Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Грошова модель

Читайте также:
  1. Gilette запускает модельный ряд Sensor при помощи мощного паблисити
  2. http://bmsi.ru/doc/0f239126-c1ed-4918-b370-2bfa31335099 Компетентностная модель специалиста по физической культуре и спорту
  3. Quot;ЖИВУ ОДНИМ ДНЕМ" - ХОРОШАЯ МОДЕЛЬ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ПОЛОЖИТЕЛЬНОГО НАСТРОЯ
  4. Аддитивно-мультипликативная модель
  5. Арифметическая модель мира
  6. Базовая искусственная модель
  7. Бизнес-модель

Виразником ідей "старої" історичної школи був також професор Марбурзького, Цюріхського та Бернського університетів Бруно Гільдебранд, який знаходився у більшій, ніж В. Рошер, опозиції до класичної школи. У праці "Політична економія сучасного і майбутнього" (1848) вчений:

оставив за мету "перетворити політичну економію на теорію, що має справу з економічним розвитком народів". Ставлячи під сумнів існування універсальних узагальнень, Б. Гільдебранд розглядав історію як засіб не стільки удосконалення (як це було у В. Рошера), скільки повного оновлення економічної науки.

Стверджуючи, що предмет дослідження політичної економії становлять закони господарського розвитку націй, вчений був переконаний, що простежити останні можна шляхом вивчення історії та здійснення статистичних досліджень. Відтак абстрактному методу класиків Б. Гільдебранд протиставляв емпіричний підхід та фактозбирання.

Заперечував концепцію "економічної людини" та прагнення звести поведінку господарюючих суб'єктів до егоїстичних устремлінь, ігноруючи мораль, право, звичаї та їх вплив на мотивацію економічної діяльності. "Людина — істота соціальна, — писав Б. Гільдебранд, — вона є продуктом цивілізації та історії. її потреби, її освіта і її ставлення до речових цінностей, як і до людей, ніколи не залишаються незмінними, а географічно і історично безперервно змінюються і розвиваються...". Відтак вчений був переконаний, що політична економія "не є природним ученням людського егоїзму, але має бути наукою моральною".

Здійснив спробу періодизації історії господарського розвитку народів, поклавши в її основу мінову концепцію, спосіб обміну. Запропонована вченим концепція стадійного економічного розвитку знайшла відображення у назві його праці "Натуральне господарство, грошове господарство і кредитне господарство" (1864). Таким чином історичний шлях економічного розвитку націй Б. Гільдебранд поділив на такі етапи:

I — натуральне самодостатнє господарство середніх віків, яке характеризується нерозвиненим безгрошовим обміном;

II — грошове господарство мануфактурного періоду, в якому гроші функціонують як необхідний посередник обміну;

III — розвинене кредитне господарство, в якому обмін здійснюється на основі кредиту.

Виходячи з того, що кредитне господарство створює могутні стимули підвищення економічної активності господарюючих суб'єктів, Б. Гільдебранд уважав третю стадію вершиною економічного розвитку націй. Ліквідація на цій стадії "панування грошей та капіталу" перетворює, на думку вченого, ринкову економіку на справедливий устрій, "доброчинне" суспільство, засноване на довірі та високих моральних якостях громадян. Метою цього суспільства є задоволення наперед визначених потреб людей, рівність та справедливість.

Водночас, як і В. Рошер, Б. Гільдебранд був переконаний, що досягнення такого суспільного ідеалу можливе лише еволюційним шляхом під керівництвом держави.

Виступив з критикою утопічного соціалізму, захищаючи принципи ринкового господарювання. Розмірковуючи над "уроками історії", вчений захищав недоторканність приватної власності як "потужного двигуна розвитку людського духу"1, який уможливлює індивідуальну різноманітність та розвиток.


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 85 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Античне рабовласництво. | Формевання иа розвиток феод. 1 страница | Формевання иа розвиток феод. 2 страница | Формевання иа розвиток феод. 3 страница | Формевання иа розвиток феод. 4 страница | Формевання иа розвиток феод. 5 страница | Формевання иа розвиток феод. 6 страница | Формевання иа розвиток феод. 7 страница | Формевання иа розвиток феод. 8 страница | Формевання иа розвиток феод. 9 страница |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Завдання курсу| Товарна модель

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)