Читайте также:
|
1. Час простою з причин, що не залежать від роботодавця і працівника, оплачується в розмірі не менше двох третин тарифної ставки, окладу (посадового окладу), розрахованих пропорційно до тривалості простою якщо інше не передбачено трудовим чи колективним договором.
2. Про початок простою працівник повинен попередити роботодавця чи свого керівника, інших посадових осіб.
3. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
4. Час простою, що виник у разі припинення роботи в умовах низької температури та сильного вітру, оплачується як час простою, що виник не з вини працівника.
5. Час простою з вини працівника не оплачується.
Стаття 309. Порядок оплати праці під час освоєння нового виробництва (нових видів продукції)
На період освоєння нового виробництва (нових видів продукції) роботодавець провадить працівникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк до шести місяців у порядку передбаченому колективним договором, а якщо договір не укладено ‑ локальним нормативним актом про працю, прийнятим роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом / вільно обраними представниками (представником) працівників.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав