Міжнародний банківський переказ

Міжнародний банківський переказ — це рух коштів в іноземній валюті, який здійснюється з ініціативи і за рахунок переказодавця від банку, що його обслуговує, до банку - кореспондента з метою зарахування їх на рахунок іноземного отримувача (бенефіціара) з визначенням способу відшкодування банку-платнику визначеної ним суми.

Банківські перекази здійснюється в безготівковій формі на підставі платіжних доручень, що адресуються одним банком іншому (іноді з використанням банківських чеків або інших платіжних документів). Але комерційні або товаросупроводжувальні документи (рахунки-фактури,транспортні та інші документи) спрямовуються при цій формі розрахунків від експортера до імпортера напряму, минаючи банки.

Платіжне доручення в іноземній валюті — це розрахунковий документ, який містить доручення клієнта уповноваженому банку, що його обслуговує, переказати кошти в іноземній валюті на користь бенефіціара.

"Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів",
затверджене постановою Правління НБУ від 28 липня 2008 р. № 216, містить загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами, порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначення особливостей здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті.

Вимоги цього Положення не поширюються на:

· операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснені за допомогою міжнародних систем грошових переказів (Western Union, Money Gram тощо);

· операції, які здійснюються за дорученням інших банків;

· операції з використанням спеціальних платіжних засобів.

Платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до уповноваженого банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремому договорі з платником).

Вищевказане Положення встановлює такий порядок оформлення платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах.

1. Платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов'язково має містити такі реквізити:

код платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах відповідно до Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.1998 р. № 1024;

назву документа - "Платіжне доручення в іноземній валюті" або "Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах";

номер платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (може містити цифри та літери);

дату складання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує платника (назви країни і міста);

повне або скорочене найменування платника, що збігається з найменуванням платника, яке заявлене ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки [для фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові (якщо воно є) і документ, що посвідчує особу (серія, номер, дата, ким виданий, адреса за місцем проживання)], його місцезнаходження (назви країни і міста);

номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, з якого здійснюється переказ коштів або банківських металів;

цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 р. № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 р. № 378);

суму переказу або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою);

суму переказу або масу банківських металів у тройських унціях і назву іноземної валюти або виду банківського металу словами;

найменування одержувача (далі бенефіціар) [для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові (якщо воно є)], його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) та номер рахунку [або номер міжнародного банківського рахунку (IBAN)], на який перераховуються кошти або банківські метали (для бенефіціара - фізичної особи, який не має рахунку, цей реквізит може не заповнюватися);

найменування та місцезнаходження банку бенефіціара;

комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) уповноваженого банку й інших банків за переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або бенефіціара (BEN), або платника та бенефіціара (SHA), надається право уповноваженому банку утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення платника;

призначення платежу;

код операції (чотири символи) за стандартною класифікацією платіжного балансу (заповнюється платником або уповноваженим банком, що його обслуговує);

код країни бенефіціара (три символи) відповідно до його місцезнаходження або країни реєстрації (заповнюється платником або уповноваженим банком, що його обслуговує);

ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитка печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис);

резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та бенефіціара резидентність словами "резидент" чи "нерезидент" під час переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.

2. Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

3. Найменування та місцезнаходження банку бенефіціара, найменування бенефіціара, номер його рахунку в платіжному дорученні в іноземній валюті мають відповідати реквізитам, що зазначені в документах, які подаються до уповноваженого банку разом з платіжним дорученням в іноземній валюті для здійснення уповноваженим банком валютного контролю за правомірністю переказу іноземної валюти з рахунку платника.

4. Уповноважений банк не має права робити виправлення в платіжному дорученні в іноземній валюті або банківських металах, яке подане платником, за винятком випадку зміни з ініціативи уповноваженого банку (виключно в разі реорганізації, зміни системи обліку в уповноваженому банку, виконання ним вимог нормативно-правових актів Національного банку) номера рахунку платника, найменування та коду уповноваженого банку, що обслуговує платника, та/або в разі зміни, неправильного зазначення платником коду операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, коду країни бенефіціара.

5. Платник для переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів у межах уповноваженого банку може не зазначати в платіжному дорученні в іноземній валюті або банківських металах код операції, код країни бенефіціара та комісійні.

6. Уповноважений банк зобов'язаний надати платникові інформацію про витрати під час здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, можливі строки здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, SWIFT-код (BIC - код) банку, а також номер міжнародного банківського рахунку (IBAN), якщо він його має.

Порядок подання та відкликання платником платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах та його виконання уповноваженим банком передбачає наступне.

1. Уповноважений банк приймає до виконання платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах протягом 30 календарних днів, починаючи з дня його оформлення.

2. Відповідальний виконавець уповноваженого банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах дати надходження і виконання цього документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа уповноваженого банку. Уповноважений банк має право не проставляти дату надходження платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах, якщо вона збігається з датою його виконання.

3. Уповноважений банк не приймає до виконання платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах, у якому є підчищення, закреслені слова або будь-які інші виправлення, а також якщо текст цього документа неможливо прочитати внаслідок його пошкодження.

4. Платник має подати до уповноваженого банку разом із платіжним дорученням в іноземній валюті оригінали документів та їх копії або лише копії документів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, які потрібні уповноваженому банку для здійснення валютного контролю за правомірністю переказу іноземної валюти з рахунку платника.

Відповідальний виконавець уповноваженого банку робить відмітку на цих документах, яка має містити дату здійснення переказу іноземної валюти, її суму та код (цифровий або літерний код іноземної валюти відповідно до Класифікатора), і засвідчує її своїм підписом та відбитком штампа уповноваженого банку, що обслуговує платника.

Платник має право не надавати документи, які є підставою для здійснення переказу, якщо він здійснює переказ у межах України зі свого поточного або вкладного (депозитного) рахунку з метою поповнення свого поточного (карткового) або вкладного (депозитного) рахунку, погашення кредиту та процентів за рахунок власних [не куплених на міжбанківському валютному ринку України] коштів тощо.

5. Уповноважений банк здійснює переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунків платника в межах залишків коштів в іноземній валюті або банківських металів на цих рахунках на початок операційного дня або в межах наданого кредиту овердрафт відповідно до умов договору між банком і платником з урахуванням суми коштів, потрібної для сплати уповноваженим банком можливих комісійних винагород (витрат) банкам-кореспондентам у разі переказу іноземної валюти.

Уповноважений банк у разі технічної можливості врахування коштів в іноземній валюті, які надходять на рахунки платника протягом операційного дня, має право здійснити переказ іноземної валюти з урахуванням цих сум (якщо це зазначено в договорі банківського рахунку).

6. Уповноважений банк має перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах вимогам Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку є підставою для переказу іноземної валюти або банківських металів з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.

Уповноважений банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника в іноземній валюті або банківських металах, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства.

7. Уповноважений банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах, якщо платник не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Уповноважений банк повертає платнику платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах без виконання і на зворотному боці платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність"), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа уповноваженого банку.

8. Уповноважений банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника в іноземній валюті або банківських металах, якщо операція, яку проводить платник, підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Уповноважений банк повертає платникові платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах без виконання і на зворотному боці платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа уповноваженого банку.

9. Уповноважений банк зобов'язаний виконати платіжне доручення в іноземній валюті в межах строку, погодженого з платником, та з урахуванням дати валютування, що визначається уповноваженим банком згідно з його внутрішніми правилами, які ґрунтуються на укладених міжбанківських угодах (договорах) про встановлення кореспондентських відносин з банками-кореспондентами, а також з урахуванням строку, необхідного для виконання вимог статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

10. Уповноважений банк зобов'язаний здійснити переказ коштів в іноземній валюті на всю суму, зазначену в платіжному дорученні в іноземній валюті, якщо платник не зазначив, що витрати на переказ коштів в іноземній валюті мають повністю або частково відшкодовуватися за рахунок бенефіціара.

Якщо уповноважений банк із суми переказу коштів в іноземній валюті, яка перераховувалася на користь бенефіціара, помилково відшкодував витрати на переказ за рахунок бенефіціара, то уповноважений банк на вимогу платника зобов'язаний відшкодувати за власний рахунок суму коштів в іноземній валюті на рахунок бенефіціара, якщо платник не вимагатиме, щоб ця сума була зарахована на його рахунок (за умови, що це обумовлено в договорі банківського рахунку).

11. Уповноважений банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу в іноземній валюті або масу банківських металів у тройських унціях, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо.

12. Платник має право відкликати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах з уповноваженого банку, що його обслуговує, лише в повній сумі і до настання дати валютування шляхом подання листа про відкликання, складеного в довільній формі та засвідченого підписами відповідальних осіб платника і відбитком печатки (за її наявності).

Умови відкликання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах та відшкодування платником витрат уповноваженому банку передбачаються в договорах банківського рахунку.

Зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів здійснюється в такому порядку.

1. Уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень, у яких обов'язково зазначені:

для бенефіціарів - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - підприємці) - найменування або прізвище та ім'я, номер рахунку бенефіціара і призначення платежу;

для бенефіціарів - фізичних осіб, які не здійснюють підприємницької діяльності та яким в уповноваженому банку не відкрито рахунок, - прізвище, ім'я, серія та номер паспорта (або документа, що його замінює);

для бенефіціарів - фізичних осіб, які не здійснюють підприємницької діяльності та яким в уповноваженому банку відкрито рахунок, - прізвище, ім'я та номер рахунку.

2. Уповноважений банк бенефіціара зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок кредитових сум до з'ясування, якщо в отриманому ним повідомленні не зазначені найменування або прізвище та ім'я, та/або номер рахунку (для юридичної особи або підприємця) або прізвище та/або ім'я, та/або номер рахунку (для фізичної особи, якій відкрито рахунок в уповноваженому банку), або прізвище та/або ім'я, та/або номер паспорта або документа, що його замінює (для фізичної особи, якій не відкрито рахунок в уповноваженому банку).

Уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок бенефіціара після з'ясування ним відсутніх/неточних реквізитів у повідомленні в порядку та в строки, визначені внутрішніми положеннями уповноваженого банку.

У разі неможливості встановлення бенефіціара уповноважений банк повертає ці кошти платникові.

3. Уповноважений банк бенефіціара в разі отримання повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або підприємця, у якому не заповнено графу "Призначення платежу" (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до бенефіціара для з'ясування цього реквізиту в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

4. Витрати уповноваженого банку, пов'язані зі з'ясуванням реквізитів, відшкодовуються в порядку, передбаченому в договорі банківського рахунку уповноваженого банку з бенефіціаром, та відповідно до внутрішніх положень банку.

5.Уповноважений банк бенефіціара в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на розподільчий рахунок юридичної особи або підприємця, або на поточний рахунок фізичної особи, або на транзитний рахунок банку, якщо фізична особа не має рахунку в уповноваженому банку. Зарахування коштів в іноземній валюті здійснюється уповноваженим банком бенефіціара відповідно до дати валютування, зазначеної в повідомленні, або не пізніше дня, наступного за днем отримання уповноваженим банком виписки з кореспондентського рахунку від банку-кореспондента з урахуванням у ній цього переказу на користь бенефіціара.

Виплата коштів фізичним особам здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок здійснення переказів іноземної валюти на користь фізичних осіб.

6. Уповноважений банк у разі надходження від банку платника або банків-кореспондентів повідомлення про відкликання коштів в іноземній валюті може списати кошти, що зараховані на розподільчий рахунок або на транзитний рахунок банку, або на рахунок кредитових сум до з'ясування, та переказати їх платникові за призначенням.

Кошти, що зараховані на рахунок бенефіціара, повертаються платникові бенефіціаром у визначеному законодавством порядку.

При використанні банківського переказу в розрахунках за експортовані товари та надані послуги уповноважений банк виконує платіжні доручення іноземних банків – кореспондентів з виплати коштів на користь переказоотримувачів як клієнтів свого банку, так і клієнтів своїх банків – кореспондентів за умови зазначення в платіжному дорученні одного з таких способів відшкодування виплачених сум:

· зарахування суми переказу на рахунок НОСТРО в банку переказодавця;

· зарахування суми переказу на рахунок НОСТРО в третьому банку;

· надання права дебетувати сумою переказу рахунок ЛОРО банку переказодавця в банку експортера.

При використанні банківського переказу в розрахунках за імпортовані товари та отримані послуги, банк виконує доручення клієнтів, які мають в банку поточний рахунок:

· на переказ валюти за кордон в оплату вартості імпортованих товарів, товарних документів чи документів про надання послуг;

· як авансові платежі, передбачені умовами зовнішньоторговельних контрактів;

· в оплату простих та переказних векселів за придбані в кредит товари;

· в погашення заборгованості, що утворилася в результаті перерахунків,та на інші цілі, що не суперечать чинному законодавству в межах залишку коштів на валютному рахунку клієнта.

Використання банківського переказу як форми розрахунків за контрактом має бути обумовлене при укладанні зовнішньоторговельної угоди, при цьому в розділі "Умови платежу" повинно бути зазначено:

· детальний перелік документів, що спрямовуються від експортера імпортеру (за видом та кількістю);

· банківські реквізити переказоотримувача (номер рахунку, назва банку експортера, його адреса);

· строки, в які має бути здійснено платіж.

Уповноважений банк керується конкретними вказівками, що містяться в платіжному дорученні. На основі даних, що вказані у дорученні, банківський працівник здійснює комп'ютерний набір тексту електронного повідомлення і направляє його через телекомунікаційні системи відповідному банку-кореспонденту. При пересиланні банківських переказів через міжнародні телекомунікаційні системи використовуються такі типи повідомлень:

· МТ 100 (Customer transfer) — клієнтський переказ;

· МТ 200 (Bank transfer for own account) — банківський переказ на власний рахунок, коли платник та бенефіціар — той самий банк;

· МТ 202 (General Financial institution transfer) — загальний банківський переказ, коли платник і бенефіціар — банки.
В загальних рисах механізм міжнародних розрахунків за допомогою міжнародного банківського переказу включає такі етапи:

1. Укладення зовнішньоекономічного контракту.

2. Заповнення імпортером платіжного доручення і подання його у свій банк.

3. Поставка товару (може передувати переказу або відбуватися за ним).

4. Проведення платежу банком імпортера на підставі платіжного доручення.

5. Зарахування банком експортера коштів на рахунок експортера.

Таким чином, банки несуть мінімальну відповідальність за банківський переказ і стягують за цією формою розрахунків мінімальну комісію. Комісія, як правило, стягується банком експортера з переказодавця відповідно до тарифів комісійної винагороди банку. Розмір комісії визначається самим банком і є або фіксованим або виражається у процентах.

Банківський переказ є найпоширенішою формою розрахунків у зовнішній торгівлі в Україні і використовується для авансових платежів (попередня оплата), за товарними документами, для погашення заборгованості, сплати штрафів.

Дата добавления: 2015-10-16