Вивчення нативного (незабарвленого) препарату.

Приготування нативного препарату:

1.Матеріал відбирають з різних складових частин мокротиння (слизу, гною, кров’янистих ділянок) металевими паличками.

2. Матеріал розташовують на предметному склі і покривають покривним склом. Кількість матеріалу, що береться для одного препарата, повинна бути такою, щоб вона не виходила за межі покровного скла.

Проведення мікроскопії:

1. Препарат спочатку розглядають з малим збільшенням (об’єктив 8х, окуляр 10х), потім з більшим (об’єктив 40х, окуляр 10х).

2. Перегляд з малим збільшенням дає орієнтовне уявлення про якість вибраного матеріалу, про кількість тих або інших клітин та інших утворень, дозволяє швидше виявити елементи, які зустрічаються в мокротинні в невеликій кількості (еластичні волокна, спіралі Куршмана, атипові клітини). Мікроскопія з великим збільшенням необхідна для детального вивчення препарату.

Мікроскопічна оцінка.

Елементи мокротиння, що виявляються в нативному препараті, можна розділити на три основні групи: клітинні, волокнисті, кристалічні.

Клітинні елементи:

· Плоский епітелій. Поодинокі клітини зустрічаються завжди, у великій кількості при домішці слини або запальних процесах у ротовій порожнині.

· Циліндричний епітелій. Зустрічається в мокротинні у великих кількостях при гострому нападі бронхіальної астми, гострому бронхіті, гострих катаральних ураженнях верхніх дихальних шляхів.

· Альвеолярний епітелій – ці клітини багато авторів відносять до альвеолярних макрофагів. Зустрічаються при різних запальних процесах у бронхах і легеневій тканині (пневмонії, бронхіти, професійних захворюваннях легень). Макрофаги, що містять гемосидерин (стара назва «клітини серцевих пороків») зустрічаються у хворих із застійними явищами в малому колі, при інфарктах легені, крововиливах.

· Гігантські клітини – зустрічаються дуже рідко при туберкульозі.

· Пухлинні клітини – при виявленні таких клітин препарат та мокротиння піддають спеціальному ретельному цитологічному дослідженню.

· Лейкоцити - зустрічаються майже в кожному мокротинні; у слизуватому - поодинокі, у гнійному - суцільно покривають усе поле зору.

· Еритроцити – поодинокі можуть зустрічатися в будь-якому мокротинні; у великій кількості виявляються в мокротинні, забарвленному кров’ю (легенева кровотеча, інфаркт легені, пухлина легень, застійні явища в легенях та ін.)

Волокнисті утворення:

· Еластичні волокна - вказують на розпад легеневої тканини і виявляються при туберкульозі, абсцесі, новоутвореннях легень.

· Фібринозні волокна - зустрічаються при фібринозному бронхіті, туберкульозі, актиномікозі, крупозній пневмонії.

· Спіралі Куршмана - спостерігаються при легеневій патології, що супроводжується бронхоспазмом.

Кристалічні утворення:

· Кристали Шарко-Лейдена зустрічаються в мокротинні разом з еозинофілами, їх утворення пов'язують з розпадом еозинофілів і вважають продуктом кристалізації білків. Часто свіже виділене мокротиння не містить кристалів Шарко-Лейдена, вони утворюються в ньому в закритому посуді через 24-48 годин. Характерна присутність цих кристалів у мокротинні при бронхіальній астмі навіть не на висоті приступу, а в міжприступний період. Крім того, вони зустрічаються при еозинофільному бронхіті, глисних ураженнях легень, рідше при крупозній пневмонії, різних бронхітах.

· Кристали гематоідіну – є продуктом розпаду гемоглобіну, утворюються в глибині гематом і великих крововиливів, у некротизованій тканині. В препаратах мокротиння розташовуються на тлі еластичних волокон, детриту.

· Кристали холестерину – утворюються при розпаді жироперероджених клітин, затримці мокротиння в порожнинах і розміщуються на тлі детриту (туберкульоз, новоутворення, ехінококоз, абсцес).

· Кристали жирних кислот – знаходяться часто в гнійному мокротинні, утворюються при застої мокротиння в порожнинах (абсцес, бронхоектази).

Вивчення грибкової флори в мокротинні.

Інколи в пофарбованому або не пофарбованому препараті можна зустріти різні види грибів.

Дріжджові гриби роду Candida. Наявність Саndida свідчить про їх активізацію, але ще не дає підстав для діагнозу актиномікозу, який ставиться з урахуванням клінічних даних та повторних виявлень грибів.

Дріжджовий гриб роду Criptococcus – збудник бластомікозу. Проміністий гриб Aсtinomyces зустрічається в мокротинні при ураженні легень актиномікозом

4.3.7. Допоміжна література:

1. Гжегоцький М.Р. Система крові. Фізіологічні та клінічні основи. Львів. «Світ». 2001.- 145с.

2. Клімнюк С.І. Практична мікробіологія. Тернопіль «Укрмедкнига». 2004.- 385с.

3. Мікробіологія інфекційних захворювань. За ред. А.Я.Циганенка. Харків «Основа». 2002.- 215с.

4. Медицинская микробиология. Под ред. В.И.Покровского, О.К.Поздеева. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998.- 395с.

5. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. Под ред. Л.Б.Борисова. Москва «Медицина» 2000.- 150с.

Дата добавления: 2015-07-10