Читайте также:
|
|
Тенденції розвитку розмовного стилю укр. Мови відбивають глибинну взаємозалежність соціальної та культурної перспективи сучасної держави і статусу в ній літ мови українського народу.
Розмовний стиль як один із найбільш комунікативно динамічних, вербально рефлективних і водночас поліваріантних щодо жанрів тип мовної комунікації постає в сучасному світі вербалізованою реальність, що дозволяє вимірювати інтелектуальну мобільність будь-якої національної мови у глобалізованому світі.
Розмовний стиль укр. Мови як репрезентативна для культурного простору народу вербалізована форма суспільної комунікації існує в причинності екстра- та інтралінгвістичної мотивації. На активні процеси в розмовному стилі впливають екстралінгвістичні чинники: плітико-правові, соціальні, культ-історичні, психологічні (мотивація національної ідентичності, гармонізація культурного простору, освіта та ін..) визначають контекст у якому еволюціонує розмовний стиль.
Відомо, що культурний простір і мовна свідомість соціуму є релевантними. Чим вищою є загальна культура в суспільстві, тим досконаліший є комунікативний ідеал, який дозволяє правильно вибудовувати спілкування.
Проблеми сучасного стану розмовного стилю укр. мови є досить масштабними. Екстралінгвістично культивована в соціумі установка на демократичність, сприйнята не як можливість осмисленої свободи вибору, а як відсутність відповідальності за свободу вибору, призвела до агресії вулиці, низової мовної субкультури.
Сучасна управлінська, правова, офісна діяльність настільки активно входять у коло суспільних інтересів людини, що відбувається взаємопроникнення традиційно унормованого усного офіційного і усного побутового спілкування. Діловий жаргон набуває поширення в геометричній прогресії.
Активні процеси в розмовному стилі передусім позначені чисельність використання жаргонів, сленгу і просторічних мовних одиниць як вияву мовної свідомості.
«Неокультиурізація» розмовного стилю укр. мови має специфічні, національні риси. Історична роз*єднаність України спричинила дискусії про варіанти у. м, різновеликість внесків регіонів у літ мову, генетичну природність-неприродність певних мовних форм. Розмовний стиль, як наслідок, став об*єктом агресії діалектної, просторічно лексики, запозичення словоформ, невмотивованих неологізмів. Мовний критерій втрачає ознаку нормативності, десемантизується як лінгвістичне поняття (напрю дискусії про правопис»)
Таким чином прогресивні ірегресивні тенденції в розмовному стилі укр. мови є наслідком інтракультурних, так і ширше – світових тенденцій розвитку сучасних мов.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 107 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Вплив структурованої культурної свідомості соціуму на нормативні характеристики стилю. | | | Лінгвістична об’єктивація єдності авторської мовної свідомості та екстралінгвальної мотивації художньої рефлексії |