Частина 1

Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Інформування студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

Частина 1

(Надзвичайні ситуації природного характеру,

їх медико-санітарні наслідки)

Конкретні цілі:

1.1 Пояснювати причини виникнення, шляхи попередження та подолання наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

1.2. Класифікувати надзвичайні ситуації природного характеру.

1.3. Характеризувати медико санітарні наслідки при надзвичайних ситуаціях природного характеру.

1.4. Оцінювати наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.

1.5. Запропонувати алгоритм надання першої медичної допомоги потерпілим при надзвичайних ситуаціях природного характеру.

1.6. Запропонувати алгоритм дій населення при попередженні про надзвичайну ситуацію, під час та в період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Організація змісту навчального матеріалу

Зміст теми заняття подано у вигляді тексту, який включає об’єм інформації яку повинен засвоїти студент.

В результаті вивчення теми студент повинен:

Знати:

1. Класифікацію надзвичайних ситуацій та причинами їх виникнення.

2. землетруси, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

3. Повені, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

4. Селі, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

5. Зсуви, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

6. Вітри руйнівної сили, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

7. Природні пожежі, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

8. Екологічні катастрофи, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

Вміти:

1. Класифікувати надзвичайні ситуації природного характеру у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368, та інших класифікацій.

2. Складати алгоритм надання першої медичної допомоги потерпілим

3. Надавати рекомендації, щодо дій населення та потерпілих при попередженні, підчас, та в період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Засоби для контролю:

Контрольні питання:

1. Класифікацію надзвичайних ситуацій за причинами їх виникнення.

2. землетруси, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

3. Повені, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

4. Селі, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

5. Зсуви, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

6. Вітри руйнівної сили, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

7. Природні пожежі, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

8. Екологічні катастрофи, причини виникнення, характеристика та їх медико-санітарні наслідки.

Тестові завдання.

1 Варіант

1. Магнітуда землетрусу це?

1. Отримана з сейсмограм міра зсуву ґрунту.

2. Зміни магнітного поля землі, що утворюються під час землетрусу.

3. Зміни магнітного поля землі, що передують землетрусу.

4. Швидкість розповсюдження коливань ґрунту.

5. Швидкість розповсюдження коливань ґрунту відносно магнітних полюсів Землі.

2. Яку магнітуду має найслабкіший з відчутних землетрусів?

1. 0,375

2. 0,75

3. 1,5

4. 3

5. 6

3. Якої магнітуди землетруси здатні завдавати мінімальної шкоди?

1. 0,75

2. 1,5

3. 2,25

4. 4,5

5. 9

4. Що розуміється під інтенсивністю землетрусу

1. Ступінь збитків і руйнувань у визначеному місті на поверхні землі, заподіяних землетрусом.

2. Десятковий логарифм вираженої в мікронах максимальної амплітуди цього поштовху, зробленого стандартним крутильним сейсмографом на відстані 100 км. від епіцентру.

3. Максимальну величину зсуву грунту.

4. Натуральний логарифм вираженої в мікронах максимальної амплітуди цього поштовху, зробленого стандартним крутильним сейсмографом в епіцентрі поштовху.

5. Логарифм амплітуди геометричної суми коливань цього поштовху вираженої в мікронах, визначений стандартним крутильним сейсмографом на відстані не більше 10 км. від епіцентру.

5. Скільки відсотків всіх катастроф припадає на повені?

1. 5%

2. 10%

3. 20%

4. 40%

5. 80%

6. На скільки груп можна розділити повені природного характеру в залежності від причин їх виникнення?

1. 2

2. 3

3. 4

4. 5

5. 6

7. Які повені природного характеру відносяться до І групи?

1. Спричинені випаданням значних опадів чи інтенсивним таненням снігу.

2. Виникають під дією сильного вітру.

3. Зумовлені підводними землетрусами і виверженням підводних чи острівних вулканів.

4. Виникають в результаті підводного випробування атомної зброї.

5. Виникають в наслідок руйнування гребель, дамб, шлюзів.

8. Які повені природного характеру відносяться до ІІ групи?

1. Спричинені випаданням значних опадів чи інтенсивним таненням снігу.

2. Виникають під дією сильного вітру.

3. Зумовлені підводними землетрусами і виверженням підводних чи острівних вулканів.

4. Виникають в результаті підводного випробування атомної зброї.

5. Виникають в наслідок руйнування гребель, дамб, шлюзів.

9. Які повені природного характеру відносяться до ІІІ групи?

1. Спричинені випаданням значних опадів чи інтенсивним таненням снігу.

2. Виникають під дією сильного вітру.

3. Зумовлені підводними землетрусами і виверженням підводних чи острівних вулканів.

4. Виникають в результаті підводного випробування атомної зброї.

5. Виникають в наслідок руйнування гребель, дамб, шлюзів.

10. За складом селевої маси селі поділяються на:

1. Грязекаммінні, водокамінні, вододеревинні.

2. Водоснігові, грязекаммінні, водокамінні.

3. Водопилові, водоснігові, грязекаммінні, водокамінні.

4. Водопилові, водокамінні, вододеревинні.

5. Грязьові, пісчані, водокамінні.

2 Варіант

1. Ураган це:

1. Вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість.

2. Вітер руйнівної сили, що має 5 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість.

3. Вітер руйнівної сили, що має 5 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість.

4. Вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта та триває не більше кількох хвилин.

5. Вітер руйнівної сили, що має швидкість 30 – 40 км/год. і велику тривалість.

2. Яка швидкість руху повітря в урагані?

1. 10 – 20 км/год.

2. 30 – 40 км/год.

3. 50 – 60 км/год.

4. 60 – 70 км/год.

5. понад 120 км/год.

13. Яка швидкість руху повітря в смерчі?

1. 10 м/с.

2. 30 м/с..

3. 50 м/с.

4. 60 м/с.

5. 100 м/с.

4. Оптимальні умови для сходження снігової лавини на схилах з крутістю більш ніж:

1. 5-10º

2. 15 – 20º

3. 20 – 30º

4. 30 – 40º

5. 50 – 60º

5. Яка кількість природних пожеж виникає щорічно в світі?

1. 1000000

2. 2200000

3. 3300000

4. 4400000

5. 5500000

6. Яка швидкість руху снігової лавини?

1. 10 – 20 км/год.

2. 30 – 40 км/год.

3. 70 – 100 км/год.

4. 150 - 200 км/год.

5. понад 250 км/год.

7. До топологічних катастроф відносять:

1. Повені, селі, снігові лавини.

2. Землетруси, зсуви, море хвилювання.

3. Бурі, урагани, пожежі.

4. Зсуви, повені селі.

5. Бурі, землетруси, пожежі.

8. До тектонічних катастроф Відносяться:

1. Повені, селі, снігові лавини.

2. Бурі, урагани засухи.

3. Землетруси, зсуви, виверження вулканів.

4. Землетруси, повені, селі.

5. Бурі, урагани, тайфуни, цунамі.

9. За даними світової статистики на долю землетрусів припадає:

1. 10 % усіх природних катастроф.

2. 15 % усіх природних катастроф.

3. 20 % усіх природних катастроф.

4. 25 % усіх природних катастроф.

5. 30 % усіх природних катастроф.

10. За даними світової статистики на долю повенів припадає:

1. 10 % усіх природних катастроф.

2. 15 % усіх природних катастроф.

3. 20 % усіх природних катастроф.

4. 25 % усіх природних катастроф.

5. 40 % усіх природних катастроф.

Ситуаційні завдання.

1. На території Чернігівської області Козелецьго р-н. біля села Т. відбулась лісова пожежа. Висота горіння не перевищувала 1,5 метра заввишки. Пожежа перекинулась на сільські будинки в результаті чого згоріло 2 будинку (в селі 30 будинків). Одна людина загинула двоє госпіталізованих. Без житла залишилось 9 чоловік.

Вкажіть відповідно до класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368) рівень НС за поширеністю за кількістю загиблих, кількістю постраждалих, кількістю населення з порушеними нормальними умовами життєдіяльності. Класифікуйте цю пожежу відповідно до класифікацій пожеж. Запропонуйте заходи щодо попередження виникнення, та дії при евакуації. Охарактеризуйте медико-санітарні наслідки пожеж.

2. На території Чернігівської області біля села Л. відбулась лісова пожежа. Горіли крони дерев. Пожежа перекинулась на сільські будинки в результаті чого згоріло 20 будинку (в селі 35 будинків). 7 чоловік загинуло 15 госпіталізованих. Без житла залишилось 60 чоловік.

Вкажіть відповідно до класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368) рівень НС за поширеністю за кількістю загиблих, кількістю постраждалих, кількістю населення з порушеними нормальними умовами життєдіяльності. Класифікуйте цю пожежу відповідно до класифікацій пожеж. Запропонуйте заходи щодо попередження виникнення, та дії при евакуації. Охарактеризуйте медико-санітарні наслідки пожеж.

Практичні завдання:

1. Дайте визначення поняття «стихійне лихо».

2. Приведіть класифікацію і приклади придобних катастроф.

3. Вкажіть класифікацію землетрусів за міжнародною шкалою Ріхтера.

4. Вкажіть причини виникнення уражень постраждалих при землетрусах.

5. Вкажіть структуру уражень постраждалих при землетрусах.

6. Вкажіть зони затоплення територій, залежно від швидкості течії води, висоти хвилі і відстані між гідроспорудою та населиними пунктами при повені.

7. Вкажіть структуру уражень постраждалих при повенях.

8. Дайте визначення поняття «сель».

9. Вкажіть причини виникнення селю

10. Дайте визначення поняття зсув.

Додатки:

Класифікація надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення

Науково-технічний прогрес не тільки сприяє підвищенню виробництва, покращенню умов праці та росту добробуту населення, але й збільшує ризик виникнення аварій на об’єктах господарювання. Величезне регіональне навантаження промисловими та енергетичними об’єктами збільшує ймовірність виникнення аварій і катастроф, збитки від яких можна порівняти із збитками внаслідок воєнних конфліктів.

Забезпечення національної безпеки є невід’ємною функцією кожної держави як суспільного утворення, покликаного гарантувати сприятливі умови для життя і діяльності її громадян. Оцінка загального стану техногенно-екологічної безпеки є фундаментом, на якому будується стратегія державної політики в галузі захисту населення і територій України від надзвичайних ситуацій (НС).

Проблеми попередження та ліквідації медичних наслідків НС техногенного та природного характеру з метою збереження життя та здоров’я людей, є однією зі складових національної безпеки.

Майже третину всіх промислових об’єктів становлять підприємства пов’язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухонебезпечних та вогненебезпечних речовин. За умов економічної кризи, браку коштів, дуже повільно і несвоєчасно здійснюється оновлення або заміна застарілих основних виробничих фондів, рівень зношення обладнання яких наближається до критичного. Все це збільшує вірогідність виникнення техногенних небезпек.

Техногенні та природні процеси можуть привести до виникнення аварій, катастроф і, як наслідок їх, до надзвичайної ситуації на окремому об’єкті чи території.

Аварія – вихід із ладу, руйнування споруд, будівель, обладнання, транспортних засобів та порушення виробничого чи транспортного процесу в наслідок чого на об’єкті чи певній території створюється загроза для життя та здоров’я людей.

Катастрофа – раптова, швидкоплинна подія викликана силами природи чи діяльністю людини, що спричинила чисельні людські втрати, завдала шкоду або загрозу здоров’ю значній кількості людей, викликала руйнування чи знищення об’єктів та інших матеріальних цінностей у значних розмірах, а також спричинила шкоду довкіллю.

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, що призвела чи може призвести до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Надзвичайна ситуація для охорони здоров’я – обставина, що виникла раптово, при якій можливості органів та закладів охорони здоров’я з попередження та ліквідації медичних наслідків НС не відповідають існуючим можливостям і вимагають залучення додаткових медичних сил та засобів ззовні чи суттєвої зміни повсякденних форм та методів роботи.

Таблиця 1.

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368)

1. За рівнем

Рівень НС	Поширеність НС	Кількість загиблих	Кількість постраждалих	Кількість населення з порушеними нормальними умовами життєдіяльності
Державний	1.На територію інших держав.   2.Двох або більш регіонів	Понад 10 осіб.   Понад 5 осіб	Більше 300 осіб   Понад 100 осіб	Понад 50 тисяч осіб на тривалий час (більш 3-х діб). Понад 10 тисяч осіб на тривалий час (більш 3-х діб).
Регіональний	1.На територію двох або більш регіонів (міст обласного значення)	3-5 осіб	50-100 осіб	1-10 тис. на тривалий час
Місцевий	1.За межі потенційно-небезпечного об’єкту, загрожує довкіллю сусіднім населеним пунктам	1-2 особи	20-50 осіб	100-1000 осіб
Об’єктовий	Непідпадає під названі вище визначення

2. Відповідно до причин походження НС поділяються на:

а) НС техногенного характеру:

транспортні аварії, пожежі, вибухи, аварії з викидом СДОР або РР на об’єктах економіки, на системах життєзабезпечення, в системах зв’язку, телекомунікацій, електроенергетичних системах, на очисних спорудах, наявність в навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК, раптове зруйнування споруд, гідродинамічні аварії.

б) НС природного характеру:

геологічні, метереологічні, гідрологічні (морські, прісноводні), пожежі в природних екосистемах, інфекційна захворюваність людей, отруєння людей, інфекційні захворюваність чи масова загибель сільськогосподарських тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

в) НС соціально-політичного характеру:

збройні напади, захоплення і утримання важливих об’єктів або реальна загроза вчинення таких акцій, замах на керівників держави та народних депутатів України, напад, замах на членів екіпажу повітряного, морського, річкового судна, викрадення, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті, знищення або викрадення з різних об’єктів зброї, боєприпасів, бронетехніки, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об’єктах військового призначення з викидом уламків реактивних та звичайних снарядів.

Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.

Стихійне лихо – це явище природи, яке виникає раптово і призводить до різкого порушення нормальної діяльності населення, ураження та загибелі людей, знищення матеріальних цінностей. Стихійному лиху властиві загальні риси: великий просторовий розмах, значний вплив на навколишнє середовище, сильний психологічний вплив на людину.

Визначають 3 групи природних катастроф:

- тектонічні катастрофи (землетруси, морехвилювання, зсуви, виверження вулканів)

- топологічні катастрофи (повені, селі, снігові лавини та інші)

- метеорологічні катастрофи (бурі, урагани, засухи, пожежі)

Дата добавления: 2015-10-16