Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Про найману працю.

Як ми знаємо, що в буржуазному світі капіталіст за гроші купує працю робітників, а робітники продають йому за гроші свою фізичну силу, здоров‘я, плоть і кров. Щоб забезпечити свою життєдіяльність, робітник продає нечистій силі більшу частину себе і свого власного життя, як у просторі, так і в часі, тобто і свою спадщину. А це історія його роду-племені в духовно-енергетичному вимірі. Ось звідки укорінилось у багатьох із нас споконвічне, рабське поклоніння владі антихриста.

Якщо трудова людина продала самого себе, то вона вже не є господарем своєї долі, тому що віддає в жертву значний відрізок свого існування (життям все це важко назвати!) в інтересах іншої особи, аби хоч як-небудь підтримати таке собі життя-буття на білому світі.

Тому наймана праця – це такий же товар, як і всякий інший, неживий товар, що виробляється самим же робітником. У „поті лиця” працюють ці люди на „свого” хазяїна, і немає у них ні справжньої мети, ні вільної самодіяльності, ні одухотвореної праці, як такої, що дана нам від Бога, як Дар «згори». Все це привласнює (вампіре) і експлуатує інша особа.

Таким чином і забирає на себе антихрист нашу енергію життя, пускаючи її супроти самого ж людства. Система антихриста пожирає саму себе і Боже Створіння, яким є сама людина, причому за добровільно-вимушеною, на те, згодою.

Крім того, жива праця трударя – це «живий» капітал. А ось матеріальні блага, які він виробляє – це вже «мертвий» капітал, і вони між собою взаємопов‘язані.

При цьому «мертвий» капітал постійно володарює над «живим» своїм творцем – виробником цього капіталу. І це відбувається по тій причині, що з‘явився у людства ще один ворог – грошова система, яка стала поміж товаром і перекрила всі канали існування робітничому людству.

Якщо капіталіст не дасть своєму поневоленому роботи, то той гине. А капіталізм загине, якщо він не стане експлуатувати робітничу силу. Ось так!

Звідси витікає висновок: щоб назавжди покінчити з капіталізмом, а також зі своїм пригнобленим становищем та усіма глобальними гріховними проблемами буржуазно-ринкового устрою, трудовому народу (знизу доверху!) потрібно звільнити себе від найманої праці і матеріально-грошової залежності, тобто відійти від самої системи антихриста. Тільки нова самоорганізація суспільної життєдіяльності, яка здійснюється під проводом нашого Христа – Спасителя знає, зможе і згуртує народні маси у родинну спільноту, збираючи Христове Тіло, як у просторі, так і в історичному часі. А це значить, що всі ініціативи політичного, економічного, культурно-просвітницького та іншого характеру переходять на сам трудовий народ, який стає повновладним господарем своєї долі і на власній, (а не державній!) Землі. Віднині праця і її плоди належать самому виробникові. Об‘єднавшись, сумісними зусиллями міського і сільського населення, трудовий народ, пліч-о-пліч, піде по шляху свого визволення від узурпаторської напасті нечистої сили. Надалі трудящі матимуть вирішальне право розпоряджатись своїм добром на власний розсуд, так як вимагає саме суспільне життя. А наш Господь завжди допомагає трудовому людству у цьому вельми важливому їх визволенні з-під буржуазного рабства. Тому тільки на Бога покладають віднині всі свої думи і надії прості люди-трударі. «Отже, брати мої, ми не сини рабині, а вільної» України.(Галатам 5; 31)



 

Про заробітну плату.

А тепер поговоримо про заробітну плату, до діє у буржуазному суспільстві.

Як ми знаємо, що вартість товару дорівнює вартості праці, а вартість одної години роботи однієї людини умовно прирівнюється вартості однієї години праці другої людини. Але ж не всі люди в певній мірі трудяться однаково, як за своїми фізичними можливостями і розумовими здібностями, так саме, як і сама специфіка роботи різноманітна за своїм змістом і кінцевою метою. Тому вартість товару, в його абсолютній величині, уже не буде дорівнювати вартості праці. І ця закономірність не від кого не залежить, бо по своїй Природі Бога, так вже побудоване наше суспільне життя. Воно, як велетенський живий організм, вимагає для своєї життєдіяльності зовсім інші умови, аніж ті, що існують у світі, і які є смертельно небезпечними для нашого суспільного організму.

Загрузка...

Тому зарплата – це ще не закономірне явище, а тільки хитромудрий засіб експлуатації людини людиною, які обоє потрапили в енергетичний полон потойбічного світу антихриста.

Ми знаємо, що є номінальна зарплата і реальна. Номінальна – це гроші, які видають на руки людині за її роботу. А реальна – це товар, який можна придбати за ці кошти. Тепер неозброєним оком всі ми побачимо, за які кошти продаємо своє життя і здоров‘я і чи досить тієї зарплати, щоб не тільки підтримувати своє фізичне існування, але й прокормити свою сім‘ю, заплатити за комунальні послуги та на інше. Хто ж винен, що така мізерна зарплата? Давайте і в цій проблематиці досконально розберемось.

В буржуазному суспільстві рівень заробітку залежить від попиту робочих рук робітників, які пропонують себе капіталістові. Зарплата збільшується, коли попит на працю збільшується. А щоб жити людям в благополучних умовах і здоровому фізичному стані, треба, щоб якнайшвидше зростав виробничий капітал. Але в той час, як росте виробничий капітал, заразом росте і конкуренція, як між самими робітниками за робочі місця, так і поміж капіталістами на ринках збуту продукції. Після розорення дрібних підприємств, армія труда багаторазово зростає, а попит на робочі руки, в тій же мірі, зменшується. Виникає ціла армія безробітного трудового резерву. Дефіцит роботи вимагає збільшувати виробничий вклад капіталу, щоб забезпечити нужденних роботою і хоча б мінімальним заробітком.

Так як виробничий капітал складається з трьох складових частин:

1. Сировина, на яку іде 1/3 частина прибутку.

2. Машин і технічного обслуговування – 1/3 частину капіталовкладень.

3. Та 1/3 частина капіталу, що йде на утримання робітничої сили.

Звідси можна вивести загальний закон природи капіталізму. При рості виробничих потужностей, та частина виробничого капіталу, що перетворюється в сировину і машинно-технологічне обслуговування, зростає незрівнянно вище, в порівнянні з тою третиною капіталу, що іде на зарплату. Робітничому класу доводиться цю третину ділити поміж собою, тому і зростає їх конкурентна боротьба на біржах праці. Якщо зростає виробництво, то повинна зростати і чисельна кількість робочої сили. Зрозуміло, що заробіток, у даному випадку, буде зменшуватись на стільки, на скільки буде збільшено робочої сили. Якщо заробіток залишити незмінним, то треба скоротити кількість найманої робочої сили, або ж замінити її на якісний склад, у вигляді машинно-технологічного обслуговуючого персоналу. Скоротивши кількісний і якісний склад робочої сили, капіталіст збільшує навантаження на людину фізичної праці майже до її фізичного і енергетичного виснаження. Саме в цей час, за рахунок живої енергетики життя трудового народу, крупний капітал посилює свою владу і укріпляє свої позиції.

Тому, якщо наша влада в буржуазному суспільстві буде гуманною, то тоді вона енергетично збанкрутує. А якщо буде жорстокою, по відношенню до трудового народу, то обов‘язково „звалить його з ніг”. Третього для буржуазного устрою не дано. Третє – то є золота середина поміж цих двох крайностей, і саме її нам і дає наш Господь, але про це поговоримо пізніше.

Для того, щоб хоч якось вирівняти до норми утворену на виробництві несправедливу нерівність, капітал повинен рости в геометричній прогресії, щоб потім, в кризовий період у капіталіста була можливість утримуватись хоча б „на плаву”. І що ще дуже важливо знати, що ця аксіома життя відповідає тільки буржуазному устрою. Здавалося б, чим більше розвивається продуктивність праці, а разом з нею – приватна власність і обмін – все це добре. Але ж разом з цим – відмінність в багатстві, можливість використовувати чужу працю, байдуже ставлення до поневоленого робітничого класу – все це загострює класові суперечки між двома антагоністичними силами. Так що, не позаздриш тому капіталісту, якщо підійти до його буття по доброму рахунку. Тут, як говорять у нас в народі: ”Бабуся надвоє сказала: чи то пан, чи-то пропав”.

Це і є пагубний зміст життя буржуазного повновладдя. Тут надлишок засобів виробництва і виробничої продукції, там надлишок робочих рук без роботи і без засобів для свого існування. І двоє цих керма виробництва суспільного багатства не можуть об‘єднатись, тому що буржуазна форма виробництва не дозволяє виробничим силам взаємодіяти на суспільну користь, а продукції циркулювати інакше, як під попереднім перетворенням її в фінансовий капітал. Саме грошова система, а також її недосконалий ринковий товарообмін являються головним гальмом на шляху суспільного і виробничого розвитку земного людства.

Віднині наша земна цивілізація стає перед Божим Судом – Судом Совісті і Справедливості. Шляхом проведення широкомасштабного реформування суспільної життєдіяльності земне людство повинно виправити своє дотеперішнє існування. Тому саме Життя вимагає від кожного з нас назавжди відказатись (відректись, або ж покаятись) від сатанинської системи речей, розпочинаючи Нове Життя з Чистого Духовно-енергетичного Витоку Святого Євангеліє від Ісуса Христа!

Історичний розвиток самодержавного устрою при соціалізмі.

В зв‘язку з тим, що буржуазія довела наше суспільне життя до критичної межі, чим доказала на практиці, що надалі вже неспроможна до подальшого керування своїми власними і суспільними виробничими силами. Вона вже частково починає признавати комуністичні закономірності, дані людині і людству від Природи Творця. Виникають громадсько-політичні об‘єднання, зароджується сімейно-трудовий профспілковий рух – все це суспільно-комунальні форми виробничого процесу, типові для історичного розвитку не тільки далекого минулого, але й сучасного світу. В кінці кінців, буржуазія, разом з її самодержавною системою насилля над трудящими людьми, змушена признати себе зайвим класом, бо всі повновладні функції переходять на місцеве громадсько-політичне і господарсько-економічне самоврядування. При звільненні людини від найманої праці відбувається саморозпуск державного устрою насилля. І на то є Воля Божа, бо така вже Природа Ідеального Життя в Материнському Тілі Ісуса Христа. При входженні в наше сьогодення наукового комунізму, Святе Євангеліє засвідчить про переможну ходу Світлого Майбутнього всьому світові.

А розпочато цей славний шлях до визволення з-під рабства сатанинської системи речей ще задовго до Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії.

Керуючись марксистко-ленінським вченням наукового соціалізму, яке набуло революційного значення у роки розбудови нового соціального устрою в країнах Східної Європи, в Росії відбувся перший акт демократизації суспільного життя, коли влада від буржуазії переходить до партії більшовиків, які виступали від імені народу і захищали інтереси трудящих. Саме цей етап розвитку людства і ознаменував входження Нового Життя згідно Святого Євангеліє на нашій планеті.

В тяжкі роки „воєнного комунізму” саме життя підказувало партійному керівництву, яким чином треба було діяти у ці скрутні часи. Та нова економічна політика змусила повернути радянське суспільство „ на круги своя”, тобто знову кинула у буржуазну стихію базарно-ринкового життя. А стара система антихриста в образі „сталінізму” взяла верх над новими паростками комунально-демократичного самоврядування.

Обезголовлений патріархат так і не зміг зрозуміти великі задуми Ісуса Христа, які були засвідчені Святим Духом через вождя світового пролетаріату – Володимира Ілліча Ульянова (Леніна). Тому Божий План визволення від буржуазного самодержавного ярма, так і не було втілено у суспільне життя. Ради, як нова система народовладдя, профспілки, як школа комунізму так і залишилися до сьогоднішнього часу, тільки формальністю.

Щоб хоч якось підтримувати серед народних мас комуністичну ідею, закладену в кожній людині від самої Материнської Природи Творця, «партократи» пустили в хід насильницьку штурмівщину: „Даєш п‘ятирічку!”. Тривалий час вона трималася на голому ентузіазмі і патріотичних почуттях героїчного трудового народу. Та все ж таки люди розгледіли, під маскою бюрократично-формального «марксизму-ленінізму» скрите хижацьке обличчя сатанинського звіра. Тому люди, як були, так і залишилися безправними до сьогоднішніх часів.

І все ж таки у радянських людей, в реальній практиці, був присутній одухотворений труд у розбудові своєї держави. Як у роки повоєнні, так і в роки відбудови народного господарства, радянських людей на світі тримало тільки братерське єднання та дружба сусідніх держав соціалістичного табору. Хоч і на грошових взаєминах, та все ж на спорідненій основі працювала соціальна економіка держави. Усі, „як манни з неба”, чекали „чаші ізобілія”, та так і не дочекались. Не могли тоді зрозуміти, невіруючі в комунізм, «партократи-бюрократи», що комунізм без Бога, то утопія. Під поняттям „буття” треба було розуміти, не що інше, як сам суспільний лад, який повинен бути справедливим і всенародним. Біблія про це так свідчить: „Царство Боже – то не їжа і пиття, а мир, праведність і радість у Святому Дусі”.

Та як би там не було, а позитивний досвід комуністичного будівництва був і було його чимало! Тому Західна Європа, Азія, Америка і весь прогресивний люд намагаються уторопати цей прогресивний досвід розбудови комунально-демократичного суспільства. А нам, країнам братнього Союзу, і Сам Бог велів розібратись у своїх гріхах – огріхах і зробити все від нас залежне, аби позитивний досвід розбудови комунізму на планеті „воскресити із мертвих”.

А це і планова соціальна економіка, і братерська політика, що базувалась на спорідненій основі, це і взаємопов‘язана єдина „рубльова зона”, і культурне співробітництво, і духовне взаємне доповнення, і багато чого іншого. Наше сьогодення настійно вимагає від нас негайно братись до діла і чим раніше ми повернемось обличчям до Бога, як той «блудний син», а також до проблем свого трудового населення, тим краще буде, як для нас самих, так і для світової спільноти.

“Зупиніться на шляхах ваших! – вимагає від нас Христос-Життя. Роздивіться, розпізнайте, де шлях добрий і ідіть по ньому!

Що можна сказати супроти цієї Істини? Та нічого заперечити! Бо на то є Воля Божа. Амінь.

Роль грошової системи при самодержавному соціалізмі.

В історичний період правління КПРС в державному секторі гроші служили вже не тільки як інструмент пригноблення робочої сили, але й виступали як знаряддя контролю над трудовою діяльністю людей. За допомогою грошей держава визначала рівень життя і заможності країни. А це і рівень ефективності праці, і міра результативності виробничого процесу, а також обчислення норм споживання продукції суспільством. Грошова система являлась знаряддям державного господарчого розрахунку. В грошах визначалися затрати виробництва, які йшли на закупівлю сировини і палива, на будівництво, а також на закупівлю обладнання, затрати на керівний персонал, на перевезення вантажів та інше.

Грошова результативність була найбільш повним і узагальненим виразом результативності праці. Гроші були і засобом товарообміну між виробником і споживачем. Держава постійно контролювала стан справ, як на виробництві, так і в споживацькому секторі економіки. При цьому, як завжди, місту приділялось більше уваги, ніж селу. Тому село постійно потрапляло в занедбано-нужденне становище. Щоб хоч трохи наблизити сільське життя до міського, самодержавна влада перевела і село, яке раніше працювало за трудодень, на грошовий розрахунок. Якщо раніше колгоспне селянство, хоч не багато, а одержувало від колгоспу матеріальну підтримку, у вигляді фуражного корму, для розвитку домашнього підсобного господарства.

Та пізніше, коли перевели село на державне грошове забезпечення, а продукція подорожчала, то саме ця фінансова політика сильно підірвала основи дрібного буржуазного виробництва, а на сьогодні його вже звела нанівець, тим самим довела наше селянське життя до загибелі.

Селянство поповнило безробітні ряди пролетаріату. Молодь покидала рідні домівки, шукаючи кращої долі у міському круговороті життя. Таким чином, міста розростались, а села дуже страдали від нестачі робочої сили, повільно вимираючи від такого відношення самодержавства до сільськогосподарської проблематики.

Виконуючи роль “грошового мішка”, самодержавна номенклатура, часто-густо зловживала службовим становищем, “нагріваючи руки” на фінансових махінаціях на виробництві. Грошова система стала відігравати роль “надійної ширми!, за яку ховались бюрократична безгосподарність, розкрадання та розбазарювання народного майна. Розгортала свою “самодіяльність” і мафіозна злочинність. Продовжуючи обдурювати самих себе, своє суспільство і світову громадську думку, самодержавна бюрократія як тоді, так і сьогодні, по старій звичці намагається показати свій економічний стан справ в “рожевому кольорі”. А наше фінансово обезкровлене суспільство вже більше не спроможне нести на своїх плечах “мертвий тягар”, яким є самодержавство. Не сьогодні – завтра наш народ, просто скине на грішну землю всю нечисть, що путається у нього під ногами, і об‘єднавши сумісні зусилля робітників, селян і інші верстви трудового населення, під проводом Ісуса Христа, піде своїм природнім шляхом об‘єктивного розвитку у наше Світле комуністичне Сьогодення.

Буржуазна перебудова в Радянському Союзі.

Так як держава вже потопала у фінансово-економічній кризі, яка мимоволі торкнула і політичну сферу суспільного життя. Саме в цей час кризової ситуації в країні і стався буржуазний переворот, який готувався “за бугром” вже дуже давно. Наша багатостраждальна Батьківщина отримала небажаний удар “в спину” і упала “на коліна” перед ненаситним заокеанським “звіром”. Буржуазний звір, в образі Люцифера, побажав проковтнути увесь земний люд, а Радянський Союз був для нього, що “кістка в горлі”.

Буржуазний Захід почав втручатися у внутрішні справи Союзу РСР після того, як було запроваджено в країні президентське правління, бо через “першу особу” легко було закабалити аж п‘ятнадцять незалежних країн.

Звідси висновок: щоб звільнити себе від заокеанського “звіра” треба якнайшвидше звільнити свою країну від президентського правління. Не бійтесь обезголовити Люцифера, бо коли в Союзі не стало при владі першого і останнього Президента, то великої втрати від того ми не відчули. Як у народній пісні говориться: ”Горювали ми з тобою, ще й без тебе будемо”.

Так як наш колишній Союз розпався на п‘ятнадцять незалежних країн, то президентська влада все таки залишила свій негативний слід у подальшій долі радянського суспільства. Так як наш Господь є Цар усіх земних царів-президентів, то Він Єдиний є Головою над усіма народами земного людства і не тільки в просторі, але й у історичному часі. І будуватиме Він не самодержавний устрій, який запланував збудувати Люцифер, а суспільно-родовий лад універсальної конструкції.

Та коли відбувався буржуазний переворот в Союзі, не знали про це ні у нас на Батьківщині, ні, тим паче, за її межами, яка-то іде енергетична війна між Богом і анти богом у нас на Землі. Тому, скорившись долі, всі країни колишнього Союзу, крім Білорусії, яка ще довгенько трималася самодержавного тоталітаризму, перевели економічні орієнтири на світовий курс ринкової економіки. Зовнішня буржуазна інтервенція перекреслила сімдесят років історичного розвитку радянського суспільства, а разом з тим, і всі демократичні завоювання соціалістичної революції. Країна знову опинилась у полоні “ворожого табору”. “З чим боролись, на те і напоролись”, - так говорять у нас в народі. Ми повинні були відійти від базарного життя-буття, а ми ще більше загрузли в буржуазно-ринковому «болоті по самі вуха”. Ось і маємо те, що маємо!

Політика самофінансування відкинула наш народ до середньовіччя, коли на Землі ще тільки-но зароджувався буржуазний капіталізм. Та ми оказались такими “розумниками”, що на “досягнутому” не зупинились! Залишивши, не зрозуміло де, чи то “позаду”, чи то “попереду” увесь буржуазний світ; ми пішли далі і дійшли вже, як то кажуть “до ручки”.

Саме на початку розвитку і в його кінці земне людство підійшло до суспільно-родової формації, але розпочне своє Духовне відродження у вищій формі розвитку суспільного роду.

Біблія стверджує, що саме в цей доленосний час Ісус стає в кінці сатанинської системи речей і на початку Нового Життя на Землі. Ось і виходить, що наша Батьківщина, разом з Ісусом Христом, завершує старе, що віджило свій вік, буржуазне буття і відкриває для людства Новий Шлях у Світле Майбутнє. І це закономірне явище Природи Бога.

Тому, як би не намагались нас зупинити наші заокеанські “горе-опікуни”, нічого у них з того, що замислили супроти Волі Божої, не вийде, бо на то є Воля Святих Небес.

У народі є таке прислів‘я: „Де тонко, там і рветься”. Саме наша Україна, яку поставив наш Господь на краю прірви, відіграє у світовому ланцюжку системи антихриста найтонше місце. А в нашій Україні саме тонке місце – наше село Шестакове, яке нагадує на сьогодні ось той «гордіїв вузол» типових проблем сьгодення. Тільки завдяки прискореного реформування АПК Всевишній і розриває цю смертоносну петлю енергетичного кола Танатоса. Наш Спаситель стає у „проломі” системи. Як Альфа і Омега, Ісус Христос тримає у Своїх Праведних Руках і Кінець, і Початок нашого суспільного життя, яке служить для всіх і для кожного Небесним містком, що проклав Христос над прірвою у Царство Боже.

Він прикриває своїм Материнським Тілом і Духом Святим усіх, хто увірував у цю Істину Життя. А хто не повірить і не довірить своє власне життя нашому Спасителю, той мимоволі стає „козлом відпущення гріхів” і потрапить під удар нечистої сили. Поки що наша Україна – то „бочка без дна”. Скільки б не лили в неї води, ніякого толку не буде. І такий стан речей буде зберігатись доти, доки ми всі признаємо Ісуса Христа нашим Спасителем і Господом.

Західна Європа намагається дізнатись, куди ж-то прямує наша Ненька Україна? На словах – ніби-то на Захід, у Європу, а на ділі – зовсім в інший бік, на схід.

Якщо подивитись у Біблію, то курс наш вибрано вірний, бо тільки на сході для земного людства засвітить Сонце Правди, Свободи і Справедливості.

А Захід – то шлях до кінця світу – світового дня, тобто до неминучої загибелі. Не обманюйтесь, чужі, лихі люди псують добрі звичаї. Протверезіться, як треба і не грішіть, бо дехто з вас ще, на превеликий жаль, не пізнав Бога. (1 Кор. 15:33).

Знайте всі віруючі і невіруючі «безбожники», що Ісус Христос вже керує всіма світовими процесами і не на Словах, а на Ділі прийшов у наш гріховний світ виконати Волю Отця Свого Небесного. Амінь!

Становище грошової системи у період буржуазної перебудови.

В економіці, де існують товарно-грошові відносини, кількість грошей, потрібних для обігу, визначається сумою цін товарів, що знаходяться в товарообігу, а також швидкістю переміщення грошової маси. Чим більша сума цін товарів, тим більше треба грошей для обігу. У той же час, чим більше грошей в обігу, тим менше потребується емісійної грошової маси для випуску додаткової суми. Саме в цьому і полягає сутність закону грошового обігу. Порушення цього закону призводить до невпинного зростання цін, до інфляції і гіперінфляції, яку і переживає на сьогодні наше гинуче суспільство. А якщо ціни на продукцію зростають, то виникає невпинна потреба збільшувати і номінальну зарплату, і пенсію, і всі компенсації, які ідуть на соціальний захист громадського населення.

Що ж ми маємо в нашій самодержавно-ринковій політиці стосовно сучасного фінансового стану речей?

Так як грошова політика і самодержавна система тісно пов‘язані однією мотузкою, то одне без другого не може існувати.

Давайте прослідкуємо за ходом порушень закону грошового обігу в роки буржуазної перебудови.

Потужний соціально-економічний спад і руйнівний процес у суспільстві розпочався саме тоді, коли по підказці „зі сторони” наша економіка перейшла на самофінансування.

Ця, вкрай непродумана політика, призвела до безладу і руйнації увесь народно-господарчий комплекс. На виробництві відбувається потужний відтік робочої сили зі сфери виробництва в інші сфери спекулятивно-ринкової самодіяльності.

При цьому вже існуючий дисбаланс між виробничою силою і категорією „паразитуючої прослойки” дармоїдів різко порушився у бік прибічників до «легкої наживи». В той же час навантаження на кожну людину фізичної праці, як у містах, так і в селах, непомірно зросло. Криза у сфері виробництва, особливо в сільській місцевості, стала поширюватись і поглиблюватись, набуваючи регресивного характеру, як в соціально-економічному та політичному плані, так і в духовній сфері деградуючого суспільного життя.

Коли старий Союз розділився на „незалежні країни”, всі вони перейшли на національну валюту. Тепер вже не „кремлівський”, а європейський і світовий тоталітаризм став загрозою для світової спільноти.

У зв‘язку з лібералізацією цін і введення компенсації, емісія грошей стала просто необхідна. Саме це порушення товарно-грошового обігу і призвело до знецінювання грошей. А це в свою чергу змусило виробника піднімати ціну на свій товар. І чим більше ставало емісійних грошей, тим сильніше ми занурялись у бідне і злиденне життя. Гіперінфляція рознесла в „ пух і прах” нашу вітчизняну економіку.

Щоб відібрати з обігу лишню грошову масу, до роботи включаються банківські структури. Але вони так захопились фінансово-кредитною „грою”, що тепер вже грошей не стало ні у держави, ні у суспільства, ні у самих банківських монополістів. І куди ж то вони поділись? Мабуть „ перепливли через океан”, але не у вітчизняній, а у світовій валюті. І працюють не на вітчизняний, а на світовий капітал.

Щоб змінити фінансовий стан справ на краще, треба знову ж таки повернути соціально-економічні важелі назад, а у фінансовій політиці знову повернутись країнам колишнього союзу у „ рубльову зону,”. А як це зробити досить грамотно і абсолютно безболісно для всіх і для кожного зокрема, мова про це піде далі.

 

Сучасна фінансова політика самодержавного світу.

За останні роки загальнолюдське життя пройшло через диференційні процеси, як у громадянсько-політичній, так і в соціально-економічній сфері життєдіяльності, а також і в релігійному середовищі – і це веління часу.

В світовій фінансовій політиці також відбуваються інноваційні зміни стосовно диференційного підходу до функціонування грошової системи.

Який же стан справ маємо на даний момент.

Всі ми розуміємо, який негативний вплив несе в собі валютна інтервенція на розвиток вітчизняної економіки. Як же завадити такому лихові, ніхто, поки що не знає, окрім нашого Господа Ісуса Христа.

Щоб хоч якось вгамувати впливовий „ефект” долару на світовий „дефект” економічного розвитку, Європа вирішує ввести в світовий обіг свою власну валюту. Що дала світовій спільноті ця інновація? Та нічого! Крім того, що додала в буржуазно-ринкову «стихію» посилюючу конкурентну боротьбу між доларовою монополією і ще одним фінансовим «магнатом» - євровалютою.

В той же час незаможні країни соціалістичної світової співдружності попадають під подвійний фінансово-економічний удар.

Так же, як колись Москва намагалась перетягти соціально – економічну „ «ковдру» на себе, так і Євросоюз намагається перетягти на себе світову „ковдру”. Різниця тільки в тому, що Москві було легше обкрадати своїх підлеглих, бо відносини між республіками будувались, хоча і на грошових взаєминах, та все ж таки на спорідненій основі, чого, як знаєте, немає у відносинах між країнами Євросоюзу.

Міжнародна організація торгівлі, або скорочено „ МОТ” сама про себе говорить з її назви і реальної хижацької суті. Вимотає вона із слабеньких країн останні сили, а потім черга дійде і до більш заможних. Яка доля спіткала колишній Союз, така ж доля чекає і на Євросоюз, бо все, що будується „ на піску”, зруйнується до самої основи. І це також закономірність, що дана людству від природи його об‘єктивного розвитку. Так невже ж нас так нічого і не навчило наше суспільне життя колишнього Союзу?

Чи зможе Євросоюз захистити обездолені народи світової спільноти? А як же „тримай кишені ширше!”

Європейська Хартія може тільки застосувати „палочну систему” супроти тих країн, від яких поступають тривожні сигнали „SOS!” Цю систему антихриста можна співставити з нашою вітчизняною, яка практикувалась не дуже давно. Коли дружина подавала скаргу на чоловіка до того „начальства”, де працював її чоловік – забіяка, то адмінкомісія карала „кривдника” штрафами, зоставивши цю нещасну жінку – матір ще й без куска хліба.

Та ця «правозахисна» процедура працювала ще й до революції, а може й ще раніше, „за царя панька”. Так що нічого нового нам не пропонує старенька „бабуся” Європа, а тільки те, що давно треба викинути на смітник історії.

А як же наша супердержава – США вирішує глобальні проблеми, як світові, так і внутрішні проблеми сьогодення?

Адміністрація США дуже багато уваги приділяє світовій спільноті, бо дуже заклопотана розбудовою світової держави. Через насильницьке воєнно-політичне втручання у внутрішні справи незалежної демократичної спільноти, США ставлять собі за мету заволодіти світовою економікою через Євросоюз. Знаєте прислів‘я, що „ворон ворону око не виклює”.

Не зважаючи на те, що президентству США дуже хотілося б попасти до Небесного Раю, та гріхи не пускають. Тому в союзі з Північно - атлантичним альянсом США поставило собі за мету: побудувати на нашій планеті „Холодний рай”. На таку „операцію віку” потребується, не аби яка, астрономічна сума «золотого запасу». Щоб підкорити собі волелюбні народи світової співдружності, американській «воєнщині» приходиться силоміць ламати навіть «хребти», аби підкорити боголюбиві народи слов‘янського і мусульманського роду своїй самодержавній політиці антихриста.

Для виконання цієї цільової програми США підключили Міжнародний валютний фонд. А як же, гроші у буржуазному світі, як знаємо, можуть робити все. Все, та не все! Супроти Волі Божої ніхто і ніщо не в силах протидіяти. Суд Божий чекає на тих, хто не зрозуміє своєчасно цієї Істини Життя.

Як же Всевишній запланував реалізувати План Спасіння Вічного Життя на Землі!

Країна, яку назвав Господь Новим Єрусалимом.

Так як наша Україна вибрана Господом для здійснення Божого Плану Духовного відродження Нового Життя на нашій планеті, тому саме їй Всевишній приділяє найбільше уваги і надає максимальної Духовно-енергетичної Благодаті на її тернистому шляху до Вічності, бо „мала розчина заквашую все тісто” – у суспільній „діжі життя”.

Шляхи подолання фінансово-економічної проблематики на Україні у Світлі Істин Святого Євангеліє.

В перехідний період, коли буде змінюватись дрібно - буржуазна і буржуазна основа суспільного життя на комунально-демократичну основу, грошова система повинна зіграти свою останню роль в стабілізації соціальної економіки, а також відіграти позитивну функцію регулятора в універсальній перебудові і розподілі кадрового потенціалу країни.

В період проведення універсальної приватизації, а не прихватизації, яка діє на сьогодні, кожна місцева громада буде мати власну приватно-кооперативну власність. Створивши організаційно-правовий орган місцевого самоврядування, громадське населення створює для ведення колективного підсобного господарювання та побутового обслуговування самодостатні умови розвитку для сімейно-трудового агропромислового об‘єднання універсальної будови.

За місцем проживання місцева громада створює власну виробничо-споживчу матеріальну базу комунального госпрозрахунку.

Основні фонди, що являють з себе засоби виробництва, після свого повного і безповоротного роздержавлення, переходять у власність колективу виробників і стають комунально-кооперативною власністю. Вони будуть обслуговувати цілий комплекс гармонійно взаємодоповнюючих виробничих циклів, що працюють на протязі довготривалого часу, будуючи свої внутрішні і зовнішні зв’язки тільки на спорідненій, взаємовигідній основі і на суспільну користь всім і кожному зокрема.

Обігові фонди являють з себе виробничо-споживчі фонди матеріального самозабезпечення, які ідуть на замовлення вітчизняного товаровиробника і соціальне самозабезпечення громадського населення, причому у повному обсязі.

Перерозподілом виробничої продукції між виробниками і споживачами буде займатись виконавча служба комунального госпрозрахунку. Тому комунальна структура місцевого самоврядування повинна мати самодостатню матеріальну базу для створення необхідних умов для розвитку трудової самодіяльності місцевого населення.

У період проведення універсальної приватизації агропромислові об‘єднання сільського і міського типу проведуть возз‘єднання землеробства з промисловістю, при ведучій ролі одухотвореного селянського життя. При цьому трудове населення стане взаємодіяти і співпрацювати тільки на безкорисливо-спорідненій основі, а не на грабіжницьких умовах буржуазно-ринкової економіки. Коли місто диктує свою волю сільському землевласникові, йдучи супроти Волі Всевишнього, система антихриста спотворює усі природні процеси. Саме тому у нашому суспільному житті все йде „наперекіс”, приймаючи вульгарний характер . І таких прикладів спотвореного реформування АПК можна навести безліч, в тому числі і таких грабіжницьких, що відбуваються у нас на Слобожанщині.

Тільки тоді, коли запрацює на повну потужність місцеве самоврядування, що стане базуватись на сімейно-трудовій основі, а не на адміністративно-територіальній, як це є на сьогодні, тільки тоді, коли в дію вступає правозахисний орган місцевого самоврядування, саме тоді Ідеальне Життя і розпочинає свою переможну ходу утверджує на Землі свої права, бо уособлює в собі нашого Господа Ісуса Христа.

Таким чином, місцева правозахисна структура, зберігаючи свій правовий статус, поступово, по ходу практичних перетворень суспільного розвитку, стане перероджуватись, природнім шляхом, в сімейно-трудову організацію більш складної, універсальної будови, яка підпорядкована тільки Волі Всевишнього. Ми ж з вами являємося активними співробітниками і живим будівельним матеріалом у руках нашого Духовного Творця. Входячи в гармонійні взаємозв‘язки з сусідніми місцевими громадами, місцевий універсал перероджується у більш складну суспільно-політичну структуру Всеукраїнської спілки родин землевласників, яка поступово, входячи в гармонійні зв‘язки з сусідніми країнами, стане набувати ще більш складнішої конструкції і виросте до світових територіальних масштабів.

Цей живий суспільний організм Материнського Тіла Христового буде взаємодіяти тільки на спорідненій основі, що взаємодіє в Єдиному Святому Дусі нашого Спасителя, і ніщо нечисте не увійде в цей суспільний організм. Тому земне людство пройде через природній шлях свого морального очищення від застарілих гріхів сатанинської системи антихриста.

Так як наш Господь прийшов зі Своїм військом Ангелів у Святому Дусі на Свою Рідну і Святу Землю, то наше завдання складається в тому, щоб підготуватись до зустрічі з нашим Духовним Творцем. Нам треба зберегти нашу армію трудового населення для плідної співпраці у Материнськім Христовім Тілі, яким і є наша загальнолюдська комунально-демократична, або ж комуністична самоорганізація Громадянського суспільства. На перехідному етапі, коли і політична, і економічна влада перейде від держави на сам народ, саме тоді запрацює прогресивно-продуктивна форма товарообміну між виробниками і споживачами. Її сутність складається в тому, що відтепер вся виробнича продукція, яка вироблятиметься в колишньому державному секторі, а нині в роздержавленому, на добровільно-договірній основі буде здаватись в комунальний господарчий фонд для цілеспрямованого розвитку виробничо-споживацького сектору господарської життєдіяльності. Перерозподілом даної матеріальної бази між виробництвом і споживачами буде займатись виконавча служба комунального госпрозрахунку. Всі проблемні питання вирішує місцева правозахисна громадська організація. Саме таким чином запрацює прогресивна система високопродуктивного місцевого самооподаткування.

Для того, щоб ні нині діюча податкова система, ні банківська кредитна політика не залишались знаряддям пограбування, як на внутрішньому, так і на світовому рівні, а стали надійним помічником у Христовім Тілі, Наш Господь докорінно змінює їх попереднє функціонування. Відтепер місцева госпрозрахункова структура матиме свій власний Благодійний фонд фінансово-економної життєдіяльності Громадянського суспільства

Перейшовши на місцеве самоврядування згідно Волі Всевишнього, людина праці створює для себе і своєї громадської організації робочі місця, тим самим звільняє себе від найманої праці і стає повноправним господарем власної долі. Поборовши свою продажність, трудове населення отримає від Духовного Творця в нагороду Ореол Святості, що криється в Його Одухотвореному Ідеальному Житті. При цьому зарплата вже не є фактором, безумовно необхідним для виробництва. Вона може і повинна, з часом, щезнути при іншій, універсальній самоорганізації суспільного життя. Але даний процес звільнення від грошової і матеріальної залежності буде проходити поетапно.

При цьому не слід забувати, що прагнення підвищити мінімальну зарплату в дев‘яносто дев‘яти випадках із 100, є тільки зусиллям зберегти існуючу систему антихриста. Треба пам‘ятати і про те, що відтепер нам треба боротись не з наслідками, а з причинами, які породжують усі негативні наслідки. Знайте, що фінансово-кредитна централізація грошового обігу – це перша і головна необхідність виходу з фінансового кризового стану не тільки для України, але і для всіх країн світової спільноти. Так як у Христове Тіло спершу увійдуть братні народи колишнього Союзу, тому що в них є напрацьований життєвий досвід співробітництва на спорідненій основі, а також фінансово-матеріальна база і духовне єднання, яке реально існує в історичному вимірі суспільного життя. Саме „рубльова зона” стане ось тим, возз`єднуючим елементом універсального функціонування внутрішнього госпрозрахункового механізму. На перехідному етапі реформування самодержавного устрою в суспільну, сімейно-трудову самоорганізацію, національна валюта стане грати важливу роль посередника для розумного товарообміну між державами світової спільноти. Відтепер місцева госпрозрахункова структура матиме свій власний Благодійний фонд фінансово-економної життєдіяльності Громадянського суспільства. Бог його знає, як Життя продиктує нам Свою Волю, щоб поєднати все людство у єдину самоорганізацію Святого Божого Сімейства. Одне стає зрозумілим, що фінансово-економічна життєдіяльність Громадянського суспільства пройде через процес диференціації і поділиться на два рівня грошового обігу, який буде функціонувати, як у внутрішньому, так і у зовнішньому суспільному просторі.

При перерозподілі загальнолюдського виробничо-споживацького фонду та природних ресурсів нашої планети, саме міжнародна організація торгівлі стане перероджуватись у міжнародний господарчий розрахунковий механізм, який і буде регулювати соціальні, матеріальні та фінансові потреби суспільного життя на планеті.

І будуватимемо наш Божий Храм не з даху, а з основи суспільного життя, фундаментом якої є наша родина і, звільнена від демонічних пут, сама людська особистість.

Тому і капіталізм, і ринок, і грошова система, і зарплата, і земельні відносини, і багато чого іншого – все це явища всього лише прохідного етапу розвитку людства і завжди устранимі, особливо на нинішньому етапі розвитку земної цивілізації. Загибель самодержавного апарату загрожує тільки тим, хто не в силі відректись від системи антихриста. Тому гола гонитва за багатством не є кінцевим призначенням для людства, якщо тільки прогрес лишається закономірністю для розвитку майбутніх поколінь. Тому час, що минув від настання цивілізації, - це мізерна частка прожитого людством часу, в порівнянні з тим часом, який йому належить ще прожити з Богом у Вічності. А щоб нашій земній цивілізації вже ніколи не загрожувала передчасна смерть, кінцевою метою не повинно бути тільки матеріальне збагачення, бо таке поприще, як ми бачимо із даної інформації від Бога, містить у собі елементи свого власного самознищення.

Тому комуністична демократія в самоврядуванні, братерство між народами, рівні права і обов‘язки, загальна всенародна освіта у Світлі Істин Святого Євангеліє освячують наступний, вищій ступінь розвитку людини і людства, для яких безперебійно працюють Наука, Досвід, Розум і Материнське Серце нашого Духовного Спасителя Ісуса Христа.

Саме зараз настає час, коли вже людський розум змінюється і укорінюється в Божій Мудрості. Він обов‘язково опанує Божі Істини Життя.

Щоб звільнити себе від кайданів сатани, треба мати „ключі” від цих кайданів. Але „ключі” отримають тільки ті, хто всім єством відречеться (тобто покається) від умираючої системи антихриста і, усім своїм єством, приймає Господа нашим загальнолюдським Спасителем.

Попередження всім, хто сьогодні при владі.

Так як ви відповідаєте за долю багато чисельного трудового народу, то будьте чуйні до Слова Бога Живого, мудрі у своїх діях на суспільну користь людині і людству.

Не підставляйте під удар нечестивців свій народ, якого вибрав наш Спаситель для дуже важливої справи.

Не йдіть супроти Волі Всевишнього, аби не підставити себе, особисто, під удар нечистої сили. Покайтеся і відійдіть від нечистої сили, щоб і ви не зазнали покарання від Страшного Суду Всевишнього.

Не буде жити в Божім Храмі той, хто творить зраду супроти Бога і Його народу.

Усіх нечестивих Господь буде нищити, щоб очистити Місто Господнє від тих, хто чинить беззаконня.

Так нехай же Його Добра Милість залишається навічно з нами. Амінь.

Яку небезпеку несе для України фінансова експансія

 

На сучасному українському фінансовому ринку відбувається справжня експансія.

Щоб зрозуміти, що то за явище, заглянемо в словничок, що означає слово «експансія».

Це поширення кордонів іноземної держави шляхом завоювань, а також поширення політичного та економічного (фінансового!) впливу на інші держави. Так невже не зрозуміло, до якого знаменника ми дійшли при ринково-сатанинській системі речей?! І що не в гості до нас прийшов іноземний капітал, а щоб прокласти дорогу до економічної і політичної інтервенції на територію незалежної України.

Буржуазний насильницький переворот, що відбувся в Радянському Союзі, не зупиняє руйнівну свою ходу на “досягнутому”. А наш ідейний незримий ворог – система антихриста продовжує наступати і наступаючи, намагається відібрати у нас ось той окраєць нашої рідної Матері Землі, нашої Неньки – України, яку визволяє від демонічних пут наш Всевишній Господь Святого Духа.

Як же запобігти такому лихові?

Помолитись Господу і просити, відчайдушно просити нам усім, щоб відкрив нам очі на Істину сьогодення, що в даний момент я і роблю.

Що ж відповідає нам Дух Істини Ісуса Христа?

Фінансовий донор чи фінансовий спрут?

Щоб не дуже заглиблюватись у фінансову проблематику сьогодення, подивимось зразу ж у корінь цього зла.

Для чого існує грошова система? Мабуть для того, щоб покращити матеріальний стан нашого життя, як особистого, так і суспільного. А ще для того, щоб покращити наші взаємовідносини між людьми: між товаровиробниками і споживачами. А щоб створити взаємовигідні умови між виробниками і державою, грошова система повинна зіграти ще й роль „золотої середини» між цих двох крайностей.

І як говорить Біблія, що наше земне людство – то Тіло Христове, Головою якого є наш Господь Ісус Христос, то грошова система повинна чимось нагадувати нашу кровоносну систему людського організму.

Як і в організмі є два кола кровообігу: один – венозний, насичений відпрацьованим енергетичним зарядом, другий – артеріальний, який і додає нашому організмові енергетичні сили для життя. І доки ми не матимемо такого цілісного загальнолюдського Організму – тобто нашої світової самоорганізації, керованої нашим Господом і Спасителем, фінансова система буде нагадувати, ось такого собі, велетенського спрута, який витягує з людини праці останні енергетичні сили, бо система сатани, в якій тимчасово ми перебуваємо, несе для людства неминучу смерть.

Про це повинен знати кожен, або що з нами відбувається?

Що твориться на сьогодні в системі антихриста, усім нам видно і неозброєним оком. Гіперінфляція сама про себе свідчить. І це негативне явище відбувається тому, що Всевишній Творець вже не дає на злодіяння своєї енергії Життя.

Він умертвляє Адамове Тіло людського родоводу, яке і означає командно-адміністративну систему сатани, систему омани і самоомани. Але ж сказано, що ця духовна битва цілеспрямована не проти нашої плоті і крові, бо як не як, а ми ж з вами Материнське Тіло Христове, в якому є Ідеальне Життя Ісуса, що віддав нам Ідеальне Життя Своє в жертву. Так чому ж ми не довіряємо Духовному Учителю, щоб саме Христос навів порядок на нашій Дароносиці Землі, а не якісь-там домашні чи заокеанські буржуазні «горе-опікуни»?

Чому ми все ще не зреклися сатанинсько-президентського правління? Невже ж то не зрозуміло, що тільки через президентське правління Люцифер намагається своєю натовською «дубинкою” загнати нас у світове самодержавне пекло, яке називає «Холодним раєм», де живуть люди-зомбі, керовані комп'ютерною системою, де існує все штучне, модифіковане.

Ось саме для цієї потреби і пускає в хід свого фінансового „спрута”, поневолений демонами зла, буржуазний роботизований світ. А наша Україна – це найголовніша стратегічна територія, через яку і буде відбуватись фінансово-економічне перетягування «енергетичного канату» на буржуазний Європейський Захід, котрий уперто веде земне людство до неминучого кінця світу Але це відбудеться тоді, коли ми нічого про це не будемо знати. Фінансова експансія буде відбирати нашу економічну незалежність і політичну свободу. Хіба ж може наш Спаситель кинути нашу Матінку Землю і, вибрану Богом, Україну напризволяще?! Зрозуміло, що ні!

Тому саме сьогодні, коли всі дуже вже заклопотані газовими, земельними і фінансовими проблемами, нам треба якнайшвидше оприлюднити ворожі плани буржуазної системи антихриста, але зробити це треба дуже грамотно. Нам треба дати і наш, Божий варіант виходу з фінансової і енергетичної кризи. Та, на превеликий жаль, про це знають небагато людей від Бога, і я одна з них.

Порівняльна характеристика буржуазної системи антихриста

з комуністичним ладом, котрий дає земному людству наш Господь

Аналітичне свідчення від Духа Істини.

 

Давайте разом з Господом поміркуємо, чого жадає від нас буржуазний світ? Зрозуміло - як у Божий День – це світової держави, якою буде керувати науково-технічне неживе єство в образі Люцифера.

А чого хоче від нас Спаситель? Господь збирає земне людство у благодійне Материнське Тіло Своє Христове, що є „Ковчегом” нашого Духовного Спасіння, а значить і Вічного Життя на Землі.

І якщо сатана діє силовими методами поневолення, або через оману, то наш Духовний Творець бажає нашої доброї волі – усім повернутись до Добра і Любові до ближнього і до Святої Праведності. Своїм Божим Світлом Духовний Спаситель перекриває земному людству шлях до прірви.

Антихрист створює „Сота-мота”, щоб перетягнути «економічну ковдру» на себе. Тоді багатий світ стане ще багатшим, а бідний світ, просто-напросто, „ноги витягне”. Іншого не може дати людям система антихриста, бо така її ворожа і безсердечна, звірина сутність. Працює система сатани в зворотно-пропорційному соціально-економічному режимі, тобто: чим більше захоплює земель і забирає в рабське поневолення людей, тим гірше у неї розвивається соціальне середовище. Тому супердержави і намагаються створити один світ тільки для багатих, що живуть за рахунок інших, а другий світ – для бідних, поневолених рабів, яких він заганяє в комп'ютерне рабство.

Ось звідки беруть витоки і інфляція, і безробіття, а також звіряча ворожнеча між людьми.

Сама система сатани існує, як велетенська енергетична «годівниця», звідки черпають неземні «вампіри» науково-технічних роботизованих світів антихриста енергетичні сили. Так як фактичного доступу до живого Тіла Христа, а значить і до нас з вами, у диявола немає, тому він тільки оманним шляхом може вампірити наші енергетичні сили. А деякі „гарячі голови” недалекоглядних „політиканів” ідуть «на поводу» у нечистої сили. І якщо включити свій здоровий глузд, хіба не зрозуміло стає, що всі ми жадаємо тільки добра і собі і всім, а не зла, бо фактично-то всі ми діти Божі.

Що кожна людина, чи організація, то складова частина суспільного організму. Тому Біблія навчає нас «носити тягарі один одного», а не місити „воду в ступі”. І не вчорашнім негативізмом треба жити і керуватись, бо саме цей негативізм і є сам демон злоби. А сьогодні нам треба сміливіше зазирнути у своє Світле Майбутнє, яке відчайдушно стукає в наші «вузенькі двері» – серця. Впустіть його у своє суспільне життя і випустіть своє серце на волю. Тоді всі разом ми станемо самими щасливими людьми на цілісінькім світі.

На відміну від буржуазного СОТА-„Мота” створіть Раду благодійної економічної взаємодопомоги, до якої увійде і наша світова Благодійна фінансова система. Коли перейдемо в універсальний робочий ритм суспільної життєдіяльності, саме тоді фінансова інноваційна політика відіграє важливу роль „донора” для нашого вітчизняного, смертельно хворого, суспільного організму.

 


Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 209 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Решительные шаги навстречу нашему Светлому коммунистическому будущему. | Обозрение финансовых дел в стране и на мировой арене. | НАУЧНО-ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ПРОПАГАНДА СТРАТЕГИЧЕСКОЙ БОРЬБЫ ЗА КОММУНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧЕСКУЮ ПЕРЕСТРОЙКУ. | II. Основна частина. 1 страница | II. Основна частина. 2 страница | II. Основна частина. 3 страница | II. Основна частина. 4 страница | Другий етап. | Резюме. | ОПИСОВА ЧАСТИНА. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Революционные преобразования в финансово-экономической жизнедеятельности Советского коммунистического сообщества.| Коротко про головне.

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.101 сек.)