Алгоритм визначення рейтингової оцінки

Перша модифікація.

Визначення рейтингової оцінки для j-предприятия по максимальному значенню. Найвищий рейтинг має те підприємство, яке набирає найбільший сумарний результат.

(1)

Перевага цього методу полягають в тому, що він простий, ясний, нескладний в розрахунку.

Але є і недоліки: враховувати можна лише ті показники, збільшення яких характеризує успішну діяльність підприємства. При цьому упускаються нюанси, зв'язані з тим, що збільшення деяких показників є позитивним лише до певного рівня, а дальший їх зріст характеризує вже швидше неефективне використовування окремих видів засобів або ведення бізнесу, не говорячи вже про те, що стає неможливим урахування показників, зниження яких є позитивним фактом.

Друга модифікація.

Урахування значущості кожного показника матриці, де запроваджуватися ваговий коефіцієнт кожного показника (pi).

(2)

Формула (2) дозволяє запровадити чинники переваг інвесторів, тобто вагові коефіцієнти для кожного показника, визначувані експертним шляхом. Вони показують значущість в загальній оцінці фінансового стану підприємства кожного даного показника. Це зв'язано з тим, що користувачі, що проводять дослідження, керуються різними цілями. Так, наприклад, при оцінці діяльності підприємства банківськими організаціями більш значущими виявляться показники платоспроможності і фінансової стійкості, тоді як для покупця акцій більш важливими є показники рентабельності і зріст ділової активності, від яких і залежатимуть дивіденди. В даному прикладі інвестор віддає перевагу зростанню першої групи показників (5 графа табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Визначення рейтингу підприємства

Номер показника (i)	Номер підприємства (j)	Ваговий коефіцієнт показника, pj	Еталонне підприємство
по максимальн. показникам.	по оптимальн. показникам.
	0,17 1,51 4,26 0,04 0,17 0,11 0,84 0,12 6,22 0,32 1,11 1,11	0,18 0,79 3,61 0,05 0,18 0,22 0,39 0,28 1,63 0,07 0,16 1,11	0,08 0,19 0,95 0,08 0,08 0,79 0,59 2,38 3,69 3,29 4,15 7,69	0,29 0,81 2,64 0,18 0,47 0,37 0,84 0,58 6,15 0,05 0,70 1,49	0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,05 0,1 0,1 0,05 0,05 0,05	0,29 1,51 4,26 0,18 0,47 0,79 0,84 2,38 6,22 3,29 4,15 7,69	>0,2 >2,0 >0,67 0,3 >0,2 >0,5 0,4-0,6 >2,0 >1,0 0,2-0,3 0,7-0,8 2,0-2,5

Основною перевагою модифікації є те, що вона більш точна в порівнянні з першою і розрахована на конкретного користувача. Але з другого боку, кінцевий результат оцінки (рейтинг підприємства) буде завжди різним, тому така модифікація не може використовуватися для подальшого аналізу діяльності підприємства іншими користувачами.

Третя модифікація.

Ця модифікація полягає в реалізації принципу порівнянності показників підприємства з принципами самого успішно функціонуючого конкурента. При цьому базою відліку для отримання рейтингової оцінки стану справ підприємства є не суб'єктивні припущення експертів, а найвищі результати, що склалися в реальній конкуренції, зі всієї сукупності порівнюваних об'єктів.

Отже, по кожному показнику знаходиться найбільше значення, яке відноситься в стовпець умовного еталонного підприємства (графа 6 табл. 6.3).

Далі вихідний показники матриці стандартизуватимуться шляхом їх розподілу на відповідний показник еталонного підприємства:

(3)

де xij- стандартизовані показники фінансового стану j-предприятия.

Потім для кожного підприємства визначається значення його рейтингової оцінки по формулі:

(4)

Щонайвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням Rij. Перевагою цієї модифікації є її порівняльний характер, оскільки тут враховуються і зіставляються реальні показники всіх конкурентів. Проте її вживання обмежено сферою матеріального виробництва (це пов'язано з набором вихідного показників). Формула (4) більш трудомістка, а характеристика щонайвищими показниками може і не бути типовою базою для аналізу, оскільки максимальна величина оптимального параметра абсолютно не тотожна значенню, що оптимально рекомендується.

Четверта модифікація.

(5)

Це розширена формула (4), значущість окремих показників, що враховує, відповідно до потреб суспільства і має суб'єктивну характеристику залежно від цілей розрахунку рейтингу і переваг інвестора.

П'ята модифікація.

Визначається середньоквадратичне відхилення.

(6)

де - оптимальне значення i-го показника.

Тут рекомендується проводити порівняння не з середньою величиною показника по всіх аналізованих підприємствах, а з оптимальним значенням, виробленим практикою ведення бізнесу (графа 7 табл. 6.3).

При цьому розглядаються лише ті відхилення, які характеризують негативну тенденцію.

Наприклад.

По першому показнику оптимальною є величина, що перевищує 0,2. Значить, відхилення розраховуватиметься лише по перших трьох підприємствах, оскільки перший показник у них не досягає оптимального значення.

Такий розрахунок рейтингової оцінки є відносно трудомістким, але він дозволяє враховувати показники, зниження яких є позитивною характеристикою бізнесу, або оптимальний діапазон значень певного показника, відхилення від якого в обидві сторони (зниження і збільшення) небажане.

Ця модифікація може бути розглянута (розширена) за допомогою введення вагових коефіцієнтів даних показників.

(7)

Підведемо підсумки (табл.6.4).

Таблиця 6.4

Результати розрахунку рейтингової оцінки

Тип модифікації	Ранжируваний ряд підприємств
(значущість модифікації)	Щонайвищий рейтинг	Високий рейтинг	Середній рейтинг	Низький рейтинг

Користувач аналізує підприємства по одній з модифікацій (але іноді і всі модифікації), і рішення ухвалюється виходячи з того, скільки разів дане підприємство займе певне рейтингове місце. Можливе також введення значущості модифікації, тобто визначають ваговий її коефіцієнт.

В даному випадку:

Щонайвищий рейтинг має – 4-е підприємство

Вищий рейтинг – 1-е підприємство

Середній рейтинг - 3-е підприємство

Низький рейтинг - 2-е підприємство.

Таким чином, розглянута методика рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності і діловій активності підприємств дозволяє проаналізувати основні показники виробничо-господарської діяльності емітентів, зіставити їх з кращими результатами конкурентів і визначити, яке підприємство є найбільш успішно функціонуючим і вигідним з погляду вкладення інвестиційних засобів.

Запропоновані модифікації алгоритму визначення рейтингової оцінки є самими відповідними до сучасних економічних умов, оскільки вихідний інформація, оцінювана за конкретний період часу і витягувана з публічної звітності, доступна, порівнянна і відносно достовірна.

Загалом можна сказати, що інститут оцінного консалтінгу в Україні лише починає розвиватися і тому говорити про якусь базову методику визначення рейтингу підприємства поки рано. Зараз сучасні оцінювачі керуються частково запропонованою методикою, та і то досить рідко і лише для внутрідержавних користувачів, оскільки зараз найпривабливішими для інвесторів є капітальні вкладення в нерухомість, а не в промислові об'єкти з метою їх підйому і подальшого розвитку; справжній “бум” інвестиційної активності поки не наступив, тому відповідна методика визначення рейтингової оцінки, недостатньо перевірений на практиці, вимагає більш детальної доробки і удосконалення.

Сутність інвестиційного потенціалу підприємства. Ранжирування підприємств. Алгоритм визначення рейтингової оцінки. Методи вимірювання і урахування впливу інвестиційного ризику.

Дата добавления: 2015-09-07