Вплив структурованої культурної свідомості соціуму на нормативні характеристики стилю.

Загальноприйнятою вважається ідея, за якою історія української мови… як історія стилів, але вона (ідея) ще тільки дістає наук аргументацію в системно викладених концепціях. (Тому Л.І. подає культ свідомість сусп., її еволюцію через іст розв укр літ мови). Стадіальність мовних стилів зумовлю екстра- й інтралігнв чинниками (І пол ХІХ ст – «винайдення» України, фонет і грамат реєстр мовних одиниць, лексикогр опис народної мови і, найголовніше, питання укр. правопису. Романтизм – само ідентифікація. Риси періоду: 1)самоідентиф мови; 2)культур інтелектуаліз. ІІ пол ХІХ ст: єдність літ мови, дискусійний щодо напрямків її розвитку (1863 –Валуєв циркуляр, 1876 – Ем указ. Напрямки ровитку укр. лінгв думки ІІ пол ХІХ ст: 1) аргумент статусу і самобутності УМ; 2) обгрунтув фонет й етимол правопису; 3) активіз одиниць і норм, 4) іст розв УМ; 5) вивч діалектом. І.Франко: параметри наук-публ і власне наук текстів.
ХХ ст.: «українізація» (мовні потенції і стилі, стильові норми і кодифік); 30-і ХХ ст: (худ стиль – ідеологічна прогнозованість (обмеження потенційного можливого розвитку); наук (нові напрямки не репрезент вербалізов формами укр. свідомості і у 90-х замість систематизації метамови її витворення); 90-і ХХ ст: витворення терміносистеми, метамови. Класифікація стилів у ХХ столітті за функц принципом (стиль як характеролог явище літ мови): публіцистичний (спочатку) стиль. Пізніше – стиль масової інформації (мовні і позамовні знаки у рекламі не співвідносяться з публ стилем, отже, стиль масової інф). Структуризація стилів – понятійна і функц однозначність – комуні кат сфери життя і, відповідно, функціональні стилі. За ознакою типу висловлювання стилі (наук, худ, розм., оф-діл, мас інформації). Варіанти для структуризації: наук (писемні (П)– стаття, монографія, підручник; усні (У)– лекція, доповідь, дискусія); оф-ділов (П – різні за жанром документи, У – ділова усна документація); стиль мас інф; худ (П – жанри худ літ, У – худ розповідь, усний літ коментар); розм. (П – літ фіксація усного мовлення, У – усне мовлення). Богослов – дискусійний і нині (неоднозначн екстралінгв критеріїв). Культур свідомість суч суспільства – інтелектуаліз мови, яка передбачає сформованість літ стилів. Отож, х-ки стилів: оф-діловий (стандартиз мов засобів, логізація викладу, відсут образності, безособ і наказ форми, кліше), наук (абстракт лексика, однозначн., складні реч з різними видами підрядності, форма – монолог), стиль мас інф (лаконізм, вибір мов засобів для впливу, логізація викладу, експресивн+інформув, присутність автора); худ (образн-вираз ресурси, персоні, образне відтвор дійсності, викор евфон можлив мови), розм. (ритміко-мелод варіації, прсторіч елементи, спонтанне, безпосер, супров мімікою).

Дата добавления: 2015-11-14