Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Передмова

Читайте также:
  1. ПЕРЕДМОВА
  2. Передмова
  3. Передмова
  4. Передмова
  5. ПЕРЕДМОВА
  6. ПЕРЕДМОВА
  7. ПЕРЕДМОВА

ІСТОРІЯ РОСІЇ

XIX - початку XX століття

Навчальний посібник

Львів

Видавництво^*^ Львів


УДК 94(470+571)"18/1917"(075.8)

ББК ТЗ(4РОС)5я73

П49

Науковий редактор:

Крикун М. Г. - д-р іст. наук, проф.

кафедри історії слов'янських країн

Львівського національного університету імені Івана Фрака

Рецензенти:

Баран 3. А. - канд. іст. наук, доц. кафедри нової та новітньої історії

Львівського національного університету імені Івана От-.г.і:

Стеблій Ф. І. - канд. іст. наук, завідувач відділу нової історії України

Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України;

Трофимович В. В. -д-р іст. наук, проф., завідувач каіе^г:: .;т:г:ї

Національного університету "Острозька академія"

Рекомендовано до друку Вченою радою історичного факультету Львівського національного

університету імені Івана Франка (протокол № 4 від 17 жовтня 2007року)


На обкладинці використано картину І. Рєпіна "Орач. Л. Толстой на ріллі" (1887)


 


 


П49


ПолещукТ.

Історія Росії XIX - початку XX ст.: Навч. посіб. - Львів: ПАІС. 2008. -400 с, іл., мапи.

I8ВN 978-966-1585-03-3

У центрі історичного опису - модернізаційні перетворення в Росії: роз­виток державних структур, економіки, соціальних відносин, культурного жит­тя. Провідними темами посібника стали: взаємини між владою і російською інтелігенцією, які значною мірою і визначили суперечливість соціальних та політичних подій російської історії у XIX - на початку XX ст.; територі­альна експансія та міжнародне становище Росії; національне питання і націо-творчі процеси серед народів імперії; еволюція багатоукладної економіки та со­ціальної сфери; перетворення на різних рівнях і напрямах .духовної культури.

Для студентів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією Росії.

ББК ТЗ(4РОС)5я73

Це дослідження й публікація підтримані грантом

Американської ради вчених товариств

ТІ1І8 гезеагсЬ ргсуесі апсі риЬНсаІіоп \уаз зиррогіесі Ьу а §гапІ ггот

ІЇге Атегісап Соїтсії ої"Ьеагпео! Восіегіез


 


І8В^ 978-966-1585-03-3© Полещук Т., 2008

© ПАІС, 2008


 


Зміст

Передмова........................................................................................................................................ 5

Вступ................................................................................................................................................... 7

Перелік мап..................................................................................................................................... 10

Частина 1. Росія в першій половині XIX ст............................................................................ 11

Розділ 1.Влада і суспільство...................................................................................................... 11

1. Правління Павла І: свавілля чи реформи......................................................................... 11

2. Державний лібералізм Олександра І: наміри та реальність............................................. 17

3. Освічені кола і політичний курс Олександра 1................................................................. 29

4. Микола І: самодержавно-бюрократична модель державних перетворень..................... 36



5. Громадська думка і суспільні течії в часи Миколи 1....................................................... 47

Розділ 2.Зовнішня політика....................................................................................................... 57

1. Росія і наполеонівська Франція......................................................................................... 58

2. Європейська політика Миколи 1....................................................................................... 71

3. Східне питання.................................................................................................................... 75

4. Завоювання Кавказу............................................................................. ,............................ 79

5. Кримська війна.................................................................................................................... 86

Розділ3. Економіка та соціальне життя..................................................................................... 90

1. Територія і населення.......................................................................................................... 90

2. Економіка............................................................................................................................ 92

3. Соціальна структура................................................ ,.......................................................... 98

4. Сім'я та сімейні стосунки.................................................................................................. 106

Загрузка...

5. Закони, суди та система покарань.................................................................................... 109

Розділ 4.Національне питання і пробудження націй.............................................................. 112

1. Західний край..................................................................................................................... 115

2. Балтійський край............................................................................................................... 133

3. Волго-Уральський регіон................................................................................................. 136

4. Сибір.................................................................................................................................. 139

5. Закавказзя................................................................................... :..................................... 140

Розділ5. Культура..................................................................................................................... 144

1. Освіта................................................................................................................................. 145

2. Преса, книговидавнича справа......................................................................................... 145

3. Наука.................................................................................................................................. 146

4. Художня культура............................................................................................................ 148

Частина 2. Росія в другій половині XIX ст............................................................................. 157

Розділ 1.Влада: від ліберальних реформ до консервативної стабілізації............................. 157

1. Олександр II: вибір нового державного курсу............................................................... 158

2. Скасування кріпосного права. Селянська реформа....................................................... 160

3. Реформи в інших сферах державного і суспільного життя........................................... 167

4. Олександр III: політика "контрреформ".......................................................................... 178

Розділ 2.Громадська думка і суспільний рух......................................................................... 186

1. Опозиційні настрої початку 60-х років............................................................................ 186

2. Революційне народництво................................................................................................ 189

3. Ліберальне народництво............................................................................ ,...................... 195

4. Земський рух..................................................................................................................... 196

5. Пореформене слов'янофільство...................................................................................... 197

Розділ 3.Зовнішня політика...................................................................................................... 199

1. Скасування обмежувальних умов Паризького мирного договору 1856 р................. 199


2. Росія і балканська криза середини 70-х років.

Російсько-турецька війна 1877-1878 р.............................................................................. 203

3. Взаємини Росії з європейськими державами

у 80-ті - на початку 90-х років XIX ст............................................................................... 206

4. Політика на Далекому Сході й у Тихому океані........................................................... 209

5. Завоювання Казахстану і Середньої Азії....................................................................... 212

Розділ4. Економіка та соціальні відносини............................................................................ 216

1. Економічний розвиток.................................................................................................... 217

2. Населення. Міста.............................................................................................................. 225

3. Соціальна структура........................................................................................................ 228

4. Сім'я та сімейні стосунки................................................................................................. 232

Розділ5. Національне питання та національні рухи............................................................... 234

1. Західний край.................................................................................................................... 236

2. Балтійський край.............................................................................................................. 251

3. Поволжя, Урал та Сибір.................................................................................................. 255

4. Кавказ............................................................................................................................... 259

5. Казахстан і Середня Азія................................................................................................. 263

Розділ6. Культура.................................................................................................................... 267

1. Освіта.......................................................................................................... :.................... 267

2. Преса і книговидання....................................................................................................... 268

3. Наука................................................................................................................................. 270

4. Художня культура........................................................................................................... 273

Частина 3. Росія на початку XX ст......................................................................................... 281

Розділ1. На зламі ХГХ-ХХ ст................................................................................................ 281

1. Микола II: перед викликом часу.................................................................................... 281

2. Опозиційні рухи............................................................................................................... 291

3. Зовнішня політика........................................................................................................... 296

Розділ 2.1905-1907 роки: революція і реформи.................................................................... 303

1. "Кривава неділя" і наростання революційних настроїв................................................ 303

2. Маніфест 17 жовтня 1905 р.

Нова редакція "Основних законів Російської імперії"..................................................... 305

3. Політичні партії................................................................................................................ 308

4.1 та II Державні думи. П. Столипін................................................................................. 317

5. Національні рухи............................................................................................................. 322

Розділ3. Між революцією і Світовою війною (1907-1914).................................................. 329

1. Влада і суспільство.......................................................................................................... 329

2. Економіка та соціальні відносини................................................................................... 339

3. Зовнішня політика............................................................................................................ 344

Розділ 4. Культура.................................................................................................................... 349

1. Освіта................................................................................................................................ 350

2. Преса та книговидання.................................................................................................... 351

3. Наука................................................................................................................................. 352

4. Художня культура........................................................................................................... 353

Розділ 5.Росія в Першій світовій війні (1914-1917).............................................................. 360

1. Вступ у війну.................................................................................................................... 362

2. Кампанія 1915 р............................................................................................................... 366

З.Росія 1916 р....................................................................................................................... 368

4. Лютнева революція 1917 р. в Петрограді. Падіння монархії Романових................... 374

Хронологія основних подій...................................................................................................... 379

Вибрана бібліографія................................................................................................................ 389


Передмова

Посібник з історії Росії XIX - початку XX ст. став результатом трива­лого викладання лекційних і спеціальних курсів з російської історії на істо­ричному та філологічному факультетах Львівського національного універ­ситету імені Івана Франка. Тому безпосередньо призначений для студентів історичних та інших гуманітарних спеціальностей університетів, які вивча­ють нормативний курс "Історія Росії та СРСР".

Пропонована версія історії Російської імперії ґрунтується на тому, що російський історичний процес, хоча і містив низку ознак, унікальних для східноєвропейського, а точніше - євразійського регіону, загалом збігався з основними напрямами світового розвитку, тобто переходом до індустріаль­ної цивілізації з характерними для неї лібералізацією і демократизацією всіх суспільних відносин, науково-технічним прогресом і перемогою ринкової економіки. Однак у Росії, яка помітно відставала від розвинених країн Захо­ду, елементи нової цивілізації насаджувала головно "згори" самодержавна влада, що прагнула зберегти свої позиції на міжнародній арені і всередині країни. Системним перетворенням у Росії перешкоджали деспотичні традиції самодержавного ладу, соціальний егоїзм та інертність дворянства, запізні-лий розвиток буржуазії, некомпетентність і корумпованість бюрократії, непе­рервні війни, хронічні фінансові труднощі уряду, неосвіченість народних мас тощо. Тому шлях російських реформаторів був тернистий і часто трагічний, назрілі перетворення неминуче запізнювалися, а сама модернізація була по­верхова, не торкнулася глибинних пластів народного життя.

Посібник складається з трьох частин, які дають змогу, з одного боку, вказати на етапи модернізаційного поступу Росії, а з іншого - на кожному з них проаналізувати історичний розвиток у різних площинах: політичній, еко­номічній, соціальній, культурній тощо. Перша частина охоплює історичні події від кінця XVIII до середини XIX ст. Зі смертю Миколи І і поразкою Росії в Кримській війні закінчився тривалий етап розвитку Росії, розпоча­тий перетвореннями Петра І. "Великі реформи" 60-70-х років XIX ст. дали імпульс радикальним зрушенням у всіх сферах соціально-економічного, сус­пільно-політичного та культурного життя країни (друга частина посібника). Неспроможність самодержавної влади адекватно реагувати на вимоги часу на зламі ХІХ-ХХ ст. спричинила революційну кризу, яка закінчилась Лют­невою революцією і розпадом Російської імперії (третя частина посібника).

Кожна з частин посібника побудована за тематичним принципом. У всіх частинах центральною темою є взаємини влади та освіченого суспіль­ства. Тому в окремих розділах йдеться про зміст й основні напрями держав­ної політики, про ставлення освіченого суспільства до дій влади. Російське самодержавство прагнуло зберегти свої позиції не лише за допомогою кон­сервативних заходів, а й проводячи реформи, які державна влада розглядала як спосіб запобігти революції і не відстати в розвитку від європейських кра-


Передмова


їн. Російська інтелігенція, хоч і вихована на західних ідеях гуманізму і свобо­ди, сприймала їх догматично, відмовляючись від пошуку діалогу з владою, а найрадикальніша її частина обирала екстремістські методи боротьби з урядом.

Упродовж XIX - початку XX ст. Російська імперія вела активну зов­нішню політику, спрямовану на зміцнення свого статусу великої держави. Тому в усіх частинах посібника вагоме місце відведено різноманітним зов­нішньополітичним акціям Росії, її впливові на світову політику.

У розділах, присвячених еволюції економіки в процесі модернізації країни, йдеться про зміни в її секторах (аграрному, промисловому, торго­вельному тощо), аналізуються різні форми багатоукладної економіки, від­значаються регіональні особливості, акцентується на ролі держави в еконо­мічному житті тощо. Характеризуючи зміни в соціальній структурі населення, наголошується на тому, що до початку XX ст. у Росії зберігався становий поділ (дворяни, духовенство, міські та сільські мешканці), хоча і сформува­лися нові, характерні для індустріально-буржуазної епохи, верстви: підпри­ємці, наймані робітники, представники інтелектуальної праці тощо.

Росія була поліетнічною державою, і виникнення модерних націй та масовий національний рух на початку XX ст. стали однією з головних при­чин внутрішньої слабкості й розпаду імперії. Тому в окремих розділах кож­ної з частин ідеться про національне питання в політиці влади та національ­ні рухи неросійських народів.

Розділи, присвячені проблемам культурного життя, містять сюжети про зміни в освіті, досягнення в науці, про книговидання, бібліотечну спра­ву. В нарисах про розвиток літератури і художнього мистецтва розглянуто надбання російської національної культури.

Посібник містить хронологію основних подій, історико-географіч-ні карти, ілюстрації, вибрану бібліографію. Календарні дати (дні та місяці) подано за старим стилем; зовнішньополітичні події датовано за старим і за новим (у дужках) стилем. До запровадження метричної системи мір у Росії використовували таку систему мір ваги і довжини: 1 пуд = 16,38 кг; 1 деся­тина = 1,0925 га; 1 верста = 1,0668 км. Назви територіально-адміністратив­них одиниць, міст, установ тощо відповідають назвам часів їх перебування у складі Російської імперії. Для більшості неросійських народів викорис­тано сучасні назви націй та їх етнічних територій, в окремих випадках подано подвійні назви.

Висловлюю щиру вдячність усім, хто спричинився до появи цього по­сібника: студентам, колегам з кафедри історії слов'янських країн та історич­ного факультету (особливо - проф. Леонідові Зашкільняку та проф. Яросла­вові Грицаку), науковому редакторові проф. Миколі Крикуну, літературному редакторові доц. Мирославі Приході, рецензентам, працівникам видавництва "ПАІС", а також Американській раді вчених товариств (АСТ8) за фінансову підтримку.


 


Вступ

Московська поліетнічна держава, що постала з Великого князівства Московського у ХІУ-ХУ ст., до кінця XVII ст. вичерпала можливості роз­витку в рамках традиціоналізму і перед викликом Заходу потребувала ради­кальних змін. Реформи Петра І (1682-1725) стали відповіддю на ці потреби. Через реформи було створено нову, засновану на бюрократичних принципах, ефективнішу систему управління країною, сучасну армію і флот. Реоргані­зовано також соціальну структуру, господарство і фінансову систему; закла­дено основи світської освіти й науки, відбулися зміни в побуті та культурі. Водночас підсумки і наслідки реформ загалом були внутрішньо суперечли­вими. Здійснювані переважно насильницькими методами перетворення було спрямовано передусім на створення воєнізованої поліцейської держави з жорст­кою соціальною ієрархією. Територіальна експансія, мотивована різними чин­никами, стане одним із головних виявів могутності цієї держави. Через ре­форми було збережено і зміцнено інститут кріпосництва. Кріпосне право було потрібне, щоб зміцнювати владу держави над підданими, але воно по­ступово ставало і головним ворогом держави, тому що виснажувало її сили, гальмувало подальшу модернізацію країни. Водночас реформи творили осно­ви станової організації, тобто деякої самостійності окремих соціальних корпо­рацій і, відповідно, початки громадянського суспільства з його повагою до закону, прав і свобод громадянина. Так закладався конфлікт між державно-поліцейським та становим елементами суспільно-політичної системи країни.

Від часу реформ Петра І російське суспільство жило немовби в різних історичних епохах: для однієї його частини час зупинився, завмер, і серед­ньовіччя продовжилося на багато десятиріч, для іншої - почався Новий час, відлік якого йшов за європейським годинником. Живучи в різних вимірах, сповідуючи різні цінності, представники цих двох частин російської спіль­ноти говорили різними мовами і щораз більше віддалялись один від одного. Однак вони були пов'язані між собою багатьма нерозривними нитками, були взаємозалежними і відчували вплив цієї взаємозалежності. Саме тут потрібно шукати коріння російської інтелігенції, джерела революційного радикалізму і непримиренність у боротьбі з власною державою.

Наступники Петра І, особливо Катерина II (1762-1796), продовжили курс на модернізацію країни і частково скорегували негативні наслідки пет-ровських перетворень. Катерина II не лише спробувала здійснити деякі рефор­ми в тій чи тій сфері, а й реалізувати науково обґрунтований план послідовних і взаємопов'язаних перетворень, заснований на новітніх досягненнях соціаль­но-правової думки. У центрі цього ліберального за своїм змістом плану була ідея трансформації політичного ладу Росії в "законну", легітимну монархію, яка спиралася на міцний фундамент "обов'язкових" законів і станову органі­зацію суспільства. Важливого значення набула уніфікація системи управління


Вступ


по всій території імперії, створення міцної вертикалі виконавчої влади поряд з перерозподілом владних повноважень між центром і провінцією. Формувалися і відігравали дедалі більшу роль органи станового управління. Відбувалися ре­форми в освіті, культурі тощо. Водночас щораз більше давалося взнаки кріпос­ництво, яке блокувало найважливіші перетворення і в соціальній, і в політич­ній, і в економічній сферах. Ні будівництво нових заводів, ні зростання обсягів торгівлі й торговельних капіталів не могли принципово змінити ситуації, бо в основі розвитку економіки лежала малоефективна праця кріпосних. Величезна держава, стурбована пошуком засобів для своєї життєздатності, виявлялася спроможною підтримувати лише галузі, які працювали на війну.

Наприкінці XVIII ст. Росія перетворилася на євроазійську країну з на­селенням 37,4 млн осіб і площею 16,6 млн кв. км, що охоплювала величезні простори - від Балтійського моря до Тихого океану, від Північно-Льодо-витого океану до Криму, Кавказьких гір і Казахстану. Завдяки територіаль­ній експансії значно збільшилися природні ресурси Росії, і до початку XIX ст. переважна частина населення проживала в сприятливіших для хліборобства лісостеповій і степовій зонах, що позитивно позначилося на розвиткові еко­номічного потенціалу країни.

Експансія посилила багатоетнічний характер імперії. За різними даними, росіяни становили від 53 до 48,9% населення країни і тільки разом з україн­цями (майже 20%) та білорусами (майже 8%), яких сприймали органічними час­тинами російського народу, творили більшість. На західних теренах країни та­кож проживали поляки (майже 6%), євреї (1,4%), литовці (2%), латиші (1,8%), естонці (1,2%) та ін. Величезні простори від Волги до Арктики заселяли тюр­комовні народи (татари, чуваші, башкири, якути тощо), які разом становили приблизно 4% населення країни. Область поширення фіно-угорських народів -мордви, черемисів (марійців), вотяків (удмуртів) - охоплювала Поволжя, північ Європейської Росії, Урал. їхня кількість становила на кінець XVIII ст. майже 3%.

Росія відзначалася і релігійною неоднорідністю. Більшість населення дотримувалася православної віри. Від офіційного православ'я відокремилися старообрядці (старовіри). У західних губерніях було поширено католицтво, у Балтиці - протестантство. Велика група народів (татари, башкири та ін.) визнавала іслам, а калмики в низинах Волги і буряти Забайкалля - буддизм. Численні поволзькі, північні та сибірські народи зберігали традиційні родо­племінні (язичницькі) вірування. З подальшою модернізацією в поліетнічній Російській державі з'являться умови для формування національних рухів завойованих і приєднаних неросійських етносів, які стануть потужним ви­кликом єдності імперії.

Росія була переважно аграрною країною, з економікою, що ґрунтува­лася на великому землеволодінні й кріпосному праві. Земля належала дер­жаві, церкві та дворянам. Майже 90% населення становили селяни. Державні селяни, ремісники і купці сплачували різноманітні податки й повинності (тяг­ло) на користь держави. Поміщик-дворянин (чи монастир) виступав стосов-


 


 


 

 


Вступ

но кріпосного селянина як майже повновладний господар, суддя, і навіть мав право продати його разом із землею або окремо без неї. Усе життя кріпосних, державних та інших категорій селян було регульоване правила­ми, традиціями й звичаями сільської громади (общини).

Визначальним елементом російського політичного життя була само­державна монархія, головну опору якої становило поліетнічне дворянство (частка дворян у соціальній структурі населення країни наприкінці XVIII ст. не перевищувала 2%). Бюрократія перетворилася на самодостатню силу, ста­ла могутньою опорою абсолютистської влади. Росія мала численну й добре озброєну армію, упродовж XVIII ст. здобула вагомі перемоги над шведами, турками, німцями, австрійцями та французами.

Одначе Росія володіла лише силовими і кількісними показниками: об-ширною територією, значною кількістю населення, військовою промисловістю, сильною централізованою владою, потужною армією. Передові країни Європи, насамперед Велика Британія і Франція, забезпечували статус великих держав іншими показниками: економічна та військова могутність цих країн будувалася на нових суспільних відносинах, в основі яких - права і свободи людини, гро­мадянське суспільство, конституційні інституції.


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА | Основной теоретический материал к данной теме. | Основной теоретический материал к данной теме. | Модуль 2. Дидактическая система как целостная система | Основной теоретический материал к данной теме. | Проектные задания для самостоятельной работы. | Основной теоретический материал к данной теме. | Проектные задания для самостоятельной работы. | Основной теоретический материал к данной теме. | Проектные задания для самостоятельной работы. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Переваги застосування інсулінових помп| Правління Павла І: свавілля чи реформи

mybiblioteka.su - 2015-2019 год. (0.025 сек.)