Залежність балансового прибутку по Республіці Крим і областях України від введених в дію основних фондів

Номер групи	Основні фонди, млрд грн.	Число одиниць сукупності (областей)	Балансовий прибуток, млрд грн.
І	хі	ni	yi
Разом У середньому	4,0-17,5 17,5-31,0 31,0-44,5 44,5-58,0		11,0 19,6 35,1 53,0 29,7

Дані табл.1 відображають результати групування залежності прибутку від введених в дію основних фондів. З таблиці видно, що зі збільшенням факторної ознаки(введених в дію основних фондів) збільшуються середні значення результуючої змінної (балансового прибутку). Групування дає змогу зробити висновок про те, що в областях, де введено в дію більше основних фондів, усередньому більшим є балансовий прибуток. Слід вдзначити, що балансовий прибуток буде змінюватися при переході від однієї групи до іншої.

Результати аналітичного групування необхідно подавати графічно: на площині по осі абсцис (вісь факторної ознаки) відкладають середини інтервалів значень групуючої ознаки, а по осі ординат (вісь результуючої змінної) – групові середні значення результуючої змінної. Отриману ламану лінію називають емпіричною лінією регресії.

Аналітичне групування дає можливісь оцінити ступінь узгодженості змін факторної ознаки та групового середнього значення результуючої змінної. Якщо така узгодженість є, то вважають, що між змінними х та у наявний кореляційний зв’язок. Окрім того, аналітичне групування дозволяє зробити висновок про те, як змінюється середнє значення результуючої змінної при збільшенні значень факторної ознаки: зростає, спадає, коливається тощо. Хибами аналітичного групування (емперичної регресії) є стрибкоподібність (неравномірність) зміни результуючої ознаки (балансового прибутку) при збільшені факторної змінної (введених в дію основних фондів), що не відображає реальної залежності балансового прибутку від введених в дію основних фондів.

При розгляді аналітичного групування основну цінність має аналіз і загальна оцінка зміни у всій групі, а відмінності групових середніх в сусідніх групах є другорядними. Це обумовлює доцільність побудови не ламаної лінії регресії, а прямої чи неперервної кривої, яка б відображала загальну закономірність зв’язків, незалежну від випадкових впливів. Таку пряму чи криву лінію називають лінією теоретичної регресії, а рівняння, яке її описує, - рівнянням регресісї. Знаходження рівняння регресії – одне з найважливіших завдань регресійного аналізу.

При розгляді зв’язку між двома змінними величинами важливо встановити на основі логічного міркування, яка з ознак є причиною, а яка – наслідком. Причинний зв’язок встановлюють на основі якісного аналізу, виходячи з досягнень економетрії. Залежність між двома змінними буває функціональною або кореляційною.

Кореляційним і регресійним аналізом називається сукупнісь математичних методів, за допомогою яких досліджуються і узагальнюються взаємозв’язки кореляційно зв’язаних змінних. Зокрема, методами кореляційно-регресійного аналізу розв’язуються два основні завдання:

· знаходження загальної закономірності, яка характеризує залежність двох кореляційно зв’язаних змінних, тобто розробка матемаичної моделі зв’язку;

· визначення тісноти зв’язку.

Дата добавления: 2015-10-16