Читайте также:
|
| Автором граматики української мови, писаної польською мовою, є | Левицький | *Лозинський | Вагилевич | Войцехович |
| Автором проекту на фонетичній основі, що був надрукованим в альманасі “Молодик” 1843 р., є | Максимович | Головацький | Цертелєв | *Борецький |
| Автором статті “О стихотворениях червонорусских”, де схвалювалося видання “Русалки Дністрової”, є | Квітка-Основ’яненко | *Максимович | Шевченко | Ломоносов |
| Альманах “Русалка Дністровая” виданий у Будапешті у | 1767 р | *1837 р | 1854 р | 1790 р |
| До авторів граматик першої половини 19 ст., що видані в Галичині, не належить | Добрянський | Жуковський | Могильницький | *Костомаров |
| До новелістів у 20-ті рр.. 20 ст. належать: | * Г.Косинка | М.Бажан | М.Яловий | О. Копиленко |
| До поетів-неокласиків 20 ст. належать: | *М.Драй-Хмара | В. Сосюра | О.Копиленко | П. Тичина |
| Добою “українізації” вважаємо | *20-ті рр. 20 ст | 60-ті рр. 19 ст | Початок 19 ст | Друга половина 20 ст |
| Заслуга “руської трійці” полягає і боротьбі проти запровадження правопису | фонетичного | *історико-етимологічного | міфологічного | семантико-диференціюючого |
| Зачинателем нової української літературної мови вважаємо | Шевченка | Франка | Нечуя-Левицького | *Котляревського |
| Інститут української мови було засновано в | 1918 р | *1921 р | 1940 р | 1950 р |
| Історико-етимологічний правопис використовувався в Галичині аж до початку | *20 ст | 19 ст | 18 ст | 17 ст |
| Історично-філологічний відділ УАН (Української Академії наук) очолив | Грушевський | *Кримський | Гнатюк | Шевельов |
| Кілька проектів українського правопису на фонетичній основі з’явилися в | 20-х рр. 19 ст | 30-х рр. 20 ст | *40-х рр. 19 ст | 60-х рр. 18 ст |
| Кінцем доби “українізації” вважаємо | *30-ті рр. 20 ст | 40-ві рр. 19 ст | Кінець 19 ст | Початок 20 ст |
| На Закарпатті не лишилося жодної української школи до: | 1936 р | 1938 р | *1939 р | 1940 р |
| На чолі руху за реалістичну літературу, за єдину літературну мову на народній основі був | Максимович | *Шашкевич | Лучкай | Левицький |
| Основоположником мовного і критичного реалізму в українській літературі є | Франко | Коцюбинський | Стефаник | *Шевченко |
| Основоположником нової української літературної мови вважаємо | Котляревського | Гребінку | Сковороду | *Шевченка |
| Першою спробою створення посібника для вищої школи була граматика | Павловського | Лозинського | Левицького | *Головацького |
| Прихильниками фонетичного правопису вважаємо | *Гребінку, Квітку-Основ’яненка | Востокова, Ломоносова | Костомарова, Максимовчиа | Лучкая, Головацького |
| Прихильником історико-етимолгічного правопису вважаємо | *Максимовича | Головацького | Лучкая | Лозинського |
| Теоретичною базою граматики Я.Головацького була граматика | Могильницького | Максимовича | *Востокова | Левицького |
| У першій половині 19 ст. в Західній Україні нараховувалося великих за обсягом словників українською мовою | *жодного не було | |||
| Ученими Інституту української мови до 1932 р. було видано словників | *49 | |||
| Фундатором єдиної мовнолінгвістичної системи української мови вважаємо | Мирного | Котляревського | *Шевченка | Квітку-Основ’яненка |
| «Очерк звуковой истории малорусского наречия» написав: | О.Потебня | *П.Житецький | І.Срезневський | Й.Сембратович |
| «Словарь малорусского наречия» О.Афанасьєва-Чужбинського датується: | 1790 р. | *1855 р. | 1861 р. | 1880 р. |
| Автором «Словаря малороссийских идиомов» є: | К.Михальчук | О.Потебня | *М.Закревський | К.Шейковський |
| «Німецько-руський словар» написаний: | *О.Патрицьким | М.Драгомановим | О.Кониським | Л.Глібовим |
| Автором «Русько-мадярського словаря» є: | *Л.Чопея | М.Левченка | М.Уманець | А.Спілка |
| Твір «Унія і Петро Могила» є: | М.Драгоманов | *І.Нечуй-Левицький | П.Куліш | О.Пчілка |
| Автором пісень «Вечір», «Стоїть гора високая» є: | Т.Шевченко | *Л.Глібов | Марко Вовчок | О.Бодянський |
| Повість «Марко Проклятий» написав: | М.Старицький | І.Карпенко-Карий | І.Нечуй-Левицький | *О.Стороженко |
| Серед західноукраїнських письменників на Шевченкових позиціях стояв: | М.Зеров | А.Свидницький | *Ю.Федькович | Марко Вовчок |
| Центром розвитку української культури останні десятиліття 19 ст. був: | Київ | *Львів | Харків | Чигирин |
| Друкований орган «Зоря» був заснований у: | Харкові | *Львові | Києві | Чернігові |
| Товариство ім.Т.Шевченка створене у Львові у: | 1850 р. | *1873 р. | 1890 р. | 1900 р. |
| Галицизм не знаходимо в мові творів: | М.Старицького | Олени Пчілки | В.Мови | *І.Манжури |
| До «огаличення» української мови критично не висловлювався: | І.Нечуй-Левицький | В.Самійленко | Б.Грінченко | *М.Костомаров |
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 114 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема 8. Літературна мова від 40-х рр. 19 ст. до початку 20 ст. | | | Тема 10. Літературна мова 60-90-х рр. 20 ст. |