Легкий масаж пучки дозволяє одержати округлу краплю крові. Не слід сильно натискати на місце проколу. Обсяг краплі крові повинен становити, щонайменше, один мікролітр (1 мкл), інакше на екрані з'явиться повідомлення про помилку «Er», або результат аналізу буде невірним. Не розмазуйте краплю. Тепер можна переходити до проведення аналізу крові.
4.4.2. Алгоритм проведення аналізу:
1. Уведіть тест-смужку в прилад контактними смугами і лицьовою стороною нагору.
· Переконайтеся, що тест-смужка ввійшла до упору.
· Прилад включається та проводить коротке самотестування. Потім на екрані послідовно з'являється номер й символ «+» з одиницями виміру.
· Переконайтеся в правильності вибору одиниць виміру.
· Перевірте, чи збігається номер на екрані приладу з номером коду на флаконі тест-смужки. Якщо номер не збігається, проведіть тестування приладу.
2. Нанесіть краплю крові.
· За допомогою ручки OneThouch UltraSoft отримайте округлу краплю крові. Об’єм краплі крові повинен становити, щонайменше, 1 мікролітр.
· Коли на екрані з'явиться символ «+» піднесіть краплю до вузького каналу на верхній частині тест-смужки й утримуйте її в такому положенні.
Примітка:
· Не треба наносити кров на передній або задній край тест-смужки.
· Не треба натискати пальцем на тест-смужку.
· Не треба підносити до тест-смужки краплю крові, розмазану по поверхні тіла.
· Утримуйте краплю крові біля верхнього краю тест-смужки доти, поки контрольне поле не заповниться, і прилад не почне зворотний відлік.
· Якщо смужка не встигає заповнитися до початку зворотнього відліку, припиніть подачу крові на тест-смужку, викиньте тест-смужку і повторіть процедуру аналізу.
3. Точний результат всього за 5 секунд.
Результат аналізу рівня цукру в крові з'явиться на екрані після завершення зворотнього відліку (від 5 до 1). Результат аналізу автоматично реєструється в пам'яті приладу.
4.4.3. Оцінка одержаних показників (табл. 10).
Визначення рівня глюкози в крові необхідні при:
1 - цукровому діабеті;
2 - порушенні толерантності до глюкози;
3 - нецукровому діабеті;
4 - панкреатиті.
Таблиця 10.
Діагноз цукрового діабету і інші категорії гіперглікемії
(ВООЗ, 1999)
| Концентрація глюкози | в ммоль/л (мг/дл) | (мг/дл) | ||||
| цільна кров | плазма | |||||
| венозна | капілярна | венозна | капілярна | |||
| цукровий діабет | ||||||
| Натщесерце Через 2 год після навантаження їжею, глюкозою глюкозою або обидва показника | >6.І(> 110) > 10.0 (>180) | >6,1(>110) >11,1(>200) | >7, (> 126) >11,1(> 200) | > 7,0 (>126) > 12,2 (>220) | ||
| порушення толерантності до глюкози | ||||||
| Натщесерце Через 2 години | < 6,1(< 110) > 6,7 (> 120) і < 10,0 (< 180) | <6,1(<110) >7,8 (> 140) і <11.1(<200) 1111<11,1(<200) | < 7,0 (< 126) > 7,8 (> 140) і <11,1(<200) | < 7,0 (< 126) >8,9 (>1б0) і <12,2(<220) | ||
| порушення глікемії натщесерце | ||||||
| Натщесерце | > 5,6 (> 100) | > 5,6 (> 100) | > 6.1(> 110) | > 6,1(> 110) | ||
| Через 2 години (якщо визначається) | <6,1(<110) і < 6,7(<120) | <6,1(<110) і < 7,8 (<140) | <7,0 (< 126) і <7,8 (< 140) | <7,0 (< 126) і <8,9 (<160) | ||
Алгоритм методики проведення орального тесту толерантності до глюкози:
· проведення орального тесту толерантності до глюкози полягає в тому, що ранком натщесерце у пацієнта беруть кров із пальця для визначення вмісту цукру;
· дають випити заздалегідь приготовлений розчин 50-75 г глюкози (в залежності від ваги тіла), розчинені в 250-500 мл води, який випивається за 2-5 хвилин;
· капілярну кров із пальця беруть через кожні 30 хвилин протягом 2 годин, або через одну і дві години.
Трактування отриманих результатів.
Крім цукрового діабету (ЦД), існує ряд фізіологічних та патологічних станів, для яких гіперглікемія є також характерною: фізична робота, емоційне збудження, стрес-реакція, шок, опіки, феохромоцитома, тиреотоксикоз, акромегалія, гігантизм, синдром Кушинга, глюкагонома, соматостатинома, панкреатит, муковісцидоз, гемохроматоз, пухлина підшлункової залози,
В1-гіповітаміноз, крововилив у мозок, гострий ІМ, тяжка стенокардія, хронічні захворювання печінки та нирок, вживання кофеїну, кортикотропіну, кортикостероїдів, адреналіну, диуретиків, препаратів літію, великих доз нікотинової кислоти, похідних саліцилової кислоти, стрептоміцину.
Чинниками гіпоглікемії, окрім передозування інсуліну та цукрознижуючих препаратів, може бути захворювання підшлункової залози (інсулінома, дефіцит глюкагону), рак шлунку, фібросаркома, пухлини наднирників, тяжкі ураження паренхіми печінки, гіпопітуітаризм, адисонова хвороба, гіпотиреоз, демпінг-синдром, спадкові дефекти ферментів обміну вуглеводів, гепатоцеребральний синдром, вроджена гіпоплазія наднирників, синдром Золінгера-Елісона.
4.4.4. Можливі помилки в трактуванні одержаних показників під час їх оцінки.
Помилки можливі при:
1. Вираженому зневодненні, результат аналізу може бути помилковим.
2. Еритроцитозі (гематокрит вище 55%), анемія (гематокрит нижче 30%) можуть призвести до неправильних результатів.
3. Вживанні їжі перед проведенням аналізу, посиленні фізичні навантаження, вживання деяких медикаментів, стресові ситуації можуть призвести до помилок у визначенні цукру крові.
4.4.5. Допоміжна література:
1. Громнацкий Н.И. Диабетология. Москва. - 2002. - 256 с.
2. Майкл Т. МакДермотт. Секреты эндокринологии. - Издательства: Бином, Невский Диалект, Hanley & Belfus Inc. - 2001. - 464 с.
3. Шустов С.Б., Халимов Ю.Ш. Функциональная и топическая диагностика в эндокринологии: Научно-методическое издание. СПб.: ЭЛБИ СПб. – 2001. – 239 с.
4. Ефимов А.С., Скробонская Н.А. Клиническая диабетология. Здоров'я. -1998. - 320 с
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 138 | Нарушение авторских прав