Читайте также:
|
Ідею податку на додану вартість відносять до 1920-х рр., авторство належить німецькому підприємцю фон Сіменсу. «Справжній» ПДВ «з розвантаженням» (consumption tax) розроблявся у Франції у 1948 — 1954 рр., у шт. Мічиган (США) у 1953 р., але «запрацював» він лише з появою комп’ютерної техніки і програм, підкріплений пізніше системою штрих-кодів.
ПДВ (податок на додану вартість) — група непрямих податків, відмінних за практикою і
Sales tax (англ.) — податок з обороту з обтяжливим чи неможливим вирахуванням з податкових сум.
Consumption tax (англ.) — податок, сприятливий для вирахування з податкових сум.
Спільним для цих податків є, з одного боку, широка база оподаткування, з іншого, їх визнання митними союзами (на зразок ЄС і СОТ) як таких, що можуть бути задіяні у двосторонніх торговельних угодах. Інші назви ПДВ — універсальний акциз, універсальний непрямий податок. Якщо інші податки призначені для наповнення бюджету (прибутковий податок), регулювання споживання (акциз) чи оновлення виробництва (податок на відсталість технології, інноваційні та екологічні збори, штрафи тощо), то ПДВ призначений насамперед для глобалізаційного перерозподілу.
Від самого початку податок був потужним стимулом для міжнародної торгівлі: ідея запровадження ПДВ та угод щодо його уникнення була особливо привабливою для архітекторів ECSC (Об’єднання з виробництва вугілля та сталі, створене у 1951 р. за участю Франції, Німеччини, Бельгії, Італії, Люксембургу і Нідерландів), пізніше — ЄЕС (Європейський економічний союз, 1957 р.), нині — ЄС.
Серед найважливіших (хоча й не єдиних) чинників зміни влади, конфліктів, піднесень і спадів економіки країн глобалізованого світу — система ПДВ і договорів про його уникнення з регульованими грошовими потоками конвертованої валюти. На їх основі відбулася тотальна транснаціоналізація торгівлі, виструнчилася піраміда міжнародного поділу праці, піраміда статків, освіти тощо (чим більший тиск ПДВ у країні та її торговельна «відстань» від центрів емісії ВКВ, тим бідніша країна і тим менше в неї коштів на освіту та ін.).
Окреслена тема досі розглядалася на рівні глобалізації окремих підприємств, корпорацій, а не держави [1], не інструментально, а лише постфактум [2]. Дана стаття має на меті опрацювати інструментальну суть податкового, торговельного і фінансового аспектів глобалізації.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 71 | Нарушение авторских прав