Теорія контролю

ІНДЗ з психології

Виконала:

студентка 3 курсу

33аф групи

факультету іноземної філології

Лисенко Катерина

Перевірила:

доцент кафедри психології

Малихіна Олена Євгенівна

Харків­-2013

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 Поняття девіантної поведінки

1.1Поняття та сутність девіантної поведінки…………………………………….4

1.2 Основні причини виникнення девіантної поведінки…………………………5

РОЗДІЛ 2 Види девіантної поведінки

2.1Алкоголізм……………………………………………………………………….7

2.2Наркоманія……………………………………………………………………….8

2.3Сектанство………………………………………………………………………..9

Висновок……………………………………………………………………………11

Список використаної літератури…………………………………………………12

ВСТУП

На сьогоднішній день проблема девіантної поведінки є дуже актуальною,

найбільш девіація виявляється в періоди перетворень суспільних систем, коли

руйнуються старі норми, цінності, стереотипи і люди втрачають орієнтири. Зміни

соціальних цінностей, які відбуваються в період реформування політичного та

соціально-економічного життя країни, які відображаються на всьому населенню

України. Проте, на думку соціологів, психологів та медиків найбільш незахищеними є підлітки, молодь та „трудові сім’ї”. Проблеми виховання молоді,

які мають певний ступінь соціальної захищеності і соціальної дезадаптації на

сьогодні стоять дуже гостро. Це пов’язано з тим, що дезадаптовані діти, які

складають так звану групу ризику, часто належать до малозабезпечених, неповних

чи „проблемних” сімей [1].

Молодь є найактивнішим психологічним суб'єктом і тому прояви соціально неприйнятної поведінки найвиразнішим чином проявляється саме в них. У юнацькому віці, коли не сформований стійкий світогляд, особистості найбільш піддаються зовнішньому впливу. Сприймаючи інтереси, погляди оточуючих, вони вбирають в себе загальноприйняті норми і в подальшому керуються ними. Останнім часом девіантна поведінка набула массового характеру, що поставило це явище в центр уваги соціологів, педагогів, психологів, медиків, працівників правоохоронних органів.

Мета – з’ясувати причини виникнення девіантної поведінки. Об’єкт – девіантна поведінка в юнацькому віці. Предмет – прояви девіантної поведінки у вигляді алкоголізму, наркоманії та сектантства.
РОЗДІЛ 1

1.1 Поняття та сутність девіантної поведінки
Під девіантною поведінкою розуміється поведінка, яка не узгоджується з нормами, не відповідає очікуванням групи або всього суспільства. У перекладі з латинської „девіація” означає відхилення. Негативні форми відхилень – це не випадкові факти, а процеси, що набули певного поширення в суспільстві. Слід зауважити, що не завжди просто класифікувати той або інший вчинок як девіацію. Справа в тому, що норми, стандарти в суспільстві рухливі, відносні, і по-різному сприймаються різними групами [5].

На сьогоднішній день найпоширенішими видами девіантної поведінки серед молоді є: злочинність, алкоголізм, наркоманія, проституція, токсикоманія, суїцид, сектанство [5].

Існують різні підходи до пояснення природи девіацій.
Сьогодні біологічні пояснення девіації фокусуються в основному на виявленні генетичної схильності до відхилень.
Психологи і соціологи визнають, що особливості особистості та мотиви її дій, безсумнівно, впливають на всі види поведінки, що відхиляється. Але особистісні фактори завжди найтіснішим чином переплітаються з соціальними.
Одним із психологічних механізмів формування девіацій виступає Аддиктивна модель поведінки (адикція - згубна пристрасть до чого-небудь). Суть адиктивної поведінки полягає в прагненні людини змінити свій психічний стан за допомогою прийому деяких речовин або фіксацією уваги на певних предметах (видах діяльності). Процес вживання такої речовини, прихильність до предмета або дії супроводжується розвитком інтенсивних емоцій і приймає такі розміри, що поступово починає керувати життям людини, позбавляє її волі до протидії адикції.
Адиктивна поведінка формується поступово і проходить кілька стадій. Початок відхилення пов'язано з переживанням гострогї зміни психічногостану людини у зв'язку з прийняттям певних речовин або певними діями, виникненням розуміння того, що існує спосіб змінити свій психологічний стан, випробувати відчуття підйому, радості, екстазу. Далі складається стійка послідовність вдавання до засобів адикції. Складні життєві ситуації, стану психологічного дискомфорту провокують аддиктивную реакцію. Будь-який дискомфортний стан виявляється стимулом, що провокує аддикцию. Цей процес супроводжується боротьбою, з'являється почуття тривоги. Одночасно включаються захисні механізми, що зберігають ілюзорне почуття психологічного комфорту. Зрештою, адиктивна поведінка руйнує здоров'я і психіку людини.

1.2 Основні причини виникнення девіантної поведінки

На думку спеціалістів (А. А. Бодальов, М. І. Буянов, А. Г. Хрипкова та інші) причинами девіації перш за все є грубість батьків, які займають низький статус в соціальному відношенні. Саме через це ця галузь психології дуже актуальна для сучасного стану нашого суспільства. Вона має встановити загальні причини тих або інших видів девіації, щоб допомогти суспільству відновити контроль за поведінкою, запобігти його розпаду, нейтралізувати центробіжні тенденції. За даними одного дослідження існує п’ять основних причин девіантної поведінки:

Теорія контролю

Саме зв’язки в суспільстві, залученість, надають контролюючий вплив на людину, тому ті, хто хоче бути частиною суспільства, намагаються поважати писані й неписані закони. Зазвичай девіантна поведінка дітей пов’язана з тим, що у них немає друзів, які б поважали соціальні норми. А батьки не є авторитетом, і не можуть здійснювати контроль за правильністю вчинків. Якщо людина відчуває, що вона доклала зусиль для того, щоб стати членом групи, то існує велика ймовірність, що вона буде намагатися відповідати очікуванням більшості. Таким чином, група контролює поведінку індивідуума.

Дата добавления: 2015-09-05