Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

XXX. Калічення

 

Без мовознавчої археології та реконструкції практично нема як очистити нашу мову від накинутих їй перекручень. Той, хто думає, що перекручень не так уже й багато, помиляється. Вороги українського слова добряче "попрацювали", щоб скалічити нашу мову. Деякі калічення можна розпізнати, як кажуть науковці, "неозброєним оком". За приклад такого калічення може правити слово банкет, запроваджене в усіх словниках УССР поруч з нашим питомим словом бенкет. Навіщо рекомендувати подвійне написання для цього слова? Усі клясики вживали бенкет, визнавали лише бенкет і допогромні правописи. Єдина мета подвійного написання слова бенкет — перейти згодом на форму банкет, канонізовану у "мові Леніна".

Маніпуляції із словом бенкет дуже незграбні, і їх неважко викрити. Але є такі калічення, що їх годі розпізнати без певної аналізи. Коли слово бенкет калічники наводять у двох формах, то слово мариво усі підсовєтські словники наводять лише в одній формі марево. Користувач словників не має жодної вказівки на те, що до погрому це слово вживано у формі мариво. Така форма логічно випливає з українського словотвору

 

  Дієслово Іменник
  варити вариво
  жевріти жевриво
  місити місиво
  молоти меливо
  прясти прядиво
отже    
  марити мариво

 

 

Коли ж на лихо російська мова знає це слово у формі марево. Як же могли послідовники академіка Бєлодєда оминути такий шанс підстригти українську лексику під московську гребінку? І не оминули. Бо цього вимагали теорія злиття мов, а ще партійний обіжник, і потреба дістати похвальбу від "вищестоящих інстанцій".

Подібну операцію пророблено злексикою, утвореною додатком слова авіо:

 

За правописом 1928 р. За післяпогромним правописом
аві о лінія аві а лінія
аві о носець аві а носець
аві о пошта аві а пошта

 

В українських складних словах функцію сполучного звука найчастіше виконує звук О:

 

гідр о прес (гідрАвлічний прес)
гром о звід  
душ о губ  
пневм о пошта (пневмАтична пошта)
правд о люб  

 

Іноді сполучними звуками виступають звуки Е та И, коли вони входять до складу першого слова:

 

верт и хвіст
гор е звісний
загн и біда
лом и камінь
мор е плавець

 

Звук А майже ніколи не буває сполучним звуком. Саме через ці міркування правопис 1928 р. рекомендує писати:

 

аві о вокзал
аві о пошта
аві о рейс
аві о техніка

 

Таке написання не сподобалось калічникам української мови, бо в російській мові у цих словах усталено написання авиа-:

 

ави а линия
ави а почта

 

Таке написання і в російській мові суперечить правописній логіці.

Але калічниками мови рухала не логіка, а бажання знеособити українську мову. Тому й ухвалено: скопіювати російське написання всупереч логіці, традиції, здоровому глуздові.

У таку саму халепу втрапило і слово готовість. Це слово утворено за чинним у мові словотвором:

 

Прикметник Іменник
готов-ий готов + ість = готовість
добр-ий добр + ість = добрість
нервов-ий нервов + ість = нервовість
молод-ий молод + ість = молодість
свіж-ий свіж + ість = свіжість
слаб-ий слаб + ість = слабість
слонов-ий слонов + ість = слоновість

 

Іменники, утворені наростком -іст- з прикметників, не набувають жодних додаткових літер: до основи прикметника додається лише наросток -іст- та закінчення ь.

Слово готовість сном і духом не знало, що, бувши утворене за нормами словотвору, воно вчинило державний злочин: посміло відрізнятися від російського двійника готовність, у якому до російського наростку -ост- додано ще наросток -н-. Навіщо? Можливо, що повторення у російському слові гОтОвОсть звуку О тричі і справді вимагало додатку звуку Н. Алеж у нашому слові готовість немає трьох звуків О! У нашому слові третій голосний звук І, і слово легко вимовити без жодних додатків. Але які логічні міркування могли переконати поліцаїв від мовознавства? Приказано, і не вертухайсь! За цією "логікою" готовість обернуто на готовність.

Не минуло уваги калічників і слово костел. Українці споконвіку вимовляли це слово відповідно до наявних мовних норм:

 

  козел
  котел
  орел
  осел
отже й  
  костел

 

Щоправда, під впливом польської мови, це слово могло інколи вимовлятися костьол або косцьол, що цілком зрозуміло на теренах, де жила польська меншина. Вимова костьол підкреслювала польське походження даної споруди і приналежність її до польської громади. Саме такий вжиток слова костьол подибуємо в літературі. Але українська вимова цього слова лише костел, про що свідчать похідні форми: костельний і костельник. Жодна пам'ятка не зафіксувала форм костьолний чи костьолник. Запровадження написання костьол в УССР мало на меті одну мету: наближення до російщини.

Не зміг "втриматися в сідлі" і український прикметник кухенний. Калічники-уніфікатори переробили його на кухонний. Словник Грінченка фіксує лише одну форму: кухенний. Логічність цієї форми неважко бачити з такої схеми:

 

  Іменник Прикметник
  злидні злиденний
  пісня пісенний
  плісня(Гр.) плісенний
  сотня сотенний
  стайня стаєнний
отже й    
  кухня кухенний

 

Тільки ж форма кухенний не влаштовувала визнавців теорії злиття мов, тому її як "націоналістичну" обернуто на кухонний.

XXXI. КАЛІЧЕННЯ /продовження/

 

У попередніх розділах згадувано про дієслова розтягати, витягати, тощо, що їх доповнено формами розтягувати, витягувати для зближення з "общесоюзними" формами. Щось подібне сталося і з українськими дієсловами

 

догледіти
нагледіти
підгледіти
прогледіти
розгледіти
угледіти

 

У пам'ятках української мови деякі з цих слів трапляються у двох варіянтах:

 

А Б
догл е діти догл я діти
нагл е діти нагл я діти
підгл е діти підгл я діти
розгл е діти розгл я діти

 

Проте у масові словники УССР наведені дієслова занесено переважно у формі Б без згадки про форму А. Така "уніфікація" української мови суперечить мовній практиці, але не суперечить інструкціям з Політбюра КПСС. В академічних виданнях коли й наведено форми А, то з позначкою діялектний вжиток. Ще в інших словниках УССР форми А наведено вибірково. Ці всі "заходи" мали на меті одне: вилучення форм А з ужитку.

До числа скалічених слів треба зарахувати і слово передягатися. Слово передягатися дістало в УССР форму переодягатися, скопійовану з російського слова переодеваться. Ця нічим не виправдана зміна — відверто низькопоклонча. Українці у слові передягатися не додавали літери О, бо, як засвідчують пам'ятки, такий був модель усіх слів, пов'язаних із зміною одягу:

 

перебиратися
передягатися
перезуватися

 

Появу О у російському слові переодеваться зумовлено тим, що без О форма передеваться /наявна в діялектах/ викликає асоціяцію із словом деваться, і отже, не сприяє спілкуванню. В українській же мові дієслово передягатися цілком віддає дію зміни одягу і не потребує ніяких додатків. Додаток О — це данина "єдиному культурному простору", тобто русифікації.

В УССР зазнали кастрації і українські форми іншомовних слів: колегія /навчальний заклад/ і санаторія. Згідно з традицією латинські слова ніякого /середнього/ роду з кінцівкою -ium українці віддавали жіночим родом:

 

Латинське слово Український варіянт
praesidium президія
соllegium колеґія /напр.: колегія Ґалаґана/
sanatorium санаторія
seminarium семінарія

 

Калічники української мови обернули санаторію на санаторій, а колегію на колегіум.

Коли в українській мові існували два рівноправні варіянти одного слова, то калічники, як правило, віддавали перевагу варіянтові, ближчому до російських форм. Так, здрібнілу форму від слова стаття українці творили двояко: статейка і статійка. Поява таких варіантів залежала від того, яку схему словотвору застосовувано:

 

Схема словотвору-1 Схема словотвору-2
сім'я — сімейка змія — змійка
стаття — статейка течія — течійка
шлея — шлейка чаплія — чаплійка
  стаття — статійка

 

Обидва варіянти, як на мене, мають право на існування, а надто, коли зважити, що академіки УССР рекомендували варіянти в інших випадках. Однак, допускаючи і культивуючи дублети банкет/бенкет, серна/сарна тощо, варіянту статійка до слова статейка мовознавство УССР не визнає.

Не визнає мововознавство УССР і варіянтів мусіти та мусити, віддавши перевагу менш поширеному мусити.

Селище кавказьких і кримських горян авул перероблено на аул, бо так вимагала "мовна політика партії".

Дістав від калічників кару смерти і житель Даніїданець. Замість данця нам накинуто російську форму датчанин. Принц данський став принцем датським.

Ще більше перекручень у морфологічних закінченнях частин мови, власних імен та прізвищ. Ці перекручення частково розглянуто в Розділі XX, а деякі з них буде розглянуто у Розділі ХLI, де йтиметься про правопис.


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 116 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: XVIII. АКАДЕМІКИ ПРОТИ ШЕВЧЕНКА | XIX. БЕЗ ЗОЛОТА, БЕЗ КАМЕНЮ... | XX. ЯК МИ ДІЙШЛИ ДО ЦЬОГО? | Кровоссальна комаха: достоту, як кровососущее насекомое; чому не сказати кровопивча комаха, комаха-кровопій, комаха-вампір? | XXII. НЕВИКОРИСТАНІ МОЖЛИВОСТІ | ХХШ. ПСЕВДОВАРІЯНТИ | XXIV. КРИНИЦЯ НЕ МАЄ ДНА | XXV. ХТО КРАЩИЙ МОВНИК? | XXVII. СЛОВООБРАЗИ | XXVIII. МОВОЗНАВЧА АРХЕОЛОГІЯ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
XXIX. МОВОЗНАВЧА РЕКОНСТРУКЦІЯ| XXXII. ДИСКРИМІНАЦІЙНЕ СЛОВНИКУВАННЯ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)