Амортизація основних засобів

У процесі виробничого використання основні виробничі фон-

ди поступово зношуються й у результаті втрачають свою первіс-

ну й споживчу вартість. Розрізняють ф з чне й мор льне зношу-

вання основних виробничих фондів.

Ф з чн й знос являє собою вплив на основні засоби природ-

но-кліматичних і технічних умов.

ор льн й знос проявляється в тому, що ще придатні для

експлуатації основні засоби вигідніше замінити такими ж нови-

ми, ніж лагодити старі (перший ступінь). Другий ступінь прояв-

ляється в тому, що ще придатні для експлуатації основні фонди

вигідніше замінити більш прогресивними й продуктивними, ви-

трати на які швидко окупляться.

У сучасних умовах дедалі більшого значення набуває облік

морального зносу.

Аморт за ія – це грошове вираження фізичного та мораль-

ного зносу основних виробничих фондів, яке здійснюється з ме-

тою заміни основних виробничих фондів при їх вибутті.

Аморт за ія – процес поступового віднесення витрат на їх

придбання на собівартість виробленої продукції, в сучасних умо-

вах на зменшення скоригованого прибутку будівельної організа-

ції у межах норм амортизаційних відрахувань.

Скор гован пр буток – це валовий дохід організації (сума

доходу від усіх видів діяльності), з якого виключений акциз, ПДВ

та інші податки, кошти або вартості, обумовлені в законі.

Величина амортизаційних відрахувань залежить від вартості

основних фондів, часу їх використання, витрат на модернізацію.

Узв’язку з процесом амортизації слід ознайомитися з понят-

тями вартості основних засобів залежно від моменту їх викорис-

тання організацією.

Б л нсов в рт сть – вартість, за якою основні виробничі

фонди були прийняті в будівельну організацію, поставлені на ба-

ланс.

ерв сн в рт сть – історична або фактична собівартість об'-

єкта основних засобів (фондів) у цінах року придбання.

Л кв д ц йн в рт сть – частина коштів, яку підприємство

очікує одержати після ліквідації основних засобів після строку

їхнього корисного використання

В дновлен в рт сть – це вартість основних засобів, приве-

дена до умов і цін даного року.

З л шков в рт сть – вартість основних засобів, ще не пере-

несена на вироблену продукцію. Це різниця між первісною або

відновленою вартістю і сумою зносу.

Аморт зов н в рт сть – первісна вартість, за винятком лік-

відаційної, тобто та, яка повинна бути перенесена на продукцію.

Строк кор сного в кор ст ння – ер од ч су ротягом якого:

- основні засоби будуть використовуватися організацією;

- з їхнім використанням буде виготовлений очікуваний обсяг

продукції.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду (рік, квар-

тал) визначається застосуванням норм амортизації до балансової

вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

Відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підпри-

ємств» основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 – будинки, споруди, їхні структурні компоненти й пе-

редавальні пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини

(квартири й місця загального користування), вартість капіталь-

ного поліпшення землі;

група 2 – автомобільний транспорт і вузли (запасні частини)

до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні

прилади й інструменти, інше конторське (офісне) устаткування,

пристрої й приладдя до них;

група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені в групи

1,2 і 4;

група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини

для автоматичної обробки інформації, їхнє програмне забезпе-

чення, пов'язані з ними засоби зчитування або друкування інфор-

мації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стіль-

никові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість ма-

лоцінних товарів (предметів).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансо-

вої вартості кожної з груп основних фондів на початок звітно-

го (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на по-

датковий квартал):

група 1 – 2 %;

група 2 – 10 %;

група 3 – 6 %;

група 4 – 15 %.

Із метою створення інвестиційних умов організації мають

право самостійно вибирати метод амортизації.

Величина амортизаційних відрахувань може визначатися

трьома методами, якщо організація може обґрунтувати викорис-

тання того чи іншого методу (це залежить від величини скориго-

ваного прибутку): р вном рн м, р вном рно р скорен м, р ско-

рен м.

При р вном рному метод (прямолінійному) визначення ве-

личини амортизаційних відрахувань орієнтовано на рівномірний

фізичний та моральний знос. При ньому амортизаційні відраху-

вання однакові в кожному періоді.

Метод р скорено морт з ц в порівнянні з прямолінійним

швидше переносить вартість основних виробничих фондів на змен-

шення скоригованого прибутку будівельної організації. Альтернати-

вними методами прискореної амортизації є: 1) метод «сум ч сел»,

при якому кількість років строку служби перераховується у зворот-

ному порядку і підсумовується. Розмір амортизаційних відрахувань

пропорційний відношенню цифри даного року до суми років; 2) ме-

тод «з л шку, що зменшується», коли для кожного року береться

фіксована норма амортизації об’єкта, що прогресивно зменшується.

Дата добавления: 2015-10-21