дозволяє вимірювати інтелектуальну мобільність будь-якої національної мови у глобалізованому світі.

Розмовний стиль укр. Мови як репрезентативна для культурного простору народу вербалізована форма суспільної комунікації існує в причинності екстра- та інтралінгвістичної мотивації. На активні процеси в розмовному стилі впливають екстралінгвістичні чинники: плітико-правові, соціальні, культ-історичні, психологічні (мотивація національної ідентичності, гармонізація культурного простору, освіта та ін..) визначають контекст у якому еволюціонує розмовний стиль.

Відомо, що культурний простір і мовна свідомість соціуму є релевантними. Чим вищою є загальна культура в суспільстві, тим досконаліший є комунікативний ідеал, який дозволяє правильно вибудовувати спілкування.

Проблеми сучасного стану розмовного стилю укр. мови є досить масштабними. Екстралінгвістично культивована в соціумі установка на демократичність, сприйнята не як можливість осмисленої свободи вибору, а як відсутність відповідальності за свободу вибору, призвела до агресії вулиці, низової мовної субкультури.

Сучасна управлінська, правова, офісна діяльність настільки активно входять у коло суспільних інтересів людини, що відбувається взаємопроникнення традиційно унормованого усного офіційного і усного побутового спілкування. Діловий жаргон набуває поширення в геометричній прогресії.

Активні процеси в розмовному стилі передусім позначені чисельність використання жаргонів, сленгу і просторічних мовних одиниць як вияву мовної свідомості.

«Неокультиурізація» розмовного стилю укр. мови має специфічні, національні риси. Історична роз*єднаність України спричинила дискусії про варіанти у. м, різновеликість внесків регіонів у літ мову, генетичну природність-неприродність певних мовних форм. Розмовний стиль, як наслідок, став об*єктом агресії діалектної, просторічно лексики, запозичення словоформ, невмотивованих неологізмів. Мовний критерій втрачає ознаку нормативності, десемантизується як лінгвістичне поняття (напрю дискусії про правопис»)

Таким чином прогресивні ірегресивні тенденції в розмовному стилі укр. мови є наслідком інтракультурних, так і ширше – світових тенденцій розвитку сучасних мов.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 107 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вплив структурованої культурної свідомості соціуму на нормативні характеристики стилю.| Лінгвістична об’єктивація єдності авторської мовної свідомості та екстралінгвальної мотивації художньої рефлексії

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)