Читайте также: |
|
До таких забутих словесних шахт слід віднести невичерпні можливості образної лексики. Образність української мови — один з незаперечних її козирів. Саме цю рису і забувають ті, хто будь-що-будь копіює усталені мовні зразки інших мов. Українська мова знає оригінальні розв'язки мовних проблем з використанням можливостей образного мовлення. Для відтворення, наприклад, міри якости сучасні мовці й писці дуже охоче вживають слово надзвичайний і відповідний прислівник надзвичайно:
надзвичайне враження | надзвичайно гарний |
надзвичайні здібності | надзвичайно схвильований |
надзвичайний обід | надзвичайно гарячий |
надзвичайна передача |
Часте вживання слів надзвичайний і надзвичайно в мові окремих осіб свідчить про їхній дуже обмежений словесний багаж і знання мови. Звернімось до джерел української мови: чи вживали мовці й писці минулого аж так часто ці заяложені форми? З дальших прикладів побачимо, що їхній вибір був багатший:
Штамповані форми | Літературні варіянти | Живомовні форми |
надзвичайний обід | ||
блискучий обід | ||
незвичайний обід | знаменитий обід | |
особливий обід | королівський обід | |
першорядний обід | ладний обід | |
фантастичний обід | напрочуд ладний обід | |
обід куди твоє діло | ||
обід на диво | ||
обід на славу | ||
обід, що називається | ||
обід, що ну! | ||
оце обід! | ||
оце обід так обід! | ||
розкішний обід | ||
такий обід, такий обід | ||
усім обідам обід | ||
царський обід | ||
надзвичайно гарячий | ||
винятково гарячий | ||
неймовірно гарячий | аж он який гарячий | |
неможливо гарячий | гарячий-гарячий | |
гарячий з вогню | ||
гарячий-прегарячий | ||
гарячий, що аж-аж-аж | ||
гарячий, що ну! | ||
гарячий як вогонь | ||
гарячий як жар | ||
дуже-дуже гарячий | ||
куди який гарячий | ||
страх який гарячий | ||
страшенно гарячий | ||
такий гарячий, такий гарячий |
Навіть з цього неповного переліку варіянтних лексичних форм можна зробити висновок, що можливості українського образного мовлення невичерпні.
Дуже поширеним способом творення лексичних форм є так звані повтори:
веселий-веселий |
довго-довго чекали |
дуже-дуже спритний |
сумно-сумно |
чистий-чистісінький |
Повтори практиковано не лише з прикметниками й прислівниками, але й з іншими частинами мови:
Повтори | Форма без повтору |
довбав-довбав | наполегливо /або уперто/ довбав |
кричи не кричи | скільки не кричи |
дощ не дощ —скачи! | за всякої погоди —скачи! |
їв не їв —не питають | не питають:голоден чи ситий |
Сфери застосування образної мови дуже широкі: від щоденного побуту до космічних досліджень. Ось кілька прикладів:
Заштампований вираз | Образний вираз |
братися до літературної праці | = братися за перо |
виявляти гуманне ставлення | = мати Бога в животі |
застосовувати фізичну силу | = давати волю рукам |
знімати з себе відповідальність | = умивати руки |
не виявляти ознак життя | = лежати трупом |
не володіти достатньою мірою мовою | = не могти й двох слів стулити |
перебувати в стані радісного збудження | = землі не чути під собою |
повертатися до попередньої практики | = братися за своє |
притягатися до судової відповідальности | = ставати перед судом |
вимушений обставинами | = рад-не-рад |
ставати об'єктом обговорення | = потрапляти на язик |
стати жертвою вогненної стихії | = піти з димом |
творити з допомогою фантазії | = брати з голови |
утиратися в довіру | = лататися |
Образна лексика — невичерпне джерело збагачення української мови.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 151 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
XXV. ХТО КРАЩИЙ МОВНИК? | | | XXVIII. МОВОЗНАВЧА АРХЕОЛОГІЯ |