Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лекція 3. Основні структурно-функціональні одиниці печінки. Морфологічна характеристика основних типів клітин і їх роль в розвитку патології печінки.

Читайте также:
  1. I. Общая характеристика работы
  2. II. Основні завдання психологічної служби
  3. Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
  4. Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
  5. Анатомическая характеристика жировой ткани
  6. Античная философия (общая характеристика)
  7. АПК Подільського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.

В 1833 році Кірнан ввів поняття про часточки печінки як основу її архитектоніки. (Кірнан Френсіс(1800—1874), англ. Хірург, який народився в Ірландії (Кирнана пространства — междольковые соединительнотканные прослойки печени (spatiib lhepatis), в которых располагаются печеночные триады, состоящие из междольковых артерии, вены и желч-ного протока, а также поддольковые (собирательные) вены, лимфатиче-ские сосуды и нервные волокна) Він описав чітко окреслені частоски, які складаються з центрально розташованої печінкової вени і периферично розташованих портальних трактів які містять гілочки ворітної вени, печінкової артерії та жовчної протоки. Між ними розташовані балки гепатоцитів і синусоїди з кров’ю.

За сучасними уявленнями паренхіма печінки складається з невеликих, діаметром 1 – 2 мм, часточок (lobuli hepatis), утворених печінковими клітинами – гепатоцитами, котрі згруповані у трабекули або балки.

Існує три теоретичні моделі структурної одиниці печінки:

1. Класична печінкова часточка – має полігональну форму (шестикутник) (РИС). В центрі проходить центральна вена – перша судина венозної системи печінки. Балки, які складаються з двох рядів гепатоцитів, та синусоїди розташовуються радіально відносно центральної вени. Між часточками у кутах залягають артерії, вени (гілочки ворітної вени), жовчні протоки і лімфатичні судини – це тріади печінки, або портальні зони чи тракти, або глісонова капсула.

Портальні тракти і печінкові центральні судини не торкаються один одного і частіш всього перпендикулярні один одному, у людини розташовані на відстані близько 0,5 мм. Синусоїди розташовані не рівномірно і, зазвичай, перпендикулярно лінії яка сполучає центральні вени. Напрямок кровотоку у класичній часточці – від периферії до центру і зумовлений більш високим тиском у ворітній вені ніж у центральній.

Кожна балка складається з двох рядів гепатоцитів, які об’єднуючись між собою щільними замикаючими контактами, обмежують первинні жовчні канальці (капіляри) діаметром 0,5 – 1 мкм. Ці канальці зливаються у короткі холангіоли, котрі впадають у міжчасточкові жовчні протоки. Таким чином, кожен гепатоцит у балці має 2 поверхні – біліарну (апікальну, каналікулярну) і васкулярну (базальну, синусоїдальну). Стінка холангіол утворена епітеліальними клітинами з відносно великими ядрами, розташованими в один – два ряди – холангіоцитами.

2. Портальна часточка – має трикутну форму (РИС). В центрі – печінкова тріада (артерії, гілочки ворітної вени, жовчні протоки і лімфатичні судини). В кутах – центральні вени. Від тріад у сторони розходяться навколочасточкові судини, від яких відгалужуються внутрішньочасточкові судини. Таким чином, рух крові у портальній частці спрямований від центру до її периферії.

3. Печінковий ацінус – ромбовидна структурно-функціональна одиниця печінки (РИС). В тупих кутах ромба печінкові тріади, а в гострих – центральні вени двох класичних сусідніх часточок. Напрямок руху крові – від центру до периферії. Тому в ацінусі можна виділити три зони, які по різному кровопостачаються. Перша зона в центрі – найкраще забезпечена оксигенованою кров’ю та речовинами для метаболічних реакцій. Відзначимо, що вона максимально страждає від інтоксикації та дефіциту поживних речовин, а також найбільш регенеруюча і метаболічно активна. Друга – помірна щодо кисневого забезпечення. Третя зона – віддалена і найгірше кровопостачається оксигенованим гемоглобіном. Темні гепатоцити (чутливіші до вірусних інфекцій) першої зони виконують білоксинтезуючі, а світлі гепатоцити (чутливіші до токсичних речовин) третьої зони – детоксикуючі функції.

 

Дискусія з приводу печінкових балок і пластинок.


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 214 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ембріогенез органів гепатобіліарної системи. | Лекція . Апоптоз в органах клітин шлунково-кишкового тракту. | Плазматична мембрана. | АНТИАПОПТИЧНІ ФАКТОРИ). | БІОЛОГІЧНА РОЛЬ АПОПТОЗУ. | УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Кровопостачання печінки| Морфологічна характеристика основних типів клітин

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)