Тема 8. Актуальні проблеми управління державним боргом.

Загальні засади управління державним боргом України регламентує Бюджетний кодекс України. Відповідно до Кодексу:

— державний борг – загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.

— гарантований державою борг – загальна сума боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями;

— державне запозичення – операції, пов’язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету.

Борг класифікується:

— за типом кредитора;

— за типом боргового зобов’язання.

За міжнародними стандартами статистики державних фінансів – обслуговування державного боргу (Debt Service) – платежі з виплати як основної суми боргу так і відсотків. Фактичне обслуговування боргу – це комплекс платежів, що здійснюються задля виконання боргового зобов’язання, що враховують виплату основної суми, відсотків і зборів за несвоєчасність платежів.

Вітчизняне законодавство розмежовує поняття обслуговування та погашення боргу.

Обслуговування державного (місцевого) боргу – операції щодо здійснення плати за користування кредитом (позикою), сплати комісій, штрафів та інших платежів, пов’язаних з управлінням державним (місцевим) боргом. До таких операцій не належить погашення державного (місцевого) боргу.

Погашення державного (місцевого) боргу – операції з повернення позичальником кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів та/або випуску боргових цінних паперів.

Управління державним (місцевим) боргом – сукупність дій, пов’язаних із здійсненням запозичень, обслуговуванням і погашенням державного (місцевого) боргу, інших правочинів з державним (місцевим) боргом, що спрямовані на досягнення збалансованості бюджету та оптимізацію боргового навантаження.

До операцій з управління державним боргом належать:

— державне запозичення.

— погашення державного боргу.

— обслуговування державного боргу.

— операції з активного управлінням державним боргом.

Видатки з управління державним боргом спрямовуються на:

— вжиття заходів, спрямованих на інформаційну і рейтингову підтримку залучення коштів на ринках капіталу, оплату інших послуг, пов’язаних із розміщенням державних боргових цінних паперів;

— оплату агентських, аудиторських, дорадчих, юридичних та інших послуг, що надаються з питань управління державним боргом, у тому числі з питань управління ризиками, розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, оптимізації структури державного боргу, випуску і обігу похідних інструментів, а також оплату перекладацьких послуг, необхідних при підготовці відповідних документів у процесі управління державним боргом;

— оплату впровадження та подальшу підтримку сучасних апаратних і програмних засобів опрацювання інформації та зв’язку в структурах, пов’язаних із управлінням державним боргом;

— оплату супроводження та розвитку інформаційно-аналітичних систем управління державним боргом у Міністерстві фінансів України і Державній казначейській службі України;

— вжиття заходів щодо заощадження коштів державного бюджету, передбачених на погашення і обслуговування державного боргу, та поліпшення його структури, в т. ч. здійснення дострокового викупу боргових зобов’язань держави, а також резервування коштів на майбутні платежі для погашення і обслуговування державного боргу, зменшення ризиків, пов’язаних із борговим навантаженням, зокрема ризиків рефінансування, валютних та процентних ризиків.

Державні внутрішні та зовнішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу

Стаття 18 Бюджетного кодексу визначає граничні обсяги боргу та гарантій. Граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП України.

У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність до встановленого законодавством рівня.

Специфічність обслуговування державного боргу України полягає у внесенні до планових витрат держави з обслуговування державного боргу витрат, пов’язаних з обслуговуванням іноземних гарантованих урядом кредитів.

Обслуговування внутрішнього державного боргу відбувається і рахунок розміщення нових внутрішніх боргових зобов’язань держави. Зазвичай, дата погашення внутрішніх боргових зобов’язань збігається з датою проведення аукціонів з розміщення нових боргових паперів. Платежі з обслуговування здійснюються через перерахування коштів до фінансового агента кредитора або через взаємозаліки вартості нових і старих боргових паперів.

Витрати на обслуговування та погашення державного (місцевого) боргу здійснюються Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) відповідно до кредитних договорів, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов’язання (боргові зобов’язання Автономної Республіки Крим чи територіальних громад), незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування та погашення державного боргу перевищить обсяг коштів, визначений законом про Державний бюджет України на таку мету, Міністерство фінансів України невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Якщо очікуваний обсяг витрат на обслуговування та погашення місцевого боргу перевищить обсяг коштів, визначений рішенням про місцевий бюджет на таку мету, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, міська рада вносять відповідні зміни до рішення про місцевий бюджет.

Процес обслуговування державного боргу є складовою бюджетного процесу. Під час складання проекту державного бюджету а наступний рік Міністерство фінансів враховує планові розрахунки департаменту державного боргу щодо обсягів платежів за державним боргом у наступному бюджетному році. Зазначені розрахунки виконуються у валютах кредитів і національний валюті. Перерахунок а національну валюту проводиться за прогнозним курсом валют до гривні з урахуванням оплати за конверсію. В умовах нестабільності міжнародних фінансових ринків це досить складний процес.

Застосування реструктуризації та інших методів, за допомогою яких відбувається зміна обсягів і термінів погашення боргу, може призвести до зменшення витрат з обслуговування боргу в найближчій перспективі, але в довгостроковому періоді загальні витрати можуть зростати. На такий крок уряди йдуть, зазвичай, у разі боргової кризи.

Відмова від виконання боргових зобов’язань має значні негативні наслідки і застосовується окремими країнами лише як винятковий захід. Тому її не варто розглядати як спосіб скорочення витрат з обслуговування державного боргу.

Перевищення ж фактичних витрат над плановими можливе за умов коливання курсу валют і як наслідок порушення термінів виплат (графіка платежів), коли до боржника застосовують різні фінансові санкції. Це, зазвичай, пеня, що нараховується на всю суму простроченого платежу за кожну добу його прострочення.

Під час планування витрат на обслуговування зовнішнього державного боргу здійснюються прямі фінансові розрахунки, відповідно о підписаних кредитних угод, наданих урядом гарантій і випущених боргових зобов’язань.

Обчислення загальних планових витрат для фінансування платежів із погашення основного боргу та сплати відсотків за чинними кредитними лініями враховує такі суми у валюті платежу:

— основний борг;

— відсотки за кредит;

— сплата комісій за зобов’язаннями;

— сплата комісій банку-агента за обслуговування. Розрахунки видатків держави здійснюються відповідно до бюджетної класифікації видатків за функціональною структурою та за типом боргового зобов’язання (з обліком витрат відповідно до коду бюджетної класифікації).

Для своєчасного та повного виконання обов’язків гаранта повернення іноземних кредитів планові платежі обчислюються за кожною конкретною лінією з виділенням сум основного боргу, відсотків за кредит і витрат, пов’язаних зі сплатою комісій за зобов’язаннями.

Для визначення обсягів витрат з обслуговування позик планові витрати обчислюються в доларах США та валюті кредиту. Для цього використовується розрахунковий курс на дату отримання платежу.

Особливість планування витрат з обслуговування фідуціарних позик полягає у необхідності врахування не тільки витрат з погашення основного боргу, сплати відсотків, а й інших витрат, що можуть снувати під час обслуговування цих позик. До них треба віднести такі витрати:

— можливі комісійні винагороди лід-менеджерам;

— можливі витрати на оплату послуг юридичних радників;

— можливі видатки на проведення презентацій;

— можливі видатки на лістинг фондових бірж;

— витрати з підготовки та друку проспектів емісій;

— витрати на переклад документації;

— витрати на оплату послуг рейтингових агентств.

Врахування цього призводить до збільшення розмірів витрат на обслуговування боргу.

Значні витрати держави з обслуговування державного боргу пов’язані й з витратами на співробітництво з рейтинговими агентствами (тільки щорічні комісії рейтингових агентств дорівнюють 200 тис дол. США).

Планові витрати з обслуговування державного боргу можуть бути меншими чи більшими за фактичні витрати. Скорочення витрат з обслуговування державного боргу можливе за умов застосування методів управління державним боргом, проведення реструктуризації боргів, списання боргів кредиторами чи відмови країни-позичальника виконувати власні боргові зобов’язання.

Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу визначені захищеними видатками Державного бюджету України, тобто у разі секвестрування бюджету (зменшення видатків державного бюджету) вони не підлягають зменшенню.

Відповідно до бюджетної класифікації України, затвердженої на виконання Постанови Верховної Ради України „Про структуру бюджетної класифікації України” від 12 липня 1996 року № 327, Наказом Міністерства фінансів України „Про бюджетну класифікацію” від 14 січня 2011 року № 11, виплати відсотків (доходу) за зобов’язаннями належать до поточних видатків бюджету за економічною класифікацією видатків бюджету), а погашення позик – від’ємне фінансування бюджету (за класифікацією фінансування за типом кредитора).

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведення платежів з виконання боргових зобов’язань перед кредитором щодо погашення основної суми боргу, сплати відсотків за ним та оплати супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами.

Погашення та обслуговування державного боргу, а також виконання гарантійних зобов’язань здійснюються в межах витрат державного бюджету.

За згодою кредитора погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися шляхом поставки товарів (робіт, послуг), заліку зустрічної вимоги, іншими шляхами відповідно до законодавства України.

Сума коштів, необхідних для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу за рік, а також сума витрат на виконання державою гарантійних зобов’язань, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Основними джерелами погашення та обслуговування боргу можуть бути:

— кошти, передбачені у державному бюджеті на погашення та обслуговування державного боргу відповідно до закону про Державний бюджет України на поточний рік;

— кошти, які надійшли від приватизації державного майна;

— внутрішні та зовнішні державні запозичення;

— золотовалютні резерви держави тощо.

Платежі з погашення й обслуговування державного боргу здійснюються Державною казначейською службою України в межах обсягів, передбачених розписом фінансування і розписом асигнувань державного бюджету, затвердженого на поточний рік.

Головним розпорядником вказаних коштів є Міністерство фінансів, якому надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на погашення та обслуговування державного боргу.

У разі неприйняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України до початку бюджетного року при проведенні платежів з погашення та обслуговування державного боргу встановлюється порядок здійснення витрат, передбачених статтею 46 Бюджетного кодексу України. Відповідно до цієї статті до прийняття закону про державний бюджет на поточний бюджетний рік запозичення можуть здійснюватися лише з метою погашення основної суми боргу.

Оперативний облік державного боргу здійснює Департамент державного боргу на підставі інформації Державної казначейської служби України, банків – агентів та Національного банку.

Оперативний облік заборгованості перед державою за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, здійснює Державна казначейська служба України.

Обмін інформацією між Державною казначейською службою та Департаментом державного боргу щодо платежів з погашення та обслуговування державного боргу, обліку державного боргу та заборгованості перед державою за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, здійснюється в обов’язковому порядку на паперових носіях та засобами електронного зв’язку.

Основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок, поквартальний та помісячний обсяг асигнувань на погашення та обслуговування державного боргу є розпис фінансування державного бюджету та розпис доходів та видатків державного бюджету.

Важливим завданням управління державним боргом є забезпечення своєчасності платежів з обслуговування боргу. Державна казначейська служба України щомісячно (із щотижневим уточненням) отримує від Міністерства фінансів графіки платежів за державним боргом, на підставі яких складаються графіки проведення платежів з обслуговування державного боргу для відображення їх у ресурсному балансі та графіки закупівлі й конвертації валютних коштів для проведення зазначених платежів.

У разі недостатності необхідної суми на валютних рахунках для здійснення видатків з обслуговування боргових зобов’язань держави Державна казначейська служба України здійснює закупівлю валюти або конвертацію валютних коштів.

Підставою для проведення видатків з обслуговування державного боргу є розпорядження Міністерства фінансів, яке надається Державній казначейській службі України у паперовій та електронній формах. Термін дії розпорядження складає 10 календарних днів з дня його виписки.

До розпоряджень додаються копії завірених в установленому порядку кредитних угод, укладених між Кабінетом Міністрів (в особі Міністерства фінансів) та іноземними кредиторами, банками-агентами; договорів про придбання товарів, виконання робіт, надання послуг; актів виконаних робіт; документів стосовно державних закупівель та інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з чинним законодавством.

Платежі з погашення та обслуговування державного боргу здійснюються Державною казначейською службою України в національній та іноземній валютах. Платежі проводяться шляхом перерахування коштів з єдиного казначейського рахунку або валютних рахунків Державної казначейської служби України на рахунки кредиторів, Національного та комерційних банків, а також на реєстраційні рахунки Міністерства фінансів України у порядку, визначеному чинним законодавством.

Державна казначейська служба України самостійно визначає джерела фінансування витрат з погашення та обслуговування державного боргу, напрями використання державних запозичень та здійснює контроль за повнотою проведення платежів з єдиного казначейського та валютного рахунків згідно з банківськими виписками.

До платежів з обслуговування державного боргу належать платежі зі сплати:

— відсотків (доходу) за державними борговими зобов’язаннями;

— видатків, пов’язаних з наданням послуг з обслуговування державного боргу (юридичних, рейтингових, дорадчих, агентських, управлінських, банківських, інформаційних, перекладацьких та ін.

Платежі з обслуговування державного боргу здійснюються Державною казначейською службою України в національній та іноземній валютах у такому порядку:

— виплата відсотків (доходу) за борговими зобов’язаннями здійснюється безпосередньо на рахунки кредиторів або банків-агентів відповідно до угод, укладених Міністерством фінансів України з кредиторами та банками-агентами як в національній, так і в іноземній валютах. Операції в іноземній валюті здійснюються з валютних рахунків Державної казначейської служби України;

— інші платежі з обслуговування державного боргу здійснюються в національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім’я Міністерства фінансів України в Державній казначейській службі України; в іноземній валюті – з валютних рахунків Державної казначейської служби України на рахунки виконавців послуг згідно з підтвердними документами.

Платежі з погашення державного боргу здійснюються Державною казначейською службою України у такому ж порядку, як і видатки з обслуговування державного боргу.

За настання гарантійного випадку Міністерство фінансів здійснює платежі на користь іноземних кредиторів на виконання гарантійних зобов’язань Кабінету Міністрів України. Процедура відшкодування витрат державному бюджету регулюється окремими статями законів України про Державний бюджет України на відповідні роки. Ці статті визначають, що витрати державного бюджету на виконання кредитних і гарантійних зобов’язань України, які виникли внаслідок невиконання юридичними особами-позичальниками своїх зобов’язань щодо обслуговування (зокрема повернення) кредитів, наданих на умовах повернення і залучених державою або під державні гарантії, підлягають відшкодуванню цими особами в місячний термін з дня виникнення таких витрат.

Порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Кабінету Міністрів України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України „Про порядок відшкодування збитків Державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України” від 14 грудня 1995 року № 1002 та іншими постановами.

Станом на 31 грудня 2011 року державний та гарантований державою борг України становив 473.121.622,49 тис грн або 59.215.702,78 тис дол. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 299.413.922,99 тис грн (63,28% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 37.474.520,37 тис дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 173.707.699,50 тис грн (36,72%) або 21.741.182,41 тис дол. США.

Державний борг України становив 357.273.437,23 тис грн (75,44% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 44.716.192,77 тис дол. США. Державний зовнішній борг становив 195.806.430,96 тис грн (41,34% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 24.507.050,34 тис дол. США. Державний внутрішній борг становив 161.467.006,27 тис грн (34,09% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 20.209.142,43 тис дол. США.

Гарантований державою борг України становив 115.848.185,26 тис грн (24,49) або 14.499.510,01 тис дол. США, в тому числі: гарантований зовнішній борг – 103.607.492,03 тис грн (21,90%) або 12.967.470,03 тис дол. США; гарантований внутрішній борг – 12.240.693,23 тис грн (2,59%) або 1.532.039,98 тис дол. США.

Упродовж грудня 2011 року сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилася у гривневому еквіваленті на 1.104.866,69 тис грн.

Станом на 31 січня 2012 року державний та гарантований державою борг України становив 475.216.664,23 тис грн або 59.478.661,83 тис дол. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг –301.159.079,85 тис грн (63,37% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 37.693.415,26 тис дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 174.057.584,38 тис грн (36,63%) або 21.785.246,57 тис дол. США.

Державний борг України становив 358.571.440,65 тис грн (75,45% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 44.879.212,08 тис дол. США. Державний зовнішній борг становив 196.692.049,50 тис грн (41,39% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 24.618.202,12 тис дол. США. Державний внутрішній борг становив 161.879.391,15 тис грн (34,06% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 20.261.009,96 тис дол. США.

Гарантований державою борг України становив 116.645.223,58 тис грн (24,55%) або 14.599.449,75 тис дол. США, в тому числі: гарантований зовнішній борг – 104.467.030,35 тис грн (21,98%) або 13.075.213,14 тис дол. США; гарантований внутрішній борг – 12.178.193,23 тис грн (2,56%) або 1.524.236,61 тис дол. США.

Упродовж січня 2012 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 2.095.041,74 тис грн за рахунок зростання курсів іноземних валют до гривні.

Дата добавления: 2015-07-11