Читайте также:
|
|
„Згортання” політики українізації припадає на: | *кінець 20-х та 30-ті роки 20 ст | поч. 20 ст. – 40рр. 20 ст | середина 20 ст | кінець 19 ст |
Автором “Супліки до пана іздателя” є | Гулак-Артемовський | Гребінка | Некрашевич | *Квітка-Основ’яненко |
Автором збірки поезії “Запорожская старина” є | Цертелєв | *Срезневський | ||
Автором статті “Сьогочасне літературне прямування”, де відстоювалася народність української літератури є | Драгоманов | *Нечуй-Левицький | Франко | Гребінка |
Альманах „Русалка Дністрова” був виданий у Будапешті в: | * 1837 р | 1847 р | 1860 р | 1862 р |
Назвати граматику І-й п. 19 –поч. 20 ст | * „украинская граматика для учеников висших класов гимназий и семи нарий Придніпров’я”А.Кримського | „Граматика укр. мови” І.Могильницького | „ Рос.граматика” М. Ломоносова | граматика І. Ужевича |
До “Руської трійці” входив | *Шашкевич | Коцюбинський | Максимович | Павловський |
До граматик І п. ХІХ писаних українською мовою, належить граматика: | *О. Павловського | Й. Левицького | Й.Лозинського | М.Лучкая |
До І спроб публіцистики (І п. 19 ст.), писаної народною українською мовою належать твори: | *„Супліка до пана іздателя” Г.Квітки-Основяненка | „Хроніка” Г. Амартола | „Пан та собака” П.Гулака-Артемовського | вірші Є. Гребінки |
До письменників до шевченківського періоду належать поети – романтики: | А.Метлинський | Квітка Основ’яненко | *М.Закревський | Є. Гребінка |
До словників І п. 19 ст. належать: | „Собрания слов малороского наречия” І. Войцехівського | „Укр. – рос. тлумачний словник” П.Білецького-Носенка | * „Лексикон словнороский и имен толкования” П.Беринди | „Укр. – Рос. Словник” за ред. І. Кириченка |
І-й художньо – публіцистичний журнал „Основа” був виданий: | І. Нечуєм-Левицьким | *П. Кулішем | П. Мирним | І. Франком |
Інститут української наукової мови було засновано у: | *1921 р | 1922 р | 1923 р | 1925 р |
Перша спроба створення “середнього” мовного стилю належить | І.Котляревському | Є.Гребінці | І.Квітці-Основ’яненку | *П.Гулаку-Артемовському |
Найближчим наступником І.Котляревського є | *Гребінка | Сковорода | Некрашевич | Лучкай |
Перша спроба пристосування “гра жданки” для передачі українською мовою належить | *Гулаку-Артемовському | Стефанику | Франку | Максимовичу |
Першим, хто використав українську літературну мову в художній прозі є | *І.Квітка-Основ’яненко | Є.Гребінка | Т.Шевченко | І.Франко |
Першим, хто відобразив у своїх творах харківський діалект є: | *Г. Квітка-Основяненко | П. Гулак-Артемовський | Є. Гребінка | І. Котляревський |
Початком зародження нової української літературної мови вважається | 1654 р | 1720 р | *1798 р | 1800 р |
Правопис “Кулішівка” датується | *1856 р | 1890 р | 1900 р | 1780 р |
Правопис “Русалки Дністрової” датується | 1850 р | *1837 р | 1740 р | 1790 р |
Придатність української мови для літературної творчості продемонстрували у І чверті ХІХ ст. твори: | граматика М. Лучкая | „Сборник украинских песен” М.Максимовича | * шкільна драма „Трагикомедия нарицаємая Фонім” Щербицького | граматика І. Вагилевича |
Придатність української мови для створення великої національної української літератури довів | Франко | Шевченко | *Квітка-Основ’яненко | Сковорода |
Традиції для розвитку публіцистичного стилю були спрямовані в: | 18 ст. – І п. 19 ст | * ІІ п. 19 ст. – поч. 20 ст | ІІ п. 17 ст. – І п. 18 ст | II п. 18 ст. – II п. 19 ст |
У І-й п. 19 –поч. 20 ст. з’являлися ряд словників і граматик зокрема; | *„Малорусько-німецький словарь” Є.Желехівського | „Лексикон словеноросский...” П. Беринди | „Лексис с толкованием словенських слов просто” невідомого автора | „ Лексик” Л. Зизанія |
У своїх творах Г.Квітка-Основ’яненко використовує діалект | полтавський | *Слобожанський | подільський | волинський |
Назвав І.Котляревського “чарівником слова” | І.Франко | В.Стефаник | *М.Коцюбинський | Т.Шевченко |
Не належав до першої половини 19 – початку 20 ст. одон із стилів української літературної мови | художній | епістолярний | науковий | *офіційно-діловий |
До Харківської школи романтиків не належить: | А.Метлинський | М.Костомаров | М.Петренко | *П.Гулак-Артемовський |
Стилем бурлеску не позначені твори: | В.Забіли | П.Білецького-Носенка | С.Писаревського | *І.Вагилевича |
Не належить до Харківської школи романтиків: | М.Шашкевич | І.Вагилевич | Я.Головацький | *М.Максимович |
Теорію письма українською мовою латинським алфавітом висловив: | *Й.Лозинський | О.Павловський | І.Котляревський | Є.Гребінка |
Історико-етимологічний правопис відстоював: | І.Котляревський | *М.Максимович | І.Квітка-Основ’яненко | М.Петренко |
У Празі відбувся з’їзд слов’ян у: | І пол. 17 ст. | ІІ пол. 17 ст. | І пол. 18 ст. | *І пол. 19 ст. |
Словник П.Білецького-Носенка укладений у: | І пол. 17 ст. | ІІ пол. 17 ст. | І пол. 18 ст. | *І пол. 19 ст. |
«Історія Малої Росії» Д.Бантиша-Каменського датується: | 1750 р. | *1822 р. | 1840 р. | 1900 р. |
Автором «Запорізької старовини» є: | *І.Срезневський | Ф.Корольова | М.Максимович | М.Костомаров |
«Студії над українськими народними піснями» написав: | М.Петренко | *І.Франко | В.Забіла | М.Рильський |
Альманах «Ужинок рідного поля» підготував: | А.Метлинський | Є.Гоебінка | М.Макаревський | *М.Гатцук |
Марко Вовчок не є автором твору: | «Кармалюк» | «Жива душа» | «Казка і бувальщина» | *«Лихий попутав» |
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тема 6. Українська літературна мова середини і кінця 18 ст. | | | Тема 8. Літературна мова від 40-х рр. 19 ст. до початку 20 ст. |