Теорія менальних просторів: витоки, одиниці та категорії.

У сучасному вимірі когнітивної семантики однією з провідних є концепція когнітивної граматики Р. Ленекера (вивчає когнітивне підґрунтя граматики мови, зокрема, частиномовної диференціації такатегоризації, глибинних відмінків як універсальних категорій мов, синтаксичних структур і под.) і теорія ментальних просторів (за якою, ментальний простір – це гіпотетичне середовище мислення й концептуалізації, що відображає уявний стан справ і не проектоване на об’єквтиний світ, але актуалізоване вумовах пізнавальної взаємодії суб’єкта зі світом, зокрема, у процесі породження або сприйняття повідомлення (с. 385)). Взаємодія ментальних просторів зумовлює їхню інтеграцію (Ж. Фоконьє і М. Тернер), що й сталовихідною тезою постання теорії інтеграції, що ґрунтується на наявності в людини обзразного мислення, якезумовлює встановлення зв’язку між ментальними просторами. У світлі теорії концептуальної інтеграції Ж.Фоконьє та М.Тернера ментальні простори трактуються як компактні формати знання, що конструюються, а також модифікуються під час інтерпретації дискурсу. Взаємодія ментальних просторів зумовлює їхню інтеграцію.

Ч.Філлмор називав ментальні простори фреймами. важливими одиницями є образ - схеми - це динамічні рекурентні структури сенсорно-моторного досвіду, у термінах яких осмислюється як сам досвід, так і ментальний зміст абстрактних концептів, які ці структури вибудовують Такі схеми являють собою моделі (patterns) типу: ВМІСТИЩЕ, ПЕРЕШКОДА, РІВНОВАГА, ЗВ'ЯЗОК, ШКАЛА, ЦИКЛ, КОНТАКТ, БЛИЗЬКО / ДАЛЕКО, ЦЕНТР / ПЕРИФЕРІЯ, ЧАСТИНА / ЦІЛЕ тощо. Зазначені моделі відображають різноманітні сценарії взаємодії людини із довкіллям, що в аспекті самоорганізуючих (синергетичних) систем.

Ментальний простір. це ділянка, яка використовується для об’єднання різної інформації. Такі ділянки можуть являти собою, наприклад, погляд на світ тієї чи іншої людини; ситуацію, що локалізована в часі чи просторі; чиїсь сподівання; гіпотетична чи уявлена ситуація. Усередині цього простору різні об’єкти можуть трактуватися як існуючі безвідносно до статусу цих об’єктів та відношень у реальному світі.

Ментальний простір характеризується трьома координатами. У зв’язку з цим структуру ментального простору, який розглядається як мовленнєвий акт, можна представити таким чином:

. адресант;. його адресат;. висловлення;. предмет висловлення;. час комунікативного акту;. місце комунікативного акту. До ментального простору належать такі сутності: 1) безпосередньо дана нам реальність 2) вигадані ситуації 3) минуле або майбутнє ситуацій 4) гіпотетичні ситуації.

Дата добавления: 2015-09-06