XXIV. КРИНИЦЯ НЕ МАЄ ДНА

З розпитком культури потреба у нових лексичних формах буде зростати, і штучне позбавлення мови її творчих можливостей веде до її занепаду. Ми не знаємо сьогодні, що за нові поняття виникатимуть завтра, але вони, без сумніву, виникатимуть, і потреба в нових термінах для передачі нових понять буде сталою. Описаний у попередньому розділі словотвір псевдоваріянтів — це невичерпна криниця нових термінів. Наведу навмання кілька таких можливих словесних форм, які можуть стати у пригоді майбутнім термінологічним пошукам:

аранж о вання

газ о вання

год о ваная

доз о ваная

маск о ваная

оркестр о вання

рихт о вання

скас о вання

трас о вання

фас о вання

флюс о вання

шихт о вання

шліхт о вання

Наведені форми відмінні від форм з наголосом на - а ння і становлять термінологічну резерву нашої мови на майбутнє.

Розглянуті в попередньому розділі псевдоваріянти різнилися між собою одним звуком та відмінним наголосом. Мовна стихія знає й такі псевдоваріянти, що різняться між собою лише наголосом:

А. Іменник дії	Б. Іменник наслідку дії
відклик а ння	відкл и кання (розпорядження) (1)
дав а ння	д а вання (подаяння) (Б. Н.)
засід а ння	зас і дання (збори)
з'єдн а ння	з' є днання (загін)
зобов'яз а ння	зобов' я зання (обіцянка)
нездуж а ння (не вживано)	незд у жання (недуга)
об'єдн а ння	об' є днання (спілка)
обладн а ння	обл а днання (апаратура)
поваж а ння	пов а жання (повага)
пов'яз а ння (не вживано)	пов' я зання (стан)
поклик а ння	покл и кання (хист)
розв'яз а ння	розв' я зання (розв'язка)
уподоб а ння (не вживано)	упод о бання (симпатія)

Слова з чоловічим наголосом на - а ння (стовпчик А) визначають лише дію, а слова з дактилічним наголосом (стовпчик Б) — наслідок дії. Таким чином, зміна наголосу в слові міняє його значення. Ця властивість віддієслівних іменників (1) помагає зрозуміти і наявність подвійного наголосу в таких віддієслівних іменниках, як в і нч а ння, ч и т а ння тощо. Цю наявність можна пояснити тим, що, передаючи дію чи наслідок дії, іменники наголошувано по-різному:

вінч а ння (дія покриття вінками)	в і нчання (шлюбний обряд)
чит а ння (дія)	ч и тання (почитний матеріял, чтиво)

Наведені міркування проливають світло і на причини "неправильного" /неканонізованого словниками/ наголосу, уживаного мовцями у деяких словах:

зам і шання	бо це стан зніяковіння	/наслідок дії/
зап и тання	бо це конкретний вислів	/наслідок дії/
прив' я зання	бо це прив'язаність, симпатія	/наслідок дії/

Очевидно, що у деяких іменниках, що визначають наслідок дії, висловленої дієсловом, слід канонізувати дактилічний наголос

Іменник наслідку дії	Іменник дії
перек о нання	(погляд)	перекон а ння
пок а яння	(сповідь)	пока я ння
пор і вняння	(троп)	порівн я ння
пристос о вання	(прилад)	пристосув а ння
розл а днання	(розлад)	розладн а ння
р і вняння	(формула)	рівн я ння

На закінчення розділу запізнаймося з іще одною "сім’єю" псевдоваріянтів, що різняться лише наголосом:

Дія	Наслідок дії
зайнятт я /занятт я / (взяття, захоплення)	зайн я ття /зан я ття/ (фах, лекція)
обнятт я /посади/ (= вступ на посаду)	обн я ття (не вживано)
понятт я (охоплення)	пон я ття (гадка, уявлення)
прийнятт я (приймання)	прин я ття (авдієнція, прийом) (Пан)

Дослідження моделів "псевдоваріянтів" розкриває широкі словотворчі можливості української мови. Штучна заборона цих моделів, оголошення їх "націоналістичними" гальмували розвиток мови. Це гальмування діє й нині, бо у виданих під орудою русифікаторів словниках і підручниках перекручено факти українського мовлення Тому, вивчаючи словотворчі моделі українців, мовознавці мусять аналізувати не лише "правильне" мовлення, а й неправильне, яке часто-густо містить ключ до зрозуміння заплутаних в наслідок русифікації фактів нашої мови.

Дата добавления: 2015-10-21