Тема: організація й проведення психологічного експерименту

Мета заняття: розглянути етапи проведення експериментального дослідження. Дати визначення валідності експерименту, виявити фактори, що порушують внутрішню й зовнішню валідність. Охарактеризувати правила формування експериментальної вибірки та основні стратегії її створення. Дати характеристику експериментальним змінним, методам їхнього контролю та видам відносин між ними.

План:

1. Етапи проведення експериментального дослідження.

2. Валідність експерименту.

3. Експериментальна вибірка та способи її створення.

4. Експериментальні змінні та способи їхнього створення.

5. Відносини між змінними.

Завдання для самостійної роботи (виконуються письмово)

1. Законспектувати або дати анотації роботам:

- Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: Учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / Пер с англ. Ч.А.Измайлова и В.В.Петухова; науч. ред. рус. текста Ю.Б. Гиппентрейтер. – М.: Издательский центр “Академия”, 2005. – С.8-28.

- Куликов Л.В. Психологическое исследование: методические рекомендации по проведению. – СПб.: Речь. – С.63-70.

2. Розглянути етапи проведення експериментального дослідження.

3. Виявити фактори, що порушують внутрішню та зовнішню валідність.

4. Виписати значення основних понять теми: ідеальне дослідження, експлораторний і конфірматорний експерименти, польове дослідження, квазіексперимент, популяція, вибірка, залежна змінна, незалежна змінна, валідність, операціональна валідність, конструктивна валідність, репрезентативне й наближене моделювання, рандомізація, ефект змішання, балансування, контбалансування.

5. Розкрити правила формування вибірки випробуваних.

6. Охарактеризувати методи контролю експериментальних змінних.

7. У кожному з перерахованих нижче дослідженнях виявити незалежну змінну, значення незалежної змінної та залежну змінну. Визначте, чи є незалежні змінні керованими або некерованими:

А) У дослідженні ефекту нових ліків для лікування депресії одні учасники приймали його, а інші думали, що приймають. Третя група учасників не піддавалася експериментальному впливу. По закінченні програми учасники заповнили опитувальник депресії Бека, а потім досвідчені спостерігачі (за 10-бальною шкалою) оцінили рівень їхньої депресії).

Б) У дослідженні здатності до запам'ятовування лабіринту одні пацюки протягом 30 спроб одержували корм після проходження лабіринту, інші корму не одержували. Третіх не годували протягом перших 15 спроб, але годували наприкінці наступних 15 разів, а останню групу пацюків годували перші 15 разів і не годували другі 15 спроб. Дослідник відзначав всі зроблені помилки (неправильні повороти) і час проходження лабіринту.

В) У дослідженні, присвяченому готовності до надання допомоги, до відвідувачів торгового центру підходить або добре одягнений студент, або неохайний і запитує, де перебуває найближчий банкомат. Розташувавшись неподалік, експериментатор відзначає, чи була надана допомога.

8. Дослідник провів вимір сором’язливості та виявив, що студенти, які отримали високі оцінки, також мають високий показник інтроверсії за відомою шкалою інтроверсії-екстраверсії. Такі результати краще всього ілюструють:

а) очевидну валідність;

б) критеріальну валідність;

в) надійність;

г) конструктивну валідність.

Контрольні питання:

1. Які вимоги до розробки інструкції при проведенні психологічного експерименту?

2. Розкрийте особливості ведення протоколу дослідження?

3. У чому суть психологічного експерименту?

4. Чим відрізняються зовнішні й внутрішні додаткові змінні?

5. Які види незалежної змінної?

6. Назвіть спеціалізовані психологічні журнали.

7. У яких випадках проводиться експеримент із одним випробуваним?

8. Які стратегії створення експериментальної групи ви знаєте?

9. Які способи контролю незалежної змінної?

10. Які способи контролю зовнішніх змінних?

11. Які варіанти відносин між залежною й незалежною змінними ви можете назвати?

Література:

1. Бондарчук О.І. Експериментальна психологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2003. – 120с.

2. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб.пособие. – Самара: Издательский дом “БАХРАХ-М”, 2003. – 272с.

3. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: Учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / Пер с англ. Ч.А.Измайлова и В.В.Петухова; науч. ред. рус. текста Ю.Б. Гиппентрейтер. – М.: Издательский центр “Академия”, 2005. – 368с.

4. Зароченцев Н.Д. Экспериментальная психология: Уч. для вузов / Н.Д.Зароченцев, А.И.Худяков. – М.: Проспект, 2005. – 208с.

5. Исследование в психологии: Методы и планирование / Дж.Гудвин. – 3-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 558с.

6. Корнилова Т.В. Экспериментальная психология: теория и методы: Уч. для вузов. – М.: Аспект-Пресс, 2003. – 581с.

7. Куликов Л.В. Психологическое исследование: методические рекомендации по проведению. – СПб.: Речь. – 184с.

8. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. – М.: Прогресс, 1980. – 391с.

9. Никандров В.В. Экпериментальная психология. – Изд. 20е, дополненное. – СПб.: Речь, 2007. – 512с.

10. Носс И.Н., Васина Н.В. Введение в практику психологического исследования. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2004. – 348с.

11. Шнейдер Л.Б. Экспериментальная психология: Уч. пособие для вузов / Л.Б.Шнейдер. – М.: Академический проект, 2007. – 300с.

12. Экспериментальная психология: Учебник для вузов / В.Н.Дружинин. – 2-е изд., доп. – СПб.: Питер, 2003. – 319с.

13. Хикс Ч. Основные принципы планирования эксперимента. – М.: Мир, 1967. – 406с.

Дата добавления: 2015-10-21