Класифікація оборотних коштів

Можна зустріти декілька визначень оборотних коштів в зале-

жності від економічного та фінансового погляду.

Оборотні кошт – це фінансові ресурси (оборотний капітал)

будівельних організацій, які обслуговують економічний оборот

усіх фондів, включаючи основні й оборотні фонди, фонди заробі-

тної плати, фонди обігу у вигляді готової будівельної продукції і

коштів у розрахунку.

Оборотні кошт – це авансована будівельною організацією

в оборотн фонд й фонд об гу (за винятком амортизаційних

відрахувань) сукупність коштів, що опосередковує їхній рух у

процесі кругообігу й забезпечує безперервність процесу вироб-

ництва й обігу будівельної продукції. Це визначення конкретизує

уяву про оборотні кошти, як виробничі ресурси.

Оборотні кошти будівельних організацій розподіляються на

групи:

- залежно від обслуговування різних сфер в робн тва – на

оборотні в робн чі фонд і фонд обігу;

- за джерелами формування – на власні і поз чкові;

- за особливостями планування і принципами формування –

на нормовані і ненормовані.

Розглянемо склад оборотних коштів (рис. 10.1).

Оборотні кошти

Оборотні фонди Фонди обігу

Виробничі Впроцесі

запаси виробництва Кошти в розрахун-

ках кошти

Основні матеріали Незавершене виробництво

Деталі й конструкції у підсобних господарствах

Допоміжні матеріали Незавершене виробництво БМР

Малоцінні й швидко- Видатки майбутніх періодів

зношувані предмети

Р с. 10.1.

Оборотні в робн чі фонд – частина виробничих фондів, які

повністю використовуються в одному виробничому циклі, втрача-

ють свою первинну форму та повністю переносять свою вартість на

собівартість будівельно-монтажних робіт зі спорудження будівель.

До складу оборотних фондів належать в робн ч з с та

з соб у в робн цтв.

Виробничі запаси – це предмети праці, які призначені для за-

безпечення безперервності виробничого процесу, але ще не

включені в нього.

Виробничі запаси включають в себе: основн м тер л, де-

т л й конструкц, до ом жн м тер л, л во, м лоц нн

шв дкозношув н редмет.

Основн м м тер л м вважаються ті матеріали, які безпосе-

редньо використовуються в процесі проведення робіт, а також для

виготовлення конструкцій. У їхній склад входять: цемент, пісок,

щебені, метал, металовироби, покрівельні матеріали.

Дет л й конструкц являють собою закінчені складені еле-

менти, з яких монтуються будинки й споруди.

До ом жн м тер л – безпосередньо не входять до складу

споруджуваних об'єктів, але необхідні для обслуговування виро-

бничих процесів будівництва. До них належать обтиральні, мас-

тильні матеріали, запасні частини машин та устаткування, інвен-

тарна тара та л во.

лоц нн шв дкозношув н редмет – за своєю економіч-

ною природою близькі до основних засобів, тому що переносять

свою вартість на вироблену продукцію поступово, відносять їх до

оборотних коштів, щоб спростити облік і планування малоцінних

і швидкозношуваних предметів. До них відносяться: інструменти

та обладнання загального користування, змінне обладнання, ма-

лоцінний господарський інвентар, спеціальний одяг та взуття, бі-

лизна.

До засобів виробництва належать: нез вершене в робн цтво,

в д тк м йбутн х ер од в.

Нез вершене в робн цтво буд вельно-монт жн х роб т є

матеріальною технологічно незавершеною частиною будівельно-

го виробництва, без якої процес виробництва не може здійснюва-

тися безупинно. До складу незавершеного виробництва входять

незакінчені роботи з конструктивних елементів і видів будівель-

но-монтажних робіт, які не можуть бути включені в акти при-

ймання виконаних робіт і оплачені замовником відповідно до іс-

нуючих правил розрахунків за виконані роботи.

В д тк м йбутн х ер од в мають своєю метою підготовку

виробничого процесу й призначені для забезпечення безперерв-

ного будівельного виробництва. У їхній склад входять витрати на

будівництво тимчасових будівель – їдальні, буфети. Особливістю

є те, що вони здійснюються одноразово в даному звітному пері-

оді, а списуються на собівартість будівельно-монтажних робіт

частинами, тому що вони пов'язані з виробництвом не тільки по-

точного, але й майбутніх періодів.

Фонд обігу включають в себе кошт в розр хунк х кошт.

До кошт в у розр хунк х відносять суми по пред'явлених за-

мовником рахунках, строк оплати яких не настав, а також перехі-

дну заборгованість за відвантажені товари та надані послуги. Ви-

ставлені для оплати рахунки протягом трьох днів перевіряються в

місцевих відділеннях банку.

Здають в експлуатацію об'єкти й списують витрати по них з

незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт, як пра-

вило, наприкінці місяця. Гроші від замовника будівельники оде-

ржують звичайно на початку наступного місяця.

Через це на звітні дати в підрядників виникає заборгованість

по пред'явлених рахунках за виконані роботи та послуги.

Виникають випадки, коли виконані роботи не забезпечені фі-

нансуванням або виконаний їхній обсяг перевищує обсяг, устано-

влений у титульному списку. Ці роботи не оплачуються й вини-

кає деб торськ з боргов н сть.

Кошт – це вільні гроші в касі, на розрахункових валютному

й іншому рахунках у банку, а також цінні папери (акції, облігації,

векселі, ощадні сертифікати).

Схема кругообороту оборотних коштів подана на рис. 10.2.

Г-Пт...В...Нв... Гп-Г

Г – гроші; Пт – предмети праці, призначені для виробництва;

В – виробництво; Нв – незавершене виробництво; Гп – готова

продукція

Рис. 10.2.

Г-Пт – 1-а стадія

Відповідно до схеми на цій стадії відбувається перетворення

коштів у матеріальні цінності у вигляді основних матеріалів, де-

талей конструкцій, допоміжних матеріалів і т.д., призначених для

проведення будівельно-монтажних робіт. При цьому кошти із

грошової форми перетворюються в товарну у вигляді виробничих

запасів.

На 2-ій стадії кругообороту оборотні кошти знаходяться у

сфері виробництва, де відбувається процес продуктивного витра-

чання предметів праці, призначених для виробництва будівельно-

монтажних робіт. Рух коштів відбувається за формулою

Пт...В...Нв...Гп, починаючи з надходження предметів праці без-

посередньо в процес виробництва й закінчуючи випуском готової

продукції.

Гп – Г – 3-я стадія.

У ній відбувається перехід коштів з виробництва у сферу обі-

гу, здійснюється реалізація готової продукції, що відповідає пе-

реходу коштів з товарної форми в грошову.

Завершенням процесу виробництва й реалізації продукції є

надходження на рахунок будівельної організації відповідного ек-

вівалента за реалізовану продукцію у вигляді певної грошової

суми.

Структур оборотн х кошт в – це процентний вміст кожно-

го елемента витрат у загальній вартості обігових коштів. Вона ви-

значається особливостями будівництва й застосовуваною систе-

мою його фінансування, кредитування й розрахунків.

Дата добавления: 2015-10-21