Вилов бездомних тварин і організація роботи притулків

Основним напрямком програм нагляду за тваринами є беззворотній вилов і переміщення тварин у притулки (притулки також діють як центри збору "зайвих" тварин у власників і як центри передачі тварин новим власникам). Після обов'язкового строку перетримування, протягом якого собаки й кішки повертаються власникам, тварини можуть бути передані новим власникам або суспільним притулкам для подальшого утримання. Безпопитні тварини присипляються. Приспання (евтаназія) розглядається як неминучий захід, тому що притулки, що виконують муніципальні програми - так звані "притулки необмеженого приймання" – повинні забезпечувати достатню пропускну здатність і бути завжди готовими до вступу нових тварин. Найбільші зоозахисні організації (Всесвітнє суспільство захисту тварин (WSPA); HSUS і РЕТА в США) вважають, що приспати тварину, більш гуманно, ніж кинути її напризволяще на вулиці й приректи на ранню й жорстоку смерть.

Втім, поряд із притулками "необмеженого приймання", існують притулки, що належать організаціям, які не вважають гуманним присипляти здоровіших тварин. Ці "притулки обмеженого приймання" припиняють приймання тварин, якщо немає вільних місць. Притулки без умертвіння, як правило, мають довгі "списки очікування" власників тварин, що бажають здати своїх улюбленців, і багато із цих власників змушені знаходити альтернативні шляхи виходу з положення. Вони виконують важливу, але другорядну роль у заходах щодо контролю чисельності тварин.

Існує також типологізація притулків за формою власності: державні, частки й частки організації з державним контрактом.

Як правило, державні (муніципальні) притулки (служби контролю чисельності тварин) ставляться до організацій, що найчастіше використовують евтаназію (організаціям "необмеженого приймання"). Це є неминучим заходом, тому що такі притулки реалізують муніципальні програми (тобто мають обмежені фінансові кошти) і змушені завжди мати резерв для нових несподіваних вступів. Однак і серед приватних притулків зустрічаються пункти "необмеженого приймання".

Приватні притулки - організації по гуманному відношенню з тваринами, їхньому захисту. Більшість міських і сільських районів обслуговується однієї або декількома місцевими організаціями. Їхні звичайні назви: Суспільство по гуманному відношенню з тваринами або Гуманне суспільство, Ліга порятунку тварин, Суспільство по запобіганню жорстокості відносно тварин. Використовуються також інші найменування, які говорять про зоозахисний характер діяльності організації. Як правило, це некомерційні, не оподатковувані податками, благодійні організації, що існують на засоби, заповідані їм або на пожертвування.[8]

Приватна організація з державним контрактом - притулки третього типу належать приватним некомерційним організаціям, що мають контракт із муніципалітетом міста або округу на проведення робіт з контролю чисельності тварин і введенню в життя правил, що стосуються населення. Іноді притулок служить лише для утримання виловлених або зданих тварин, у той час як співробітники служби вилову тварин і контролю правил утримання працюють під керівництвом і спостереженням департаменту поліції. В інших випадках приватна організація може наймати, навчати й наглядати за роботою співробітників служби вилову тварин, а не тільки надавати приміщення для затриманих тварин. Приватні організації одержують гроші з місцевої влади на утримання служби контролю чисельності тварин, хоча вони можуть також збирати приватні пожертвування для фінансування інших програм, таких як навчання гуманному відношенню з тваринами й порятунок тварин. Як правило, організації, що забезпечують муніципальні програми, зобов'язано містять притулок, що допускає евтаназію безпопитних тварин, тобто притулок необмеженого приймання.

Дата добавления: 2015-10-16